Справа № 521/2124/21
Провадження№ 2-р/521/7/22
14 березня 2022 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Мурзенко М.В.
при секретарі - Корнієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса заяву ОСОБА_1 про роз'яснення заочного рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2021 р. у справі № 521/2124/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання -
В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання було задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 22.06.2012 року зареєстроване та записане у реєстрову книгу за № 8-23803 на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , видане на підставі розпорядження органу приватизації №219366 від 22.06.2012 року. В задоволенні позову в частині зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання - відмовлено.
28.01.2022 року до Малиновського районного суду м.Одеси звернувся з заявою ОСОБА_1 про роз'яснення заочного рішення від 13.07.2021 року, у якому просив суд роз'яснити, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 13.07.2021р., у справі №521/2124/21 є правовою підставою для припинення реєстрації за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 права власності на об'єкт нерухомого майна - на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало їм згiдно визнаного судом недійсним Свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 22.06.2012р., зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за №8-23803, виданого на підставі розпорядження органу приватизації № 219366 від 22.06.2012р.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 01.02.2022 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення заочного рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2021 у справі № 521/2124/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання задоовлено. Роз'яснено, що заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2021 року, по справі № 521/2124/21 є підставою для державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , які належали їм на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.06.2012 року зареєстрованого та записаного у реєстрову книгу за № НОМЕР_2 , виданого на підставі розпорядження органу приватизації №219366 від 22.06.2012 року.
18.02.2022 р. до Малиновського районного суду м.Одеси звернувся з заявою ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду, у якій просив суд роз'яснити, що визнання рішенням Малиновського районного суду м. Одеси вiд 13.07.202 р. у справі № 521/2124/21 недійсним Свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 22.06.2012р., зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за № НОМЕР_2 , на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , виданого на підставі розпорядження органу приватизації № 219366 вiд 22.06.2012р.. означає також недійсність (або втрату чинності) й Розпорядження органу приватизації - Департаменту міського господарства Одеської міської ради № 219366 від 22.06.2012р., на підставі якого було видано недійсне Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 вiд 22.06.2012р. на 567/1000 частин вказаної квартири.
Заява обґрунтована тим, що рішенням суду від 13.07.2021р., було частково задоволено позов ОСОБА_1 , судом визнано недійсним Свідоцтво про право власності на житло від 22.06.2012р., зареєстроване і записане у реєстрову книгу за №8-23803 , на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , видане на підставі розпорядження органу приватизації №219366 від 22.06.2012р . Рішення суду набрало законної сили 16.08.2021 р. Суд визнав недійсним Свідоцтво про право власності на житло, видане на підставі розпорядження органу приватизації. За думкою заявника, недійсність свідоцтва про право власності автоматично означає недійсність (або припинення чинності) й розпорядження про його видачу, що в свою чергу поновлює його право на повторну приватизацію. Однак, звернувшись до органу приватизації з рiшенням суду від 13.07.2021 р. та ухвалою суду вiд 01.02.2022р.. заявнику було усно роз'яснено про необхідність роз'яснення щодо недійсності розпорядження органу приватизації №219366 від 22.06.2012 року. Адже орган приватизації не вбачає з рішення суду інформації про чинність вказаного розпорядження, а без цієї iнформацii ОСОБА_1 не може повторно приватизувати своє житло.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
Учасники процесу в судове засідання не викликались.
Суд, дослідивши заяву, матеріали цивільної справи, доходить наступного висновку.
Статтею 271 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення в цивільній справі» №14 від 18.12.2009 року зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання. Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру для примусового виконання.
В ухвалі Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі № 800/211/16 встановлено таке: «необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
Отже, заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання було задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 22.06.2012 року зареєстроване та записане у реєстрову книгу за № 8-23803 на 567/1000 частин приміщення квартири спільного заселення за адресою: АДРЕСА_1 , видане на підставі розпорядження органу приватизації №219366 від 22.06.2012 року. В задоволенні позову в частині зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання - відмовлено.
Судом у заочному рішенні суду від 13.07.2021 року встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 не мала права на приватизацію спірної частини квартири, у зв'язку із чим відчуження частини спірної квартири на її користь в порядку приватизації не відповідає вимогам закону.
Суд зазначає, що вимоги щодо недійсності (або втрати чинності) Розпорядження органу приватизації - Департаменту міського господарства Одеської міської ради № 219366 від 22.06.2012р., на підставі якого було видано недійсне Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 вiд 22.06.2012 р. на 567/1000 частин вказаної квартири у позові не заявлялись, у зв'язку з чим, суд доходить висновку, що заява про роз'яснення рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки роз'яснення судового рішення у спосіб, який просить визначити позивач, фактично є вирішенням позовних вимог, що не були заявлені позивачем при пред'явленні позову.
Керуючись ст.ст. 247, 258, 260, 271, 353 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення заочного рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13.07.2021 року у справі № 521/2124/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання свідоцтва недійсним, зняття з реєстрації проживання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 15 березня 2022 року.
Суддя М.В.Мурзенко