номер провадження справи 17/218/21
07.02.2022 Справа № 908/3312/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/3312/21
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "МІК", 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69а,
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", 69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18
про стягнення 235 872,67 грн.
До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (далі ТОВ "МІК") про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (надалі ТОВ "ЗТМК") заборгованості в розмірі 235 872,67 грн. за договором поставки від 18.04.14 № 458, а саме: 202 262,27 грн. основного боргу, 9 531,13 грн. 3 % річних та 24 079,27 грн. інфляційних збитків. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо здійснення своєчасного розрахунку за товар поставлений позивачем за договором поставки від 18.04.14 № 458.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/3312/21 між суддями, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 07.12.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3312/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи. Крім того, судом зобов'язано позивача надати до суду докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 1 268,09 грн. в строк до 15.12.21 включно.
Згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, копію ухвали про відкриття провадження у цій справі представником позивача отримано 10.12.21, а представником відповідача 13.12.21.
Таким чином, з урахуванням викладеного та положень п. 3 ч. 6 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), ухвалу суду про відкриття провадження по даній справі, слід вважати врученою учасникам справи у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Аналогічний строк подання відзиву визначено відповідачу судом в ухвалі про відкриття провадження у справі № 908/3312/21.
10.12.21 до суду надійшла заява за вих. від 10.12.21, в якій представник позивача на вимогу ухвали суду від 07.12.21 надає суду докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 1 268,09 грн.
30.12.21 до суду надійшли:
- відзив за вих. від 28.12.21 № 25-16/1873 на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначає, що позивачем вказано не всі обставини на яких ґрунтується позовні вимоги та надано не всі докази, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- клопотання за вих. від 28.12.21 № 24-16/1874 про доручення доказів у справі, в якому представник відповідача просить суд долучити до матеріалів справи листування між сторонами по справі.
Як встановлено судом, відповідачем відзив за вих. від 28.12.21 № 25-16/873 на позовну заяву надіслано на адресу суду 28.12.21, тобто з дотримання процесуального строку визначено ухвалою про відкриття провадження у справі № 908/3312/21 та ч. 1 ст. 251 ГПК України.
Документи, що підтверджують надіслання відзиву від 28.12.21 № 25-16/873 і доданих до нього доказів на адресу позивача надані до суду разом із відзивом на позовну заяву.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття до розгляду відзиву від 28.12.21 № 25-16/873 на позовну заяву та наданих разом з відзивом доказів.
Згідно із відомостями із офіційного сайту АТ «Укрпошта» (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), які отримано на запит суду по № штрих кодовому ідентифікатору поштового відправлення № 6900511976254, відзив на позовну заяву вручено позивачу 14.01.22.
Таким чином, виходячи із змісту ухвали 07.12.21 по справі № 908/3312/21 процесуальний строк для подання до суду відповіді на відзив позивачем по 24.01.21 включно.
Позивач правом на подання до суду відповіді на відзив не скористався.
Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 07.01.22 включно.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятись протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно з ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
За таких обставин, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також те, що позивач не скористався своїм правом на подання до суду відповіді на відзив у встановлений судом строк, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі № 908/3312/21 за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.04.14 між товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "МІК" (Постачальник) укладено договір поставки № 458 (далі), за умовами якого (п. 1.1 договору) Постачальник зобов'язується у 2014 році поставити Покупцю товар, зазначений у Специфікаціях до даного договору, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Пунктом 4.2 договору закріплено, що Покупець здійснює оплату товару на умовах 100% оплати на протязі 20 банківських днів після поставки товару.
Згідно із п. 5.6 договору, приймання-здача товару по кількості проводиться по факту відповідно до товаро-супровідних документів (накладних), про якості (комплектності) - згідно сертифікатів якості (технічної документації, технічних паспортів тощо). Покупець має право виконувати вхідний контроль.
Пунктом 10.1 договору закріплено, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє 31.12.14.
Пунктом 10.2 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Вбачається, що позивачем на виконання умов договору від 18.04.14 № 458 поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 321 600,00 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується видатковими накладними від 20.01.20 № РН-01/20/01 на суму 201 600,00 грн. та від 29.04.20 № РН-04/29/04 на суму 120 000,00 грн., які підписано уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень та заперечень.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем свої грошових зобов'язань за договором поставки від 18.04.14 № 458 позивач звернувся із цим позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. Зокрема, позивачем заявлено вимоги про стягнення з ТОВ "ЗТМК" 202 262,27 грн. основного боргу, 9 531,13 грн. 3 % річних та 24 079,27 грн. інфляційних збитків.
Вирішуючи спір по цій справі по суті спору суд виходив з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності із ч. 1 та ч. 2 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Статтею 712 ЦК України закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2).
Згідно з частинами 1 і 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Строк оплати товару визначено сторонами у п. 4.2 договору, а саме: Покупець здійснює оплату товару на умовах 100% оплати на протязі 20 банківських днів після поставки товару.
Як встановлено судом позивачем на виконання умов договору від 18.04.14 № 458 поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 321 600,00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 20.01.20 № РН-01/20/01 на суму 201 600,00 грн. та від 29.04.20 № РН-04/29/04 на суму 120 000,00 грн., які підписано уповноваженими представниками сторін без жодних зауважень та заперечень.
Факт поставки вказаного товару та його прийняття без зауважень не заперечувався відповідачем.
З огляду на викладене, проаналізувавши умови п. 4.2 договору та враховуючи положення ст. 253, ч. 5 ст. 254 ст. 530, ч. 1, ч. 2 ст. 692 ЦК України, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок оплатити товар поставлений:
- за видатковою накладною від 20.01.20 № РН-01/20/01 на суму 201 600,00 грн. по 17.02.20 включно.
- за видатковою накладною від 29.04.20 № РН-04/29/04 на суму 120 000,00 грн. по 29.05.20 включно.
Разом з тим, відповідач, у зазначений строк, з позивачем не розрахувався, що свідчить про порушенням останнім своїх договірних зобов'язань.
За таких обставин, судом визнається доведеним факт порушення з боку відповідача своїх договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару по договору від 18.04.14 № 458 на загальну суму 202 262,27 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідачем станом на час прийняття рішення у цій справі не надано суду доказів сплати спірної суми основної заборгованості, що строк виконання спірного зобов'язання настав, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 202 262,27 грн. основного боргу по договору від 18.04.14 № 458.
З підстав викладених вище, судом через надуманість і безпідставність, відхиляються доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву про те, що позивачем не вказано всі обставини та яких ґрунтуються позовні вимоги та надано не всі докази, що підтверджують викладені обставини (у видаткових накладних відсутня посада особи відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її здійснення, з копій видаткових накладних не вбачається хто саме відпускав та отримував товар, а тому, як стверджував відповідач, неможливо встановити особу та її повноваження та встановити правовий зв'язок з позивачем та відповідачем).
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9 531,13 грн. 3 % річних за загальний період з 18.02.20 по 05.11.21 та 24 079,27 грн. інфляційних збитків за загальний період з березня 2020 року по вересень 2021 року, докладний розрахунок яких викладено у позовній заяві.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Як встановлено судом, і про вказане зазначено в тексті цього рішення, відповідач мав здійснити розрахунок з позивачем за видатковою накладною від 20.01.20 № РН-01/20/01 на суму 201 600,00 грн. по 17.02.20 включно, а за видатковою накладною від 29.04.20 № РН-04/29/04 на суму 120 000,00 грн. по 29.02.20 включно. Отже, першим днем прострочення відповідачем оплати вартості товару на суму 201 600,00 грн. є 18.02.20, а на суму 120 000,00 грн. є 30.05.20.
У зв'язку із чим, перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % та інфляційних втрат, судом визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 531,13 грн. 3 % річних за загальний період з 18.02.20 по 05.11.21 та 24 079,27 грн. інфляційних збитків за загальний період з березня 2020 року по вересень 2021 року,
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 3 538,09 грн. покладається на відповідача.
Інші судові витрати учасниками справи не заявлені.
Керуючись ст. ст. 11-15, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 210, 236-238, 240, 247-252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, код ЄДРПОУ 38983006) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 69а, код ЄДРПОУ 30105738) - 202 262 (двісті дві тисячі двісті шістдесят дві) грн. 27 коп. основного боргу, 9 531 (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять одну) грн. 13 коп. 3 % річних, 24 079 (двадцять чотири тисячі сімдесят дев'ять) грн. 27 коп. інфляційних збитків та 3 538 (три тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 09 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
З огляду на розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення.
Повне рішення складено 15.03.2022.
Суддя В.Л. Корсун