Справа № 240/20124/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
22 лютого 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Стаднік Л. В.,
представника позивача - Сачка А.В.,
представника відповідача - Зотова А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 10.06.2021 року №819 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 11.06.2021 №189 о/с "По особовому складу";
- поновити ОСОБА_1 (0071540), капітана поліції, на посаді старшого слідчого відділення Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, з 15.06.2021 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на мою, ОСОБА_1 , користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 15.06.2021 року по день винесення судом рішення про поновлення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, оскільки відповідно до наказу № 682 від 04.06.2021 року, за фактом внесення відомостей до ЄРДР № 62021240020000060 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію. Потрібно звернути увагу суду, що службове розслідування проводилось не за фактом вчинення дисциплінарного проступку, а за фактом внесення відомостей в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, про що зазначено в наказі від 04.06.2021 року. Крім того, доказів вимагання та отримання ним неправомірної вигоди матеріали службового розслідування не містять. Висновок службового розслідування ґрунтується фактично на інформації, здобутій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 2015 року проходив службу в Національній поліції України. З січня 2021 року призначений на посаду слідчого Слідчого відділення Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
Наказом Головного управління Національної поліції у Житомирській області від 10.06.2021 №819 "Про застосування дисциплінарних стягнень" наказано за порушення службової дисципліни, невиконання вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 61 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 1 частини першої статті 23, пунктів 1-2 частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосувати до старшого слідчого Слідчого відділення Новоград-Волинського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 11.06.2021№189 о/с звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення Новоград-Волинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 14.06.2021 року на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 10.06.2021 року №819.
Позивач, вважаючи своє звільнення незаконним, звернувся до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами службового розслідування підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни, а тому враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію України" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (в редакції, чинній на момент винесення спірного наказу, далі - Закон № 580-VIII).
Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (ч.1 ст.1 Закону № 580-VIII).
Основні обов'язки поліцейського визначені статтею 18 Закону № 580-VIII.
Зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Статут).
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частиною першою статті 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до положень статті 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення та його види визначенні ст.13 Статуту.
Аналіз наведених положень є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Статуту закріплено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч.2 ст.14 Статуту).
Згідно із п.3 ст.14 цього Статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (п.4 ст.14 Статуту).
Поряд з цим, ч.7 ст.19 Статуту врегульовано, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Так, як свідчать матеріали справи, 04.06.2021 начальником УКЗ ГУНП в Житомирській області полковником поліції ОСОБА_2 подано начальнику ГУНП в Житомирській області рапорт, зареєстрований за № 274 від 04.06.2021, про те, що до УКЗ ГУНП надійшла інформація, що цього ж дня, за місцем проживання фігурантки "З", у кримінальному провадженні від 19.01.2021 № 12021065090000035 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, внесеного слідчим відділенням Новоград-Волинського районного управління поліції ГУНП, працівниками Територіального управління ДБР, розташованого в м.Хмельницькому, затримано старшого слідчого Слідчого відділення Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_1 та оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , які перебували на службі, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї та спеціальних засобів.
З метою проведення своєчасного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, на підставі зазначеного рапорту, у відповідності до вимог статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, а також наказу МВС України від 07.11.2018 № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту України", наказом ГУНП в Житомирській області від 04.06.2021 №682 призначено за вказаним фактом службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
За результатами службового розслідування складено висновок "Про результати службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни старшим слідчим слідчого відділення Новоград-Волинського РВП ГУНИ в Житомирській області капітаном поліції ОСОБА_1 та оперуповноваженим сектору кримінальної поліції цього ж підрозділу старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 у зв'язку з їх затриманням 04.06.2021 у кримінальному провадженні № 62021240020000060, початому 27.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частішою 3 статті 368 КК України".
Службовим розслідуванням встановлено наступне.
Капітан поліції ОСОБА_1 , здійснював розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 19.01.2021 внесено до ЄРДР № 12021065090000035 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів) КК України. При цьому, старший лейтенант поліції ОСОБА_3 здійснював оперативний супровід вказаного кримінального провадження.
25.03.2021 та 30.03.2021 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 виконуючи узгоджені з капітаном поліції ОСОБА_1 дії, під час зустрічей за місцем проживання ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 , висунув громадянці ОСОБА_4 вимогу надати неправомірну вигоду в сумі 2 500 доларів США за не притягнення її до кримінальної відповідальності в межах кримінального провадження №12021065090000035 від 19.01.2021.
04.06.2021 близько 11 години старший слідчий слідчого відділення Новоград-Волинського РВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_1 та оперуповноважений сектору кримінальної поліції цього ж підрозділу старшин лейтенант поліції ОСОБА_3 , даючи за попередньою змовою групою осіб, під час зустрічі із ОСОБА_5 поблизу будинку АДРЕСА_2 , одержали від неї неправомірну вигоду в сумі 1 500 доларів США, яку ОСОБА_4 , за вказівкою капітана поліції ОСОБА_1 передала старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 .
Після одержання неправомірної вигоди капітана поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , які перебували на службі, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї та спеціальних засобів затримано "на гарячому" працівниками Територіального управління Державного розслідувань, розташованого в м.Хмельницькому, під процесуальним керівництвом прокуратури Житомирської області, а неправомірну вигоду вилучено.
Цього ж дня капітана поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 затримано у порядку статті 208 КПК України.
Отже, службовим розслідуванням встановлено, що старший слідчий Слідчого відділення Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_1 , порушив частину першої статті 61 Закону України "Про Національну поліцію", пункт 1 частини першої статті 23, пунктів 1-2 частини першої статті Закону України "Про запобігання корупції", пункт 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки своїми протиправними діями набув приватного інтересу, що спричинило виникнення реального конфлікту інтересів, чим вчинив дії, які підривають авторитет Національної поліції України.
27.04.2021 другим слідчим відділом (з дислокацією у м.Житомир) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62021240020000060 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) КК України.
Суд звертає увагу, що подія за участі капітана поліції ОСОБА_1 набула суспільного резонансу, про що свідчать публікації даних подій у засобах масової інформації на Інтернет на сайті.
До того ж, ні капітан поліції ОСОБА_1 , ні старший лейтенант поліції ОСОБА_3 з моменту, коли їм стало відомо про факт можливого отримання грошових коштів від ОСОБА_4 , що є потенційним конфліктом інтересів, у порушення вимог пунктів 1-2 частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", не вжили заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів та не повідомили свого безпосереднього керівника.
Суд відмічає, що незалежно від результатів досудового розслідування кримінального провадження № 62021240020000060, затримання за підозрою у скоєнні корупційного злочину капітана поліції ОСОБА_1 працівниками Територіального бюро розслідувань, яке набуло значного суспільного резонансу зменшують довіру громадян до органів поліції.
Викладене свідчить, що вказаними діями позивача викликано суспільний резонанс та вчинено дії, які підривають авторитет Національної поліції України.
Статті 22, 24 Закону України "Про запобігання корупції" передбачають заборону особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Закон № 2337-VIII).
Частиною першою статті 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Під час службового розслідування, зокрема, встановлено, що позивачем дано Присягу на вірність Українському народові, а 27.12.2017 позивач особисто ознайомився з пам'яткою щодо обмежень, пов'язаних зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства, про що поставив свій підпис. (а.с.143-144)
Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача, що зазначена подія, стала наслідком низьких ділових та моральних якостей ОСОБА_1 , недотримання ним вимог статей 1 Дисциплінарного статуту, ігнорування Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про запобігання корупції" та безумовно призвела до підриву авторитету органів поліції, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, присяги працівника поліції та посадових обов'язків.
Колегія суддів зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати зв'язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
Суд звертає увагу, що як вбачається зі змісту висновку службового розслідування та спірних наказів, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за порушення службової дисципліни, яке виразилось у недотриманні ряду нормативно-правових приписів та за вчинення дій, які підривають авторитет поліції і набули значного суспільного резонансу, а не за встановлення факту отримання неправомірної вигоди.
Оскільки підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення позивачем службової дисципліни, то у межах розгляду цієї справи судом не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення злочину, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення саме дисциплінарного проступку, дотриманню відповідачем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.
Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів.
Кримінальна відповідальність поліцейського настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Натомість, як визначено частиною 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарна та кримінальна відповідальність поліцейського є окремими видами юридичної відповідальності, порядок та підстави притягнення поліцейських до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Поняття "службова дисципліна" містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, вважає помилковими доводи позивача про неправомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв'язку із відсутністю факту вчиненого ним діяння, оскільки такий спростовується висновком службового розслідування.
При цьому, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 грудня 2019 року у справа № 816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа № 806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18.
Аналіз змісту висновку службового розслідування, який став підставою для винесення спірних у цьому провадженні наказів, дозволяє дійти висновку, що результати цього службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах.
При цьому, як слідує з висновку службового розслідування, дисциплінарна комісія ГУНП в Житомирській області не надавала правову оцінку правомірності вигоди (у вигляді грошових коштів в сумі 1500 доларів США), яку 04.06.2021 отримали капітан поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , не оцінювала належність, допустимість, достовірність та повноту доказів у кримінальному провадженні, не встановлювала вину поліцейських у вчиненні злочинів. Зазначене належить до повноважень слідчого та прокурора, які відповідно здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №62021240020000060, а також суду - після надходження обвинувального акту.
Таким чином, суд вважає, що висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських, є обґрунтованим.
Матеріалами службового розслідування підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
В свою чергу, відсутність кримінального провадження чи обвинувального вироку суду ніяким чином не ототожнюється з відсутністю в діях особи порушення службової дисципліни. Кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними і самостійними видами відповідальності особи.
З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що призначене дисциплінарне стягнення є пропорційним вчиненому дисциплінарному проступку, таким що застосоване у відповідності із вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України "Про Національну поліцію".
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 22.07.2021 у справі № 806/796/16, від 10.06.2021 у справі №420/241/20.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 14 березня 2022 року.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.