Справа №443/17/22
Провадження №2/443/314/22
14 березня 2022 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
В провадженні Жидачівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом адвоката Строцького Івана Ігоровича до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Стрийської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
14 березня 2022 року позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій просить:
-надати йому можливість зустрічати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з дошкільного закладу з правом прогулянки до 19:00 год.;
-щоденно (у вільний від роботи час) забирати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі школи з правом прогулянки до 19:00 год.;
-щоденно (у вільний від роботи час) забирати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі школи з правом прогулянки до 19:00 год.;
-надати йому можливість кожної першої та третьої п'ятниці місяця мати побачення із дітьми з 16 години до 20 години суботи із правом ночівлі по місцю його проживання;
-надати йому можливість кожної другої та четвертої суботи місяця мати побачення із дітьми з 14 години до 18 години неділі із правом ночівлі по місцю його проживання;
-у період Новорічних, Різдвяних та Великодніх свят надати йому можливість спілкуватися із дітьми по місцю його проживання;
-під час канікул та перерви у роботі дошкільних установ графік спілкування із дітьми встановити графік спілкування із дітьми: з 11 години до 20 години щоденно (у вільних від роботи час). Під час канікул у навчальних закладах надати можливість перебування дітей по місцю його проживання у рівних частинах із відповідачкою;
-на час хвороби будь-кого із дітей зобов'язати ОСОБА_2 надавати йому можливість відвідувати дітей про місцю їх проживання.
Заяву мотивовано тим, що у провадженні суду знаходиться цивільна справа за його позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей та виконання можливого рішення суду на його користь може бути ускладненим через можливі недобросовісні дії відповідача.
Дослідивши подану заяву, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов може бути забезпечений, зокрема, встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (п.3 ч.1 ст.150 ЦПК України).
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Враховуючи вищенаведене, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).
Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Як уже зазначалось вище, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 з вимогами щодо визначення місця проживання їх неповнолітніх дітей.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 фактично просить визначити спосіб його участі у вихованні дітей, встановивши періодичність та спосіб побачень з дітьми.
Статтями 157-159 СК України регламентують порядок вирішення батьками питань щодо виховання дитини.
За наявності між батьками дитини спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, такий спір вирішується органом опіки та піклування (ст. 158 СК України) або судом ( ст. 159 СК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Крім цього, згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Таким чином, зі змісту ст.ст. 158-159 СК України слід зробити висновок, що способи участі одного з батьків у вихованні дитини визначаються органом опіки та піклування за заявою того з батьків, хто бажає такі способи встановити чи судом - шляхом пред'явлення відповідного позову.
Отож, вимоги заяви про забезпечення позову є фактично вирішенням питання про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні його неповнолітніх дітей, яке відповідно до вимог ст. 159 СК України є самостійним способом захисту порушеного права, реалізація якого судом можлива лише шляхом розгляду відповідного позову, а не шляхом забезпечення позову в іншій справі, що порушує вимоги ч. 3 ст. 150 ЦПК України, які регулюють питання співмірності.
З врахування вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 151-154 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.354 ЦПК України, учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Сливка С.І.