Справа № 392/199/22
Провадження № 3/392/232/22
03 березня 2022 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінова А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого слюсарем в газовій службі м. Мала Виска, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
02.02.2022 о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме, умисні дії психологічного характеру, які виражалися в погрозах фізичною розправою в наслідок чого могла бути заподіяна шкода психологічному здоров'ю останній, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , якому було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, яка ставиться йому у провину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, обіцяв в подальшому не чинити подібних дій, також просив врахувати, що із співмешканкою ОСОБА_2 примирилися.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 654970 від 02.02.2022 року яким зафіксовано, вчинене адміністративне правопорушення, заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , що містяться в матеріалах справи.
Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та винність ОСОБА_1 в його вчиненні.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є співмешканцями, що дійсно 02.02.2022 о 18 год. 40 хв. за місцем їх спільного проживання, між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 , виражався нецензурною лайкою, у зв'язку з чим ОСОБА_2 була викликана поліція. На даний час примирилися.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що: домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Відповідно до ч.2, 3 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, шляхом умисного вчинення дій психологічного характеру щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 .
Оскільки адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, з потерпілою примирилися, внаслідок дій не було завдано значної шкоди фізичному та психічному здоров'ю потерпілій, просив суворо не карати, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, докази про притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення суду не надано,суд вважає, що вчинене ОСОБА_1 правопорушення є малозначним.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
За таких обставин, суд вважає за можливе у відповідності з вимогами ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 , від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, закривши на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП провадження по даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, ч. 1 ст. 173-2, 283, 284, 287 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова