29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"14" березня 2022 р. Справа № 924/1265/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши у залі судового засідання № 305 справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост", м. Львів
до фізичної особи-підприємця Меркулова Євгена Анатолійовича, с. Микулин Полонського району Хмельницької області
про стягнення 11116,00 грн штрафу,
представники сторін: не з'явилися.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.12.2021р. відкрито провадження у справі № 924/1265/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.02.2022р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/1265/21 на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з фізичної особи-підприємця Меркулова Євгена Анатолійовича 16824,00 грн штрафу, нарахованого у відповідності до п. 5.9. договору про надання послуг № 2000715 від 03.06.2021р.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 03.06.2021р. між сторонами у справі укладено договір про надання послуг № 2000715, за умов якого позивач зобов'язувався організувати перевезення та доставку вантажних відправлень, а відповідач - оплатити послуги виконавця. На виконання п. 1.1. даного договору позивачем протягом періоду з 03.06.2021р. по 31.07.2021р. забезпечено доставлення вантажів на загальну суму 5608,00 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 14.12.2021р. та товарно-транспортними накладними, сформульованими у електронній системі позивача. Однак, відповідачем не було сплачено позивачу жодних коштів за наданні послуги з перевезення вантажу, відповіді на претензію позивача замовником не надано. Зважаючи на невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасної оплати за поставлений товар, товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" з урахуванням п. 5.9. договору нараховано відповідачу 16824,00 грн штрафу, який є трьохкратною вартістю перевезення.
У заяві від 04.02.2022р. позивачем повідомлено, що відповідачем було сплачено 5708,00 грн за надання послуг, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 03.02.2022р., однак відповідач відмовився від сплати понесених позивачем витрат. Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" підтримує свої позовні вимоги з урахуванням погашення заборгованості щодо стягнення з відповідача 11116,00 грн штрафу та судових витрат.
Суд, розглянувши заяву позивача від 04.02.2022р., розцінює її як заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Положення п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачають те, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 5 ст. 46 ГПК України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Враховуючи вищенаведене та те, що заява позивача від 04.02.2022р. подана до суду до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, приймаючи до уваги, що заява відповідає вимогам, встановленим ст. 46 ГПК України, не суперечить інтересам позивача, суд приймає заяву про зменшення позовних вимог та зазначає, що подальший розгляд справи ведеться з її урахуванням.
Відповідач не скористалися правом участі свого представника на судовому розгляді справи, відзиву на позов не подав, причин не повідомив.
Ухвали суду від 28.12.2021р., від 18.01.2022р., від 01.02.2022р., від 15.02.2022р. по даній справі надіслані на адресу відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак були повернута до суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.
Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.
Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.
03.06.2021р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" (виконавець) та фізичною особою-підприємцем Меркуловим Є.А. укладено договір про надання послуг № 2000715, відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується організувати перевезення та доставку вантажних відправлень та/або надання інших послуг визначених цим договором (вантаж), на підставі прийнятого виконавцем замовлення (вантажної декларації) отриманого від замовника, з пункту відправлення до пункту призначення, і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язується оплачувати послуги виконавця, відповідно до тарифів виконавця.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування, кількість місць вантажу, його оголошена вартість, пункт відправлення, пункт одержання, відомості про замовника та відомості про одержувача вантажу (назва організації, код ЄДРПОУ, П.І.Б., паспортні дані особи, та інші дані), зазначаються замовником у замовленні (вантажній декларації, реєстрі передачі вантажу до відправки, іншому узгодженому сторонами документі).
Згідно п. 1.5. договору приймання вантажу по кількості проводиться згідно з товаросупровідними документами.
У відповідності до п. 2.1. договору перевезення та/або доставлення вантажу виконується виконавцем лише на підставі письмових товаросупровідних документів, що подає замовник до години визначеної виконавцем. Виконавець приймає замовлення щодо перевезення вантажу замовника в межах робочого часу виконавця (підрозділів виконавця), який розміщений на офіційному сайті виконавця.
Як передбачено п. 2.2. договору, за погодженням виконавця товаросупровідні документи можуть бути подані електронною поштою із повідомленням усіх необхідних відомостей.
Пунктом 3.1.5. договору передбачено, що замовник зобов'язаний здійснювати оплату наданих послуг виконавцем в обсягах та в строк, що передбачені цим договором та/або визначеними цінами виконавця.
Вартість перевезення та/або доставлення вантажу визначається рахунком та/або актом надання послуг з перевезення вантажу (акт) на підставі товарно-транспортних накладних виконавця, що являється невід'ємною частиною договору (п. 4.3. договору).
Відповідно до п. 4.3.1. договору розрахунки по цьому договору здійснюються в національній валюті України - гривнях, замовник здійснює оплату за перевезення/доставлення вантажу протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати складання акту, якщо інше не встановлено договором та/або додатковою угодою до договору.
Згідно п. 4.3.2. договору у випадку надсилання замовнику акту через електронні або інші технічні засоби зв'язку, замовник зобов'язується оплатити за перевезення/доставлення вантажу протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати складання акту. Замовник погоджується, у випадку неотримання акту чи з інших причин не доставлення замовнику акту, замовник зобов'язується оплатити за перевезення/доставлення вантажу за першою вимогою виконавця, а такий акт вважається підписаним зі сторони замовника.
У відповідності до п. 4.4. договору в строк до 12 (дванадцятого) числа місяця наступного за звітним виконавець надає замовнику акт за календарний місяць, в якому було здійснено перевезення вантажу.
Як передбачено п. 4.5. договору, замовник зобов'язується протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати надсилання підписати акт та повернути його виконавцю або надати вмотивовану відповідь про відмову у підписанні. У випадку застосування між сторонами електронного документообігу замовник зобов'язується розглянути та підтвердити акт в системі електронного документообігу протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати його надсилання.
У пункті 4.6. договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного повернення замовником підписаного акту, даний акт вважається підписаним, а послуги з перевезення вантажів, такими, що були надані у повному обсязі, і претензії до якості надання послуг виконавця у замовника відсутні.
Оплата кожного перевезення та/або доставки вантажу здійснюється на умовах відстрочення платежу (п. 4.7. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та діючим в Україні законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених цим договором.
Згідно п. 5.2. договору сплата стороною відшкодування не звільняє жодну зі сторін від обов'язку реально та належним чином виконати усі свої зобов'язання за цим договором та від обов'язку повністю відшкодувати протилежній стороні усі завдані їй збитки.
У відповідності до п. 5.9. договору за порушення вимог договору замовником, замовник повинен оплатити штраф у розмірі трьох кратної вартості перевезення, а якщо таке порушення призвело до заподіяння збитків майну виконавця або до збитків інших вантажів та іншого майна, замовник відшкодовує повну вартість заподіяних збитків.
Як передбачено п. 8.1. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021р. (включно).
Строк дії договору автоматично продовжується на аналогічний термін та на умовах у випадку відсутності письмових звернень сторін щодо зміни/припинення договору, які повинні бути надісланні за 30 календарних днів до дати завершення договору зазначеного в п. 8.1. (п. 8.7. договору).
Відповідно до п. 10.9. договору цей договір, заявки, специфікації, рахунки, первинні бухгалтерські документи, додатки, додаткові угоди та інші документи за договором можуть складатися в електронній формі та підписуватися сторонами електронними-цифровими підписами (ЕЦП) або кваліфікованими електронними підписами (КЕП) в будь-якому з таких сервісів: "Вчасно" (vchasno.com.ua), "Paperless" (paperless.com.ua), M.E.Doc та інші. Електронні документи вважаються одержаними адресатом з моменту надсилання, якщо відправник не отримає автоматичне повідомлення про те, що електронний документ не надіслано.
Згідно п. 10.10. договору сторони домовились, що Е-документи, які відправлені та підписані постачальником з використанням КЕП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі Е-документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" надіслало фізичній особі-підприємцю Меркулову Є.А. претензію від 09.09.2021р. № 09-09-21-07, в якій товариство вимагало негайної сплати суми боргу у розмірі 5608,00 грн у зв'язку порушенням умов договору, а саме п.п. 4.3.1., 4.3.2. До претензії позивачем долучено акт звірки взаєморозрахунків від 08.09.2021р., за яким заборгованість становила 5608,00 грн. На підтвердження надіслання претензії та акту звірки позивачем надано фіскальний чек від 09.09.2021р., на якому стоїть відмітка "вручено за довіреністю 24.09.21". Згідно поштового відстеження за трек-номером 7903203876535 поштове відправлення вручено за довіреністю 24.09.2021р.
На підтвердження здійснення перевезення та доставки відповідачу вантажу позивачем надано товарно-транспортні накладні, сформовані в електронній системі позивача, а саме: № 123210020044 від 02.06.2021р. на суму 1252,00 грн, № 123210020184 від 16.06.2021р. на суму 1322,00 грн, № 123210020480 від 14.07.2021р. на суму 1562,00 грн, № 123210020477 від 14.07.2021р. на суму 1472,00 грн. Всього на суму 5608,00 грн.
Відповідно до акта звірки взаєморозрахунків від 14.12.2021р., підписаного представником позивача, заборгованість фізичної особи-підприємця Меркулова Євгена Анатолійовича перед товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" за договором № 2000715 від 03.06.2021р. становить 5608,00 грн.
Для оплати наданих послуг згідно товарно-транспортних накладних товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" було надіслано відповідачу акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1795 від 30.06.2021р. на суму 2574,00 грн, № 2170 від 31.07.2021р. на суму 3034,00 грн., акт звірки взаєморозрахунків від 03.02.2022р., товарно-транспортні накладні. Надіслання вказаних документів підтверджується описом вкладення у цінний лист від 11.02.2022р. та поштовою накладною № 7900068131444 від 11.02.2022р.
Як убачається із акту звірки взаєморозрахунків від 03.02.2022р. фізичною особою-підприємцем Меркуловим Є.А. було сплачено по договору № 2000715 від 03.06.2021р. на користь позивача 5708,00 грн, а саме: 28.01.2022р. - 2800,00 грн, 31.01.2022р. - 2908,00 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач зазначає про наявність заборгованості відповідача згідно договору про надання послуг № 2000715 від 03.06.2021р., відповідно до п. 1.1. якого виконавець (позивач) зобов'язується організувати перевезення та доставку вантажних відправлень та/або надання інших послуг визначених цим договором (вантаж), на підставі прийнятого виконавцем замовлення (вантажної декларації) отриманого від замовника (відповідача), з пункту відправлення до пункту призначення, і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язується оплачувати послуги виконавця, відповідно до тарифів виконавця.
У ст. 901 ЦК України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та актами, що видаються відповідно до них (ч. 2 ст. 908 ЦК України).
Згідно з вимогами ст. 908 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.
Укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами відповідних перевезень.
Частиною 1 ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору перевезення вантажу автомобільним транспортом є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання (п. 1 Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р.).
Згідно зі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" надано відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 5608,00 грн, що підтверджується сформованими в електронній системі позивача товарно-транспортними накладними, а саме: № 123210020044 від 02.06.2021р. на суму 1252,00 грн, № 123210020184 від 16.06.2021р. на суму 1322,00 грн, № 123210020480 від 14.07.2021р. на суму 1562,00 грн, № 123210020477 від 14.07.2021р. на суму 1472,00 грн.
Вказані товарно-транспортні накладні є належними доказами здійснення перевезення вантажу оскільки у п. 10.10. договору про надання послуг сторони погодили, що Е-документи, які відправлені та підписані постачальником з використанням КЕП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі Е-документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування.
Згідно п. 4.3. договору вартість перевезення та/або доставлення вантажу визначається рахунком та/або актом надання послуг з перевезення вантажу (акт) на підставі товарно-транспортних накладних виконавця, що являється невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 4.3.1. договору розрахунки по цьому договору здійснюються в національній валюті України - гривнях, замовник здійснює оплату за перевезення/доставлення вантажу протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати складання акту, якщо інше не встановлено договором та/або додатковою угодою до договору.
Згідно п. 4.3.2. договору у випадку надсилання замовнику акту через електронні або інші технічні засоби зв'язку, замовник зобов'язується оплатити за перевезення/доставлення вантажу протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати складання акту. Замовник погоджується, у випадку неотримання акту чи з інших причин не доставлення замовнику акту, замовник зобов'язується оплатити за перевезення/доставлення вантажу за першою вимогою виконавця, а такий акт вважається підписаним зі сторони замовника.
Матеріали справи свідчать, що товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" надсилалися на адресу відповідача претензія від 09.09.2021р. № 09-09-21-07, в якій товариство вимагало негайної сплати суми боргу у розмірі 5608,00 грн у зв'язку порушенням умов договору, а саме п.п. 4.3.1., 4.3.2, а також акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1795 від 30.06.2021р. на суму 2574,00 грн, № 2170 від 31.07.2021р. на суму 3034,00 грн.
Однак, станом на 16.08.2021р. (15-й календарний день з дати складання акту) фізичною особою-підприємцем Меркуловим Є.А. не виконано свого зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг з перевезенню вантажу. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Будь-яких зауважень чи претензій щодо якості доставки вантажу та оформлення актів та товарно-транспортних накладних відповідачем не заявлялося.
Водночас, у пункті 5.9. договору сторони домовились, що за порушення вимог договору замовником, замовник повинен оплатити штраф у розмірі трьох кратної вартості перевезення, а якщо таке порушення призвело до заподіяння збитків майну виконавця або до збитків інших вантажів та іншого майна, замовник відшкодовує повну вартість заподіяних збитків.
Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Таким чином, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо вчасної оплати за перевезення обумовленого вантажу автомобільним транспортом, зважаючи на умови договору щодо нарахування відповідачу штрафу за порушення вимог договору, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 16824,00 грн (5608,00 грн * трикратну вартість перевезення).
В подальшому, як встановлено судом та підтверджується письмовими поясненнями самого позивача (заява від 04.02.2020р.), актом звірки взаєморозрахунків від 03.02.2022р. фізичною особою-підприємцем Меркуловим Є.А. по договору № 2000715 від 03.06.2021р. на користь позивача було сплачено 5708,00 грн заборгованості, а саме: 28.01.2022р. - 2800,00 грн, 31.01.2022р. - 2908,00 грн.
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц (постанова від 23 грудня 2020 року).
Таким чином, враховуючи сплату відповідачем суми боргу в розмірі 5708,00 грн та подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог від 04.02.2022р., відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" підтримує свої позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 11116,00 грн штрафу, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення 11116,00 грн штрафу.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором (ст. 216 ГК України).
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, відтак суд дійшов висновку про те, що до стягнення з відповідача підлягає 11116,00 грн штрафу.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову та в зв'язку із тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.
Одночасно у позові позивачем зазначено попередній розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи, серед яких - 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Також у позові просить стягнути 2000,00 грн за надання правової допомоги.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 26.07.2021р. № 07/2021/2, укладеного між адвокатським об'єднанням "Домінус" в особі керуючого партнера Довбуша О.Р. та позивачем (клієнт), за яким клієнт доручає, а адвокатське обєднання приймає на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу та послуги консультаційно-правового характеру (послуги) у відповідності з умовами договору, а клієнт зобов'язується їх прийняти та здійснити оплату таких послуг.
Відповідно до п. 1.2. договору перелік послуг, що надаються адвокатським об'єднанням клієнту визначаються в актах здачі-приймання робіт (надання послуг).
Згідно п. 4.1. договору вартість наданих послуг визначається в актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) та рахунках.
У відповідності до п. 4.2. договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку та акту.
Як передбачено п. 4.4. договору, за результатами надання послуг складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданих адвокатським об'єднанням послуг і їх вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським об'єднанням факсимільним зв'язком або поштою.
Акт вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.
14.12.2021р. товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" та адвокатським об'єднанням "Домінус" підписано акт приймання-передачі № 3, згідно якого адвокатським об'єднанням належним чином було надано клієнту послуги підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості та неустойки за договором надання послуг до ФОП Меркулов Є.А. згідно договору про надання правової допомоги № 07/2021/2 від 26.07.2021р. Вартість наданих послуг становить 2000,00 грн.
Адвокатським об'єднанням "Домінус" виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" рахунок-фактуру № 3 від 14.12.2021р. на оплату послуг з правової допомоги в розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 2897 від 14.12.2021р. товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" сплачено адвокатському об'єднанню "Домінус" 2000,00 грн згідно договору № 07/2021/2 за підготовку позовної заяви та рахунку № 3 від 14.12.2021р.
Судом враховується, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 123 ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься у ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Тобто діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/92/15/15-ц, об'єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021р. у справі № 925/1137/19).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/92/15/15-ц, постанові Верховного Суду у складі КГС від 24.11.2020р. у справі № 911/4242/15).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо не співмірності заявлених іншою стороною витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат (правова позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/92/15/15-ц, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019р. у справі № 910/906/18, постановах Касаційного господарського суду від 04.02.2021р. у справі № 922/743/20, від 16.07.2020р. у справі № 909/452/19, від 02.11.2020р. у справі № 922/3548/19, від 18.11.2019р. у справі № 923/1121/17).
Судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об'єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020р. у справі № 910/13071/19).
Відповідач заперечень щодо відшкодування заявлених позивачем та фактично понесених у зв'язку із розглядом справи витрат на правову допомогу чи клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надав.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище та враховуючи фактичний об'єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням ціни позову у справі, беручи до уваги фактичне надання позивачу йому послуг професійної правничої допомоги за укладеним договором про надання правової допомоги, відсутність клопотання відповідача про їх зменшення та результат вирішення спору у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост", м. Львів до фізичної особи-підприємця Меркулова Євгена Анатолійовича, с. Микулин Полонського району Хмельницької області про стягнення 11116,00 грн штрафу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Меркулова Євгена Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Глобал Пост" (Львівська область, м. Львів, вул. Під Голоском, 2, ідентифікаційний код 42503626) 11116,00 грн (одинадцять тисяч сто шістнадцять гривень 00 коп.) штрафу, 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору, 2000,00 (дві тисячі гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14.03.2022р.
Суддя С.В. Заверуха
Відрук.: 3 примірн.:
1 - до справи;
2 - позивачу (79020, Львівська обл., м. Львів, вул. Під Голоском, буд. 2);
3 - відповідачу (30525, Хмельницька обл., Полонський р-н, с. Микулин, вул. Центральна, буд. 38).
Всім рекоменд. з повідомл.
Електронні адреси:
представника позивача - oleksiy.dovbush@dominuslegal.com
відповідача - merkulove44@gmail.com