Провадження № 11-сс/821/77/22 Справа № 694/206/22 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
11 березня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2022 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Звенигородської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
До Звенигородського районного суду Черкаської області 01.02.2022 надійшла зазначена скарга, яка полягає у невнесенні, всупереч вимог ст. 214 КПК України, до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_6 від 24.01.2022:
-за ч. 1 ст. 367 КК України, за фактом умисного допущення службової недбалості приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 , яка 15.07.2014 під час перевірки зібраного пакету документів на прийняття спадщини по заявах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі підробного дублікату свідоцтва про право власності житлового будинку на ОСОБА_10 , умисно не повідомила правоохоронні органи) на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушила чинного Цивільного кодексу України;
-ст. 365-2 КК України, за фактом зловживання приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 , яка видала свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.10.2014 за № 4336 на ім'я ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який залишився після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 , чим порушила вимоги чинного Цивільного кодексу України;
-ст. 367 КК України, за фактом умисного допущення недбалості приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 у жовтні 2015 році, що полягає у невнесенні згідно рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.04.2015 у справі №694/2110/14-ц та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 07.07.2015 змін в свідоцтво про право на спадщину та змін до відповідного запису в Єдиному державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушила вимоги ст. 18 Цивільно-процесуального кодексу України - судові рішення, що набрали законної сили.
Ухвалою слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2022 року в задоволенні зазначеної скарги ОСОБА_6 відмовлено з посиланням, зокрема, на те, що заява скаржника про подію кримінального правопорушення не містить відомостей про обставини, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення.
Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить про її скасування та задоволення його скарги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник вказує, що приватний нотаріус повинен був винести постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій ОСОБА_8 , але умисно це не виконала, та не повідомила про вказане прокуратуру, також свідоцтво про право на спадщину за законом № 4336 від 23.10.2014 було видане після 21 року без відповідного рішення суду, а тому вважає, що нотаріус ОСОБА_7 , зловживаючи своїми повноваженнями, умисно перевищила повноваження як особа, яка надає публічні послуги.
Також вказує, що нотаріус мала внести зміни до запису в реєстрі та в свідоцтві про право на спадщину у зв'язку з визнанням недійсним вказаного свідоцтва, виданого на ім'я брата заявника, у судовому порядку. Натомість такі дії приватним нотаріусом вчинено не було, чим допущено невиконання судового рішення. На даний момент скаржник не може зареєструвати свого малолітнього сина у домоволодінні, яке належало за життя його батьку.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали провадження та надані скаржником докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 вказує, що ним було пропущено строк на оскарження ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.02.2022 з поважних причин, оскільки про дату, час та місце розгляду його скарги суд його не повідомляв, а повний текст ухвали ним було отримано лише 22.02.2022, а тому вважає, що перебіг строку починається саме з цієї дати.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо іншого не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом 5 днів з дня її оголошення. При цьому згідно із ч. 3 ст. 395 КПК якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Виходячи з правової позиції, викладеної об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 4 листопада 2019 року (касаційне провадження № 51-9550 кмо 18, справа № 760/12179/16-к), якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
З досліджений судом матеріалів справи вбачається, що повний текст ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.02.2022 скаржник отримав 22.02.2022, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти. Апеляційна скарга направлена скаржником до апеляційного суду засобами електронного зв'язку.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що скаржник за вказаних обставинах діяв сумлінно, подавши апеляційну скаргу в межах п'ятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваного рішення, а тому є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.02.2022.
Далі, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
При розгляді справи встановлено, що 24 січня 2022 ОСОБА_6 було подано до Звенигородської окружної прокуратури заяву про вчинення кримінального правопорушення за фактом умисного допущення службової недбалості та за фактом зловживання повноваженнями особи, які надають публічні послуги приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу ОСОБА_7 під час видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.10.2014 за №4336 на ім'я ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 .
Заявник ОСОБА_6 не отримав жодної відповіді від Звенигородської окружної прокуратури, зокрема щодо внесення чи наслідків розгляду його заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
З вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідує, що бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до вказаного реєстру впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Внесенню до ЄРДР підлягає не будь-яка заява, а лише заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
При цьому апеляційний суд приймає до уваги, що положеннями ст. 25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч. 5 ст. 214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже стверджувати про те, що всі відомості, які містяться у заявах і повідомленнях, що надходять до слідчого чи прокурора, про порушення кримінального провадження мають автоматично вноситися в ЄРДР підстав не має, оскільки такі звернення мають обов'язково містити дані саме щодо вчиненого кримінального правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Додатково апеляційний суд враховує, що реєстрація заяви органом досудового розслідування не тотожна реєстрації відомостей такої заяви в ЄРДР.
За обставин даної справи апеляційний суд вважає, що заява ОСОБА_6 , адресована Звенигородській окружній прокуратурі, не містить відомостей, які б вказували на вчинення приватним нотаріусом ОСОБА_7 кримінального правопорушення при оформленні спадщини, яка відкрилася після смерті батька заявника в 1993 році, адже вона стосується незаконності, за доводами скаржника, оформлення зазначеної спадщини братом скаржника на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , відтак відповідні правовідносини стосуються цивільного спору при розгляді якого суд має надати оцінку обґрунтованості доводів скаржника щодо відсутності підстав для оформлення права на спадкове майно, у тому числі, здійснених нотаріусом дій з цією метою, що свідчить про правильність висновків слідчого судді в цій справі.
Доводи скаржника, що нотаріус мала винести постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_8 , але умисно це не виконала, зводяться лише до його незгоди з фактом видачі свідоцтва про право на спадщину його братові ОСОБА_8 , і не можуть свідчити про зловживаннями приватним нотаріусом своїми повноваженнями.
Апеляційна скарга в даній справі не містить посилань на нові обставини, які б вказували на помилку у вирішенні скарги на бездіяльність поліції слідчим суддею, оскільки не доводить, що адресована Звенигородській окружній прокуратурізаява містить відомості про вчинене правопорушення, отже скаржником не спростовано правильність наданої прокуратурою оцінки змісту його заяви, як такої, що не містить даних про вчинене будь-якою особою кримінального правопорушення. Таким чином є вірним висновок про відсутність підстав для внесення за заявою ОСОБА_6 відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення приватним нотаріусом ОСОБА_7 .
Сама лише незгода скаржника з правильністю висновків слідчого судді, як у цій справі, не може бути підставою для скасування відповідної ухвали в порядку апеляційного перегляду. Неможливість вчиняти скаржником дії стосовно спадкового майна, право на яке оформлено на іншого спадкоємця, у тому числі реєструвати місце проживання дітей, про що зазначено в апеляційній скарзі, не може свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення, а вказує, що має місце спір з приводу спадкового майна, вирішення якого здійснюється у порядку цивільного судочинства.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_6 не підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.02.2021 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність поліції має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2022 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Звенигородської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: