Справа № 502/1932/21
(заочне)
15 березня 2022 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді - Масленикова О.А.
за участю секретаря судового засідання - Новицької А.І.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
за наявними у справі матеріалами
цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обгрунтовання поданого позову вказано, що позивач є одноособовим власником будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним Договором купівлі - продажу будинку від 28.12.1994 року. У вищезазначеному будинку, зареєстрована його колишня дружина ОСОБА_2 , яка не проживає в даному будинку, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в будинку не має. Фактично відповідач не мешкає в будинку АДРЕСА_1 з 2015 року, що підтверджується Актом депутата Кілійської міської ради про встановлення фактів від 19.02.2021 р. Факт реєстрації відповідача порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном, оскільки він позбавлений можливості оформити субсидію.
На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:
-визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 14.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлені сторони.
Беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, суд ухвалює заочне рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву та надані докази по справі, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до договору купівлі - продажу від 28.12.1994 року, посвідченого Кілійською державною нотаріальною конторою Одеської області за реєстровим № 3378, встановлено, що ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купив житловий будинок по АДРЕСА_1 , /а. с. 25-27/
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 18.12.2015 року по справі № 502/1358/15-ц, позов задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20.05.2006 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 43, /а. с. 9-10/.
Згідно довідки про склад сім'ї № 623, виданої виконавчим комітетом Кілійської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до складу зареєстрованих осіб за вищезазначеною адресою входить: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а. с. 16/.
Відповідно до акту про встановлення фактів від 19.02.2021 року, складеного депутатом Кілійської міської ради встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживає та зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2. За даною адресою також зареєстрована колишня дружина власника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з 2015 року, після розірвання шлюбу, за даною адресою не проживає, /а. с. 17/.
При ухваленні рішення судом застосовано наступні норми права:
Ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317 ЦК України передбачають здійснення власником права власності за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками, справи не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
При цьому із змісту ч. 1 ст. 402 ЦК України вбачається, що право користування чужим майном може бути встановлене договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 71 ЖК УРСР - при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 ЖК УРСР - визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 163 ЖК УРСР - у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї в будинку /квартирі/ приватного житлового фонду, за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання відповідача таким, що втратила право на користування житловим приміщенням є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки вона тривалий час не проживає у житловому приміщенні, в якому зареєстровано її місце проживання.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК, ст. ст. 316, 317, 391 ЦК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив,
за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников