вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
17 лютого 2022 рокуСправа № 912/3747/20
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/3747/20
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачів: 1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
2. ОСОБА_3 АДРЕСА_3
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Приватного акціонерного товариства "Весна", 25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, б. 13,
про визнання договору дарування договором купівлі-продажу, переведення прав та обов'язків покупця
за участю представників:
від позивача - Стеценко Т.М., адвокат, ордер серія ФШ №1068858 від 17.11.2020 року (в режимі відеоконференції);
від відповідача 1 - участі не брали;
від відповідача 2 - участі не брали;
від третьої особи - участі не брали
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування договором купівлі-продажу, переведення прав та обов'язків покупця з покладення на відповідачів судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що договір дарування цінних паперів, укладений 25.08.2016 між відповідачами, є прихованим договором купівлі-продажу, що порушує його переважне право як акціонера на викуп акцій Приватного акціонерного товариства "Весна".
У відзиві на позов відповідач 2 - ОСОБА_3 заперечив позовні вимоги, зазначивши, що укладаючи спірний договір, його сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, розуміли правову природу дарування та наслідки його укладення. Відповідач ОСОБА_3 коштів чи іншого майна за отримані в дар акції за договором від 25.08.2016 відповідачу ОСОБА_2 не передавав.
Поряд з тим, відповідач 2 у відзиві на позов виклав заяву про застосування строку позовної давності, оскільки спірний правочин укладено у 2016 році, відомості щодо правочинів з акціями третьої особи розміщуються у відкритому та загальному доступі на веб-сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, на сторінці Товариства та загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. На підставі наведеного відповідач 2 вважає, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом, встановленого ст. 256 Цивільного кодексу України.
Позивачем 12.01.2021 подано відповідь на відзив відповідача 2, у якій зазначає про відсутність у відповідача 1 підстав для безоплатного дарування акцій, вартість яких на момент укладення договору могли коштувати не менше ніж 9000грн.
Щодо заяви про застосування позовної давності, позивач зазначає, що у відповідності до ст.24 Закону України "Про депозитарну систему України" Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, є інформацією з обмеженим доступом, охороняється законом та не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених статтею 25 цього Закону. На сайті smida.gov.ua, та сторінці Товариства у вільному доступі відсутня інформація щодо осіб, якими вчинялись правочини. Такі особи стали відомі позивачу лише після виконання депозитарною установою ухвал господарського суду Кіровоградської області у справі №912/3693/19 про витребування інформації.
Рішенням від 25.03.2021 у справі №912/3747/20 в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням від 27.04.2021 відмовлено в задоволенні заяви від 13.04.2021 ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 60 000,00 грн.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.10.2021 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.03.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі №912/3747/20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.
15.11.2021 матеріали справи №912/3747/20 надійшли до господарського суду Кіровоградської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021 дану справу призначено судді Поліщук Г.Б.
Ухвалою від 18.11.2021 прийнято справу №912/3747/20 до свого провадження, постановлено справу №912/3747/20 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.12.2021 о 11:00 год., зобов'язано учасників справи подати суду відповідні пояснення.
13.12.2021 відповідачем 2 - ОСОБА_3 до господарського суду надіслані пояснення, у яких, з врахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 13.10.2021 у даній справі, надано пояснення щодо мотивів укладення спірного правочину.
Ухвалою господарського суду від 14.12.2021 відкладено підготовче засідання до 28.12.2021.
24.12.2021 позивачем надано до суду власні пояснення, у відповідності до яких, на думку позивача, пояснення відповідача 2 підтверджують удаваність оспорюваного договору, та, з урахуванням висновків Верховного Суду, вважає що наявні усі підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Ухвалою від 28.12.2021 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 14.01.2022.
В судовому засіданні 14.01.2022 представники сторін участі не брали, представник позивача з технічних причин був позбавлений можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (акт від 14.01.2022, т.ІІ а.с. 5).
Протоколньною ухвалою від 14.01.2022 оголошено перерву до 17.02.2022.
В судовому засіданні 17.02.2022 брав участь представник позивача. Представники відповідачів та третьої особи участі не брали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини.
Приватне акціонерне товариство "Весна", згідно п. 4.1 Статуту товариства в редакції, затвердженій загальними зборами акціонерів, оформлених протоколом №1 від 13.02.2015, на момент укладення оспорюваного правочину, володіло статутним капіталом в розмірі 166334,00грн.
Статутний капітал товариства поділений на 1663340 простих іменних акцій, номінальною вартістю 0,10грн за одну акцію. Акції існують виключно у бездокументарній формі (п. 4.2. Статуту).
Пунктом 4.7 Статуту передбачено, що акціонери Товариства не можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та Товариства.
Акціонери Товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами Товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належить кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами Товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання Товариством повідомлення акціонера про намір продати акції (п. 5.3 Статуту).
25.08.2016 між громадянином ОСОБА_2 (далі - Дарувальник ) та громадянином ОСОБА_3 (далі - Обдаровуваний) укладено договір дарування цінних паперів (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого Дарувальник дарує Обдаровуваному прості іменні акції (далі - ЦП), що належать Дарувальникові (т.І а.с. 25).
В п. 1.2 Договору передбачено вид ЦП - акція; найменування емітента - ПрАТ "Весна", номінальна вартість одного ЦП - 0,10 грн; форма випуску ЦП - іменна; тип ЦП - простий; форма існування ЦП - бездокументарна; міжнародний ідентифікаційний номер ЦП - UA4000146682; кількість ЦП - 345 шт; загальна номінальна вартість - 34,50 грн; вартість дарунку сторони оцінюють в розмірі номінальної вартості ЦП - 34,50 грн.
Згідно з п. 1.3 Договору Дарувальник протягом 5 робочих днів після укладання даного договору зобов'язується вчинити всі дії, необхідні для передачі ЦП у власність Обдаровуваного, в тому числі надати своїй депозитарній установі належним чином оформлене та підписане розпорядження на списання ЦП з рахунку в ЦП Дарувальника на рахунок в ЦП Обдаровуваного та інші документи необхідні, для перереєстрації прав власності на Обдаровуваного, а Обдаровуваний зобов'язаний у той же термін надати своїй депозитарній установі розпорядження про зарахування ЦП на свій рахунок.
Право власності на ЦП, визначені п. 1.2 Договору, переходить до Обдаровуваного з моменту перереєстрації у депозитарній установі та підтверджується випискою з рахунка в ЦП (п. 1.5 Договору).
В п. 4.1 Договору визначено, Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до моменту передачі ЦП і реєстрації ЦП у зберігача Обдаровуваного.
Договір підписано Дарувальником і Обдаровуваним.
01.11.2016 оформлено розпорядження №1 на списання прав на цінні папери та підписано ОСОБА_3 (т. І а.с. 25).
Згідно з випискою про операції з цінними паперами за період з 09.11.2016 по 26.09.2019 у депонента ОСОБА_3 вбачається, що цінні папери в кількості 345 шт списано на рахунок ОСОБА_2 (т.І а.с. 26).
За твердженням позивача, вказаний Договір дарування є удаваним договором купівлі-продажу цінних паперів, яким порушене переважне право ОСОБА_1 на купівлю акцій, що й стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
За змістом частин першої, третьої та п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину моє бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Отже за удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють один правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.
У відповідності до ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір дарування є завжди безоплатним, в той час як договір купівлі-продажу є оплатним, а вартість відчужуваного майна сплачується продавцеві лише у грошовому вираженні, а відтак, відмінність між договорами купівлі-продажу та дарування полягає в платності за одержане майно.
Згідно з пунктами 2 - 5 частини четвертою статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначаються перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.
Як встановлено судом, 25.08.2016 між громадянином ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_3 укладено договір дарування цінних паперів, згідно з п. 1.1 якого Дарувальник дарує Обдаровуваному прості іменні акції, що належать Дарувальникові.
В силу вимог ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Умовами спірного договору дарування не встановлено, що за отримання (набуття у власність) акцій ПрАТ "Весна" ОСОБА_5 передає ОСОБА_2 певну грошову суму.
Крім того, у наявному в матеріалах справи відзиві, відповідач 2 зазначив, що в момент укладення договорів дарування сторони діяли добровільно та розуміли значення своїх дій. Також, відповідачем 2 зазначено, що дарування часток статутного капіталу ПрАТ "Весна" відбулось сторонами виключно на безоплатній основі, жодної оплати за вказані частки між сторонами не здійснювалося.
Також, в матеріалах справи наявні:
- заява свідка ОСОБА_1 , від 21.09.2020 (підпис ОСОБА_6 на заяві посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П.), у якій зазначено про скуповування ним та ОСОБА_7 акцій у акціонерів ПрАТ "Весна" під виглядом укладення договорів дарування цінних паперів, оскільки акціонери відмовилися передавати йому акції безкоштовно та з метою уникнення дотримання переважного права акціонерів на купівлю акцій;
- заява ОСОБА_8 від 18.09.2020 (підпис ОСОБА_8 на заяві посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П.), у якій зазначено, що вона в період 2009-2016 рр. працювала в ПАТ "КБ "Хрещатик" та здійснювала супровід депозитарної діяльності ПрАТ "Весна". В період своєї професійної діяльності ОСОБА_8 зазначила, що їй стало відомо про скуповування ОСОБА_1 та ОСОБА_7 акцій у акціонерів ПрАТ "Весна" під виглядом укладення договорів дарування цінних паперів, оскільки акціонери відмовилися передавати їм акції безкоштовно та з метою уникнення дотримання переважного права акціонерів на купівлю акцій.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
Дослідивши зміст зазначених заяв, суд прийшов до висновку, що заяви не підтверджують доводів позивача щодо наявності у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мотиву здійснити продаж частки у статутному капіталі ПрАТ "Весна" та не можуть бути прийняті судом як доказ по справі, оскільки не містять відомостей щодо факту та обставин передачі ОСОБА_3 ОСОБА_2 грошових коштів за подаровані акції.
Ані позивач, ані свідок не довели своєї присутності при укладанні спірного договору дарування та не є його сторонами.
Під час нового розгляду даної справи відповідачем 2 подано пояснення, у яких наведено мотиви на підтвердження намірів щодо безоплатного отримання у дар акцій, зокрема, зазначено, що дружина мажоритарного акціонера ПрАТ "Весна" ОСОБА_9 ОСОБА_7 є двоюрідною тіткою відповідача 2. З метою підтримання тітки в конфліктній ситуації, що утворилась після смерті ОСОБА_9 , відповідач 2 в міру можливості намагався її підтримати.
У наданих поясненнях ОСОБА_3 заявляє та підтверджує, що будь-яких коштів за дарування акцій Товариства не сплачував та не мав такого наміру.
До пояснень відповідачем 2 додано заяву свідка, у відповідності до якої останній підтверджує відомості, наведені у поясненнях, щодо неоплатності правочину, укладеного ним з ОСОБА_2 .
Слід звернути увагу, що Статут ПрАТ "Весна" не містить заборони на відчуження акціонером Товариства своїх акцій третім особам, проте встановлює, що учасники Товариства користуються переважним правом саме придбання акцій акціонера, який їх відступив, пропорційно до кількості акцій. З наведеного вбачається, що Статутом ПрАТ "Весна" та чинним законодавством не встановлено обмежень щодо укладення договорів дарування акціонером своїх акцій Товариства.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, судом встановлено, що обставини за яких можна прийти до висновку, що спірний договір дарування укладений між відповідачами з метою приховати інший правочин, у даному випадку, договір купівлі-продажу акцій ПрАТ "Весна", не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та спростовані встановленими судом обставинами.
Фактично, позовні вимоги у даній справі грунтуються на твердженні позивача, з наданням відповідних документів, про укладення самим позивачем удаваних договорів дарування акцій з метою приховання договорів купівлі-продажу, на підтвердження чого позивачем надано копії розписок про отримання від позивача коштів за подаровані акції. Проте наведені позивачем обставини не доводять удаваності спірного договору дарування
Отже, твердження позивача про удаваність спірного договору дарування ґрунтується на припущеннях.
З огляду на вище встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог (відсутність порушення прав позивача), заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності суд не розглядає.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на позивача.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники рішення надіслати надіслати представнику ОСОБА_1 ОСОБА_10 (01030, м. Київ, вул. І. Франка, 42б, оф. 204), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), представнику ОСОБА_3 Музичко Р.В. (електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), Приватному акціонерному товариству "Весна" (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, б. 13).
Повне рішення складено 15.03.2022.
Суддя Г.Б. Поліщук