Справа №443/305/22
Провадження №2-а/443/9/22
про залишення позовної заяви без руху
14 березня 2022 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Городок) Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області Кричковського Назарія Любомировича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із адміністративним позовом до інспектора реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Городок) Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області Кричковського Назарія Любомировича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія ЕАО №5331774 від 18.02.2022 року.
Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Порядок звернення до суду з адміністративним позовом урегульований КАС України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, зокрема, щодо юрисдикції та інших.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Згідно вимог ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 3,5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення до суду становить 496,20 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем при зверненні до суду заявлено вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто вимогу немайнового характеру, з якої, відповідно до зазначених вище висновків, необхідно сплачувати судовий збір.
При цьому, позивачем до позовної заяви додано копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.06.2016 року (а.с.5), згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Відповідно до положень п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Одночасно, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону №3551-XII.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, який не стосується соціального і правового захисту прав останнього як учасника бойових дій, а тому суд вважає, що судовий збір за подання такої підлягає сплаті на загальних підставах.
Крім того, з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що оскаржувана постанова була винесена 18 лютого 2022 року. Позовна заява була надіслана позивачем засобами поштового зв'язку 07.03.2022 року ( згідно штампу поштового відділення м.Львів) та надійшла на адресу Жидачівського районного суду Львівської області 11.03.2022 року.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 2 статті 286 КАС України визначає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Однак позивач у позовній заяві не зазначає про поважні причини пропуску строку оскарження постанови та не просить суд поновити пропущений строк на звернення до суду із позовною заявою.
Суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог ст.161 КАС України, а саме:
- до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору та/або доказів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору;
- до позовної не додано доказів дати отримання позивачем оскаржуваної постанови, не вказано поважні причини пропуску строку звернення до суду, а також не заявлено клопотання для поновлення такого строку.
Відповідно до ст.169 КАС України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених в ст.161 КАС України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Відтак, вважаю за необхідне залишити дану позовну заяву без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м.Городок) Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області Кричковського Назарія Любомировича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки, вказані в ухвалі суду, не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Сливка С.І.