П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 березня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/6432/19
Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
ухвала суду першої інстанції прийнята у
м. Одеса, 07 жовтня 2021 року
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №1267 о/с від 30.09.2019 року та зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру і уточнення позовних вимог просила:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1267 о/c від 30.09.2019 (далі - оскаржуваний наказ), поновивши капітана поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції і на посаді інспектора сектору превенції з ювенальної превенції Приморського відділу превенції поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 неправомірно стягнуте грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 14520,87 грн.;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, що утвориться з 01.10.2019 по день фактичного поновлення позивача на посаді.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно довідки ЛКК № 174 (вих. № 991/14), виданій 23 вересня 2019 року, ОСОБА_1 направлено у допологову і післяпологову декретну відпустку терміном 126 днів, з 23 вересня 2019 року по 26 січня 2020 року. Так, 27 вересня 2019 року позивач звернулась до відповідача із рапортом про надання їй пологової і післяпологової відпустки, при цьому перебуваючи на 30-му тижні (7-му місяці) вагітності, долучивши до рапорту довідку ЛКК № 174. Однак, 30 вересня 2019 року наказом № 1267 о/с визнано таким, що втратив чинність з 30 вересня 2019 року наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 10.08.2016 № 785 о/c в частині поновлення позивача на службі в поліції. ОСОБА_1 вважала її звільнення зі служби протиправним, а при прийнятті відповідачем наказу № 1267 о/c від 30.09.2019 року було порушено конституційні та трудові права позивачки, спричинено тяжкі наслідки у вигляді передчасних пологів і залишення її без гарантованої державою соціальної допомоги, у зв'язку з чим позивач звернулась з даним позовом до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області № 1267 о/с від 30.09.2019. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді інспектора сектору превенції з ювенальної превенції Приморського відділу превенції поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 стягнуте грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 11522,03 грн. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області подати до Фонду соціального страхування розрахунок середнього заробітку для оплати декретної відпустки ОСОБА_1 з 23 вересня 2019 року. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді інспектора сектору превенції з ювенальної превенції Приморського відділу превенції поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області. В решті позовних вимог було відмовлено.
05.10.2021р. (вхід.№5444/21) від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла заява про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2021р. у справі № 420/6432/19.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачу у справі є незрозумілим судове рішення, в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області подати до Фонду соціального страхування розрахунок середнього заробітку для оплати декретної відпустки ОСОБА_1 з 23.09.2019р. з урахуванням того, що виплата допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами жінкам з числа поліцейських здійснюється за рахунок відповідних бюджетів, тобто за місцем проходження служби.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року, у задоволенні заяви відповідача про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2021р. у справі № 420/6432/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №1267 о/с від 30.09.2019р. та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Головне управління Національної поліції в Одеській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, у якій вказало про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву Головного управління про роз'яснення судового рішення в частині зобов'язання Головне управління Національної поліції в Одеській області подати до Фонду соціального страхування розрахунок середнього заробітку для оплати декретної відпустки ОСОБА_1 з 23.09.2019р.
В обґрунтування скарги, апелянт зазначив, що суд при ухваленні рішення вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав відповідача подати до Фонду соціального страхування розрахунок середнього заробітку до оплати декретної відпустки ОСОБА_1 з 23.09.2019р. посилаючись на приписи п. 3 розділу ІІІ наказу МВС України від 06.04.2015 №260, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, п. 8 розділу ІІІ вказаного вище Порядку та ст. 4 розділу І Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Апелянт наголошує на тому, що судове рішення у даній справі, ухвалене Одеським окружним адміністративним судом від 28.02.2021р. є незрозумілим для відповідача у частині зобов'язання відповідача подати до Фонду соціального страхування розрахунок середнього заробітку до оплати декретної відпустки ОСОБА_1 з 23.09.2019р., з урахуванням того, що виплата допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам з числа поліцейських здійснюється за рахунок відповідних бюджетів, тобто за місцем проходження служби, а саме Головним управлінням Національної поліції в одеській області.
14.02.2022р. (вхід.№ 4148/22) від позивача у справі до суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивачка зазначила про необґрунтованість доводів апелянта та зазначає, що відповідач навмисно не виконує рішення суду та вдається до різних способів затягування його виконання, та такі дії відповідача не ґрунтуються на нормах Закону. На думку позивачки, з огляду на вимоги ст. 4 розділу І ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», механізм для виконання рішення суду у частині, про яку зазначає відповідач у своїй заяві про роз'яснення судового рішення та апеляційній скарзі, є зрозумілим.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог заяви про роз'яснення судового рішення і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що ухвалюючи оскаржувану ухвалу про відмову у роз'ясненні судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення ухвалене у межах заявлених позовних вимог, та з мотивувальної та резолютивної частини вказаного рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення, вказане рішення не потребує.
Доказів того, що винесене судом рішення є незрозумілим, що перешкодить його належному виконанню, заявником не подано.
Зважаючи на викладене, та враховуючи, що рішення суду від 22.02.2021 є повним, форма викладення у ньому чітка і труднощів для розуміння не викликає, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача від 07.05.2021 року про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду.
У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.
В силу приписів ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
У відповідності до ч. 3 вказаної статті КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
За змістом наведених норм слідує, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.
Як зазначено в п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення" в адміністративній справі, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
З огляду на зазначене, суд може роз'яснити рішення, яке підлягає виконанню та подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Верховний Суд в ухвалі від 01.02.2018 (справа № 591/3321/17) зазначив, що незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Як вірно звернув увагу суд попередньої інстанції у своїй ухвалі від 07.10.2021р. по даній справі, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення рішення суду.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що вбачаючи наявними підстави для зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області подати до Фонду соціального страхування розрахунок середнього заробітку для оплати декретної відпустки ОСОБА_1 з 23 вересня 2019 року, суд першої інстанції послався на приписи п.2 ч.4 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за якими застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах: допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Також, суд першої інстанції у своєму рішенні, висловлюючись стосовно наявності підстав для зобов'язання відповідача подати до Фонду соціального страхування розрахунок середнього заробітку для оплати декретної відпустки ОСОБА_1 з 23 вересня 2019 року наголосив, що відповідно до п.п. 32, 33 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26 вересня 2001 р., середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.
У разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п'яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком.
З урахуванням вказаного, дослідивши зміст поданої відповідачем заяви про роз'яснення судового рішення та наведені вище встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів вважає, що Головним управлінням Національної поліції в Одеській області не обґрунтовано у розумінні ст. 254 КАС України, в чому саме полягає незрозумілість рішення суду в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , в тому числі в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Одеській області подати до Фонду соціального страхування розрахунок середнього заробітку для оплати декретної відпустки ОСОБА_1 з 23.09.2019р.
Дослідивши зміст мотивувальної та резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2021р. по даній справі, у межах розгляду спірного питання щодо наявності підстав для роз'яснення судового рішення, колегією суддів встановлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2021р. у справі № 420/6432/19 є зрозумілим, труднощів в розумінні не викликає, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення не потребує, а резолютивна частина судового рішення повністю узгоджується з вимогами статті 246 КАС України "Зміст рішення" та містить усі необхідні складові та реквізити.
Слід зазначити також, що ухвалюючи судове рішення у даній справі в частині, в якій на думку відповідача воно підлягає роз'ясненню, судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення Одеським окружним адміністративним судом було зроблено посилання на ч. 2 ст. 9 КАС України, з огляду на те, що такі вимоги позивачкою у позовній заяві не були заявлені.
До того ж, колегія суддів наголошує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2021р. у даній справі було оскаржено сторонами у апеляційному та касаційному порядку та постановою Верховного Суду від 10.06.2021 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі №420/6432/19 було залишено без змін.
Доказів того, що винесене судом рішення є незрозумілим, що перешкодить його належному виконанню, заявником не подано.
Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, адже оскаржувану ухвалу суд першої інстанції постановив з дотриманням норм процесуального права,викладені у скарзі міркування та твердження відповідача не спростовують правильності висновків суду.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 241-243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2021 року у справі №420/6432/19 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.