Справа № 405/5769/20
Провадження №2/405/905/20
09 лютого 2022 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Гаврилюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 405/5769/20 за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.10.2012 року у розмірі 22 079грн.51 коп., зазначивши в обґрунтування позовних вимог, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 05.10.2012 року. При цьому, при укладенні Договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк». Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які згідно до заяви отримані відповідачем для ознайомлення в письмовій формі. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). Банком на підставі Договору надання банківських послуг відповідачу було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом та видано кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився Банком до 10 000,00 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 Договору, на підставі якого відповідач ОСОБА_1 при укладанні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою Банку. Позивач також зазначив, що в редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно з п. 2.1.1.2.12. Умов сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна» та 84,0% - для картки «Універсальна голд».
Зазначив, що свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбаченими Договором та в межах кредитного ліміту. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту, відповідно до умов Договору, а саме: щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором.
У порушення умов Договору відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 31.08.2020 заборгованість за кредитним договором становить 22 079 грн. 51 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту, в т.ч. заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 16 086 грн. 00 коп., а також заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 5 993 грн. 51 коп.
З огляду на зазначене вище, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № б/н від 05.10.2012 року в розмірі 22 079 грн. 51 коп., а також судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2 102 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику в судове засідання учасників справи.
Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» подано клопотання від 23.09.2020 року про розгляд справи за відсутності представника позивача та підтримання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_1 судом повідомлялась про день та місце судового розгляду справи в порядку ст. 128 ЦПК України. Заяви, клопотання, відзив на позов на адресу суду не надходили.
Крім того, клопотань про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи до суду також не надходили, а так само не надходило від відповідача будь-яких заяв, клопотань, заперечень, відзиву на позов, на підставі чого справа розглянута судом за наявними у ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, однак є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.10.2012 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником прав та обов'язків якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанк. При цьому, відповідач погодилася з тим, що зазначена заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
На підставі вказаної заяви від 05.10.2012 року відповідачу ОСОБА_1 були надані наступні картки: 20.06.2013 № НОМЕР_1 терміном дії до 06/16, 16.09.2014 № НОМЕР_2 терміном дії 05/18, 05.06.2018 № НОМЕР_3 терміном дії до 04/22.
Крім того, з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої ОСОБА_1 16.09.2014 року Банком було встановлено кредитний ліміт в розмірі 1 300 грн., 15.10.2015 року кредитний ліміт був зменшений до 1 230 грн., та в подальшому був також зменшений, а саме: 22.10.2015 року до 1 110 грн., 23.11.2015 року до 730 грн., 08.12.2015 року до 560 грн., 01.02.2016 року до 533 грн. 67 коп., 05.02.2016 року до 533 грн. 67 коп., 13.02.2016 року до 514 грн. 82 коп., 17.02.2016 року до 514 грн. 82 коп., 24.02.2016 року до 210 грн., 28.02.2016 року до 210 грн., 01.03.2016 року до 170 грн., 05.03.2016 року до 170 грн., 11.04.2016 року до 160 грн., 15.04.2016 року до 160 грн., 01.05.2016 року до 150 грн., 05.05.2016 року до 150 грн., 08.05.2016 року до 100 грн., 12.05.2016 року до 100 грн., 13.05.2016 року до 10 грн., 17.05.2016 року до 10 грн. Також Банком кредитний ліміт неодноразово збільшувався, зокрема: 16.11.2016 року до 1 000 грн., 29.06.2017 року до 5 000 грн., 05.12.2018 року до 10 000 грн.
19 грудня 2019 року кредитний ліміт Банком було зменшено до 0,00 грн.
Таким чином, кредитний ліміт є поновлювальною кредитною лінією,тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, якій суд повинен надати належну оцінку.
Вказаний висновок висвітлений у Постанові КЦС Верховного суду від 16.09.2020 року за результатами розгляду справи № 200/5647/18, яку суд вважає за необхідне застосувати у розгляді даної справи.
При цьому, судом відзначається, що позивачем АТ КБ «ПриватБанк» до позовної заяви було надано виписку по картковому рахунку (позичальник ОСОБА_1 ) за Договором б/н станом на 03.09.2020 року, за період з 21.06.2013 року по 29.08.2020 року, з якої вбачається факт користування ОСОБА_1 грошовими коштами в розмірі встановленого Банком кредитного ліміту.
Крім того, як вбачається з розрахунків заборгованості, наданих позивачем, - заборгованість ОСОБА_1 за зазначеним кредитним договором від 05.10.2012 року, станом на 30.06.2019 року становила 12 539 грн. 82 коп., яка складалася з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12 148 грн. 14 коп., заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 391 грн. 68 коп. За вказаний період позичальником погашено заборгованість за тілом кредиту в розмірі 75 324 грн., 37 коп., погашено заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 282 грн. 18 коп., та погашено заборгованість по пені в розмірі 50 грн.
З наступного розрахунку заборгованості за період з 01.07.2019 року по 31.08.2020 року, загальна заборгованість становила 22 079 грн. 51 коп., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 16 086 грн. 00 коп., заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 5 993 грн. 51 коп. за вказаний період погашено заборгованість за тілом кредиту в розмірі 496 грн. 99 коп., погашено заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 1 629 грн. 49 коп., погашено заборгованість по нарахованим відсоткам в розмірі 1 078 грн. 28 коп., погашено заборгованості по простроченим відсоткам в розмірі 1 109 грн. 61 коп.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтями 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець та в конкретному випадку - позивач АТ КБ "ПриватБанк".
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим саме банк має підтвердити, що на час укладення з відповідачем відповідного договору, а саме: 05.10.2012 року, діяли саме ці Умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В свою чергу, в анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 05 жовтня 2012 року відсутні умови договору про встановлений і погоджений сторонами за Договором розмір відсоткової ставки. Більш того, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» також не містить підпису відповідача, та, відповідно, вказані Тарифи не можуть бути складовою частиною Договору про надання банківських послуг.
Також, судом відзначається, що позивач АТ КБ «ПриватБанк» в позовній заяві посилається на те, що з 01.03.2019 року почав діяти п.2.1.1.2.12 Умов та Правил, тобто сторони дійшли згоди, що в разі порушення зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов'язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0 % - для картки «Універсальна голд».
Поряд з цим, суд зауважує, що позивачем не надано доказів погодження з відповідачем ОСОБА_1 зазначених змін до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та підписання даних змін. Всі додаткові умови, чи зміни до договору мають бути погоджені обома сторонами договору.
Крім того, до вказаних відносин неможливо застосувати і положення ч. 1ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (05 жовтня 2012року) до моменту звернення до суду з вказаним позовом (23 вересня 2020 року), тим самим кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу ОСОБА_1 . Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, а також Тарифи банку, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи, які не містять підпису відповідача, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору 05.10.2012 року, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Також, судом відзначається, що з урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
В зв'язку з чим, надані позивачем АТ КБ «ПриватБанк» Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної з сторін, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою (відповідачем ОСОБА_1 ), і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).
Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, а так само розмір відсоткової ставки за користування позичальником кредитними коштами, наданими Банком.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримано вимог щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
При цьому, зі змісту наданої анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку взагалі не вбачається розміру отриманого ОСОБА_1 кредиту. При цьому, не містить і укладений між сторонами договір про надання банківських послуг від 05 жовтня 2012 року, і строку повернення кредиту (користування ним).
Крім того, представником позивача разом з позовною заявою також подано на адресу суду письмове клопотання про огляд веб-сайту, а саме: здійснення огляду та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПриватБанк» за посиланням https://privatbank.ua/terms.
Разом з тим, судом відзначається, що матеріали справи не містять підтвердження того, що станом на день підписання відповідачем анкети-заяви (05.10.2012 року) на зазначеному веб-сайті була розміщена та ж редакція «Умов і Правил надання банківських послуг», що і на день розгляду судом справи (09.02.2022 року), огляд судом веб-сайту не дає можливості встановити факту ознайомлення відповідача з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», викладеними на такому веб-сайті, а інформація, що розміщена на ньому має мінливий характер і залежить виключно від волевиявлення і дій позивача, тому у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання позивача про огляд веб-сайту.
Поряд з цим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, відтак позивач вправі вимагати захисту своїх прав - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З огляду на викладене вище, оцінивши наявні у справі докази по справі в їх сукупності на предмет їх належності та достовірності, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні докази того, що відповідач ОСОБА_1 зверталась до Банку із заявою про розірвання договору, а так само із заявою про припинення дії укладеного між сторонами 05.10.2012 року Договору, судом не встановлено також, що такі дії були вчинені і зі сторони Банку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме: сума боргу за договором про надання банківських послуг від 05.10.2012 року, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 16 086 грн. 00 коп., та яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1531 грн. 41 коп.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 526, 530, 634, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за договором про надання банківських послуг № б/н від 05.10.2012 року, яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 16 086 (шістнадцять тисяч вісімдесят шість) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", код ЄДРПОУ 14360570 судовий збір в розмірі 1531 грн. 41 коп.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його винесення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова