Справа № 444/255/22
Провадження № 2/444/398/2022
14 березня 2022 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Оприск З. Л.
секретар судового засідання Усманова З.З.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа: Рава-Руська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частку майна бувшого колгоспного типу двору в порядку спадкування та частку в майні двору,
04.02.2021 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.
Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , батько проживав в АДРЕСА_1 в будинку, який станом на 30.06.1990 року відносився до колгоспного типу двору, головою якого значився ОСОБА_3 , членами двору: ОСОБА_4 (його дружина), їх син ОСОБА_2 і позивач. Вказав, що право власності на майно двору зареєстровано на ім'я голови двору ОСОБА_3 . Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер голова двору ОСОБА_3 . Ще до його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його дружина ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 , її чоловік ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину, вступивши у володіння та управління спадковим майном, але нотаріально не оформив. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначив, що після смерті батька відкрилася спадщина на належне майно, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1 (тепер Львівського р-ну) право власності на який було зареєстровано на ім'я голови двору ОСОБА_3 . Після смерті батька позивач звернувся до Рава-Руської державної нотаріальної контори про спадкування житлового будинку і позивачу 18.01.2022 року видано свідоцтво про право на спадщину на 1/4 частки будинку в АДРЕСА_1 , яка фактично належала померлому ОСОБА_3 , однак позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частки батька ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_4 , оскільки на такі відсутні правовстановлюючі документи та роз'яснено про судовий порядок визнання права частку спадкового майна. Просив постановити рішення, яким визнати його право власності на 2/4 частки майна бувшого колгоспного типу двору в житловому будинку в АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 83,9 кв.м, житлова 48,6 кв.м, допоміжна 35.3 кв.м з такою ж частиною господарських будівель в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Визнати право власності позивача на 1/4 частки майна члена бувшого колгоспного типу двору в житловому будинку в АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 83,9 кв.м, житлова 48,6 кв.м, допоміжна 35.3 кв.м з такою ж частиною господарських будівель.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоч про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, однак представник відповідача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, представник відповідача визнав позовні вимоги.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні було досліджено наявні в матеріалах справи письмові докази.
З копії рішення Жовківського районного суду Львівської області від 04.10.2021 року вбачається, що встановлено факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З копії архівної довідки № Я-49 від 16.08.2021 року вбачається, що батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 .
З копії свідоцтва про право власності, виданого 27.10.1987 р. виконавчим комітетом Нестеровської районної ради, вбачається, що будинок в АДРЕСА_1 , належав колгоспному типу двору, головою якого був ОСОБА_3 .
З виписки з погосподарської книги Гійченської сільської ради № 66 від 28.01.2022 р., виданої виконавчим комітетом Рава-Руської міської ради, вбачається, що станом на 30.06.1990 року житловий будинок в АДРЕСА_1 , відносився до колгоспного типу двору, головою якого значився ОСОБА_3 , членами двору значилися ОСОБА_4 , ОСОБА_2 і позивач.
З виписки з погосподарської книги Гійченської сільської ради № 65 від 28.01.2022 р., виданої виконавчим комітетом Рава-Руської міської ради, вбачається, що станом на 15.04.1991 року житловий будинок в АДРЕСА_1 , відносився до колгоспного типу двору, головою якого значився ОСОБА_3 , членами двору значилися ОСОБА_4 , ОСОБА_2 і позивач.
З копії рішення Рава-Руської міської ради № 465 від 28.10.2021 року вбачається, що вирішено розділити колгоспний двір в АДРЕСА_1 в рівних частинах по ј за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.01.2022 року вбачається, що спадкоємцем майна (1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ) ОСОБА_3 є його онук ОСОБА_1
Державний нотаріус Рава-Руської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Львівській області відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був спадкоємцем своєї матері ОСОБА_4 , після котрої він прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.02.2022р.
Довідка № 6514 від 30.11.2021 р., видана КП ЛОР «Червоноградським міжміським БТІ», підтверджує, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровано за колгоспним двором, головою якого був ОСОБА_3 .
Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.112 ЦК УРСР (в редакції, чинній на 14.04.1991 року) майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи
кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).
Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (в редакції, чинній на 14.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п. «а», «б», «г» п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", положення статей 17, 18 Закону "Про
власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору. Згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року із змінами, внесеними згідно постанови ПВС України №13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.1998 року передбачено, що правила ст.563 ЦК про те, що спадщина на майно
колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 р. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 р. спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Судом встановлено, що станом на 15.04.1991 р. позивач та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 не втратили права на частку в майні колгоспного типу двору за адресою АДРЕСА_1 .
Спадщина після померлого ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до даних правовідносин слід застосовувати відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР).
Відповідно до ст. ст. 524, 529 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Згідно з положеннями ст. ст. 549, 554 ЦК УРСР визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Державний нотаріус Рава-Руської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Львівській області відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був спадкоємцем своєї матері ОСОБА_4 , після котрої він прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.02.2022р., оскільки спадкоємцем не надано необхідних документів, що посвідчують право власності на спадкове нерухоме майно.
Інших доказів того, що будь-які інші спадкоємці з часу відкриття спадщини у 2001 році вчинили дії, що свідчать про прийняття спадщини, суду не надано.
Таким чином встановлено, що позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .
За таких обставин позовні вимоги потрібно задовольнити повністю.
Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи немає.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 81, 82, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 112, 120, 524, 529, 548, 549, 554 ЦК УРСР, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати право власності ОСОБА_1 на 2/4 частки майна бувшого колгоспного типу двору в житловому будинку в АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 83,9 кв.м, житлова 48,6 кв.м, допоміжна 35.3 кв.м з такою ж частиною господарських будівель в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати право власності ОСОБА_1 на 1/4 частки майна члена бувшого колгоспного типу двору в житловому будинку в АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 83,9 кв.м, житлова 48,6 кв.м, допоміжна 35.3 кв.м з такою ж частиною господарських будівель.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Оприск З. Л.