Справа №443/310/22
Провадження №2/443/422/22
про залишення позовної заяви без руху
14 березня 2022 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу надійшла до суду 12.03.2022.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2022 автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Павліва А.І. для цього судового провадження.
Провадження у справі не відкрито.
Суд, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходить переконання, що позивач подав до суду позовну заяву без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Так, за змістом пунктів 5, 8 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з вимогами частини 3 статті 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання про витребування доказів.
Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Нормами частини 2, 4 статті 83 ЦПК України визначено, що позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Системний аналіз зазначених норм дають суду підстави дійти висновку, що позивач обтяжений обов'язком подання наявних у нього доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, однак водночас наділений правом подання цих доказів як в оригіналі, так і у належно завірених копіях, з урахуванням приписів статті 95 ЦПК України.
Суд звертає увагу на роз'яснення Верховного Суду України, викладені у пункті 4 постанови Пленуму 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з якими до заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила статті 121 ЦПК України (на даний час статті 185 ЦПК України).
Суд зазначає, що позивач не додав до позовної заяви оригінал свідоцтва про шлюб (або належним чином завірений витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб), а також належним чином завірену копію свідоцтва про народження малолітньої дитини ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зазначивши, що такі свідоцтва знаходяться у відповідачки.
Водночас, суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості отримати у відповідному державному органі дублікати зазначених свідоцтв або відповідні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. У разі наявності перешкод в отриманні цих документів, позивач має право подати до суду відповідне клопотання про витребування доказів, однак цього не зробив.
Відтак, з огляду на викладені обставини, суд доходить переконання, що позивачем не дотримано вимог статей 175 і 177 ЦПК України при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків поданої позовної заяви.
Керуючись статтями 185, 260, 261 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк п'ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви (шляхом надання суду оригіналу або дубліката свідоцтва про шлюб, або належним чином завірений витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, а також належним чином завірений доказ наявності у сторін малолітньої дитини).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, така підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя А.І. Павлів