46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
01 березня 2022 року м.Тернопіль Справа №17/Б-1160
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув клопотання №23 від 28.12.2021 (вх.№10529 від 28.12.2021) арбітражного керуючого (ліквідатора) Микитіва Олега Ігровича, м.Чортів Тернопільської області
про відшкодування грошової винагороди та інших витрат, понесених в ході ліквідаційної процедури
у справі
за заявою кредитора: Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області, м.Тернопіль як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, м.Київ
до боржника: Приватного агропромислового підприємства "Енергія", с.Чорний ліс Зборівського району Тернопільської області
про визнання банкрутом
за участю представників:
кредиторів: не з'явилися;
ліквідатора: не з'явилися.
Зміст поданого клопотання.
28.12.2021 ліквідатор Микитів О.І. звернувся до господарського суду із клопотанням №23 від 28.12.2021 (вх.№10529 від 28.12.2021) про відшкодування йому грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання обов'язків ліквідатора банкрута, а саме з 01.01.2021 року по 31.12.2021 в розмірі 217500грн, а також поштових, транспортних витрат, понесених за весь час здійснення ліквідаційної процедури в сумі 13500грн, за рахунок кредиторів, пропорційно розміру їх грошових вимог відносно боржника.
Позиція кредиторів.
Ініціюючим кредитором - Головним управлінням Державної податкової служби у Тернопільській області згідно письмових пояснень без номера та дати (вх.№361 від 20.01.2022) зазначено про значну тривалість ліквідаційної процедури у справі та про те, що ліквідатором не ініціювалися збори кредиторів з метою заслуховування звіту про виконану роботу (крім останнього засідання 28.12.2021), а під час здійснення ліквідаційної процедури не підтримував зв'язку з представниками кредиторів. Вважає, що така поведінка ліквідатора зумовила затяжний перебіг ліквідаційної процедури та ускладнила розгляд справи №17 /Б-1160.
Тому, спираючись на протокол №3 засідання зборів комітету кредиторів від 28.12.2021, на якому розглядався Звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, представником ГУ ДПС у Тернопільській області такий схвалено лише в частині відшкодування поштових витрат.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області згідно наданих заперечень №1900-0902-7/2447 від 21.01.2022 (вх.№483 від 25.01.22) вимоги ліквідатора заперечуються в повному обсязі.
Зокрема зазначено, що Управління неодноразово зверталося до ліквідатора про надання Звіту про виконану роботу в ході ліквідаційної процедури, в тому числі надання інформації щодо причин затягування ліквідаційної процедури (запити №376/04 від 11.02.2013, №726/04 від 20.03.2013, №419/10 від 10.02.2014, №2853/10 від 10.11.2014, № 3601/10 від 29.12.2014, вих.№165/10 від 19.01.2015, №1283/10 від 21.04.2015, №1787/10 від 04.06.2015, №3775/07 від 26.11.2015, №141/07 від 20.01.2016, №638/13 від 12.05.2016, №409/13 від 02.02.2017, №1900-0702-8/11368 від 30.07.2020, №1900-0702-8/17554 від 20.10.2020), однак відповідні звернення арбітражним керуючим проігноровані. Останній звіт ліквідатором подано до суду 29.10.2018, в якому вказано, що за банкрутом зареєстровано один транспортний засіб ВАЗ 21099 (2005 року), державний номер НОМЕР_1 , який знаходиться у заставі АКІБ «Укрсиббанк», котрий з 14.08.2009 знаходиться в розшуку. І лише у грудні 2021 року ліквідатором вчинено дії щодо списання вищезазначеного транспортного засобу.
Зазначає, що ліквідатором не надано Управлінню жодного Звіту про виконану роботу за період з травня 2017 року по грудень 2021року; останні збори кредиторів, які скликались ліквідатором проведені 31.05.2017; ліквідатор неодноразово, систематично подавав клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури, хоча сам не з'являвся в судові засідання по розгляду поданих клопотань; на вимогу суду не подавав жодної звітності щодо проведеної роботи та документів, що підтверджують здійснення ліквідаційних заходів відносно банкрута - ПАП «Енергія».
Управлінням звернуто увагу, що у клопотанні про схвалення звіту про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатором заявлено період з січня по грудень 2021 року проте у Звіті про проведення ліквідаційної процедури ПАП «Енергія» надано інформацію про виконання ним повноважень лише за листопад та грудень 2021 року, що свідчить про порушення ст.30, ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відтак, Управління вважає, що у ліквідатор не вправі вимагати від кредиторів оплати грошової винагороди, оскільки за період з січня по жовтень 2021 року останнім не надано жодних документів, які б підтверджували вчинення дій, спрямованих на завершення ліквідаційної процедури банкрута.
Щодо відшкодування витрат ліквідатору в розмірі 13500грн, з яких 2100грн складають поштові витрати та 11400грн транспортні витрати, то Управління вказує, що на підтвердження їх розміру ліквідатором не надано належних письмових доказів, відтак обов'язку по їх відшкодуванню в кредитора не виникло.
На думку Управління, бездіяльність арбітражного керуючого призвела до затягування ліквідаційної процедури боржника, що виразилось у не здійсненні в повній мірі заходів щодо пошуку та виявлення майна банкрута, не інформуванні кредиторів про проведену роботу за останні декілька років, не наданні відповіді на запити Управління тощо.
Тернопільським обласним центром зайнятості зазначено про відсутність з боку ліквідатора взаємодії, оскільки на неодноразові запити (листи №09/2865 від 30.09.2020, №09/3593 від 10.12.2020, №09/1241 від 02.04.2021) про хід проведення ліквідаційної процедури ПАП «Енергія», про фінансовий стан і майно боржника, про вжиті заходи ліквідатором відповіді не надавалися. Звіт про діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника ліквідатор Микитів О. І. жодного разу не подав кредитору.
Вважає, що така поведінка ліквідатора свідчить про порушення приписів п.4 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того звертає увагу, що у Звіті про проведення ліквідаційної процедури ПАП «Енергія» ліквідатором Микитів О. І. надано інформацію про виконання ним повноважень лише за листопад-грудень 2021 року. Натомість у клопотанні, що розглядається судом, ліквідатор просить комітет кредиторів схвалити звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з січня по грудень 2021 року, тобто в порушення норм ст. 30, ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства у Звіті відсутня інформація про виконану роботу за період з січня по жовтень 2021 року.
Щодо відшкодування ліквідатору поштових та транспортних витрат на пальне у загальному розмірі 13500,00грн, кредитором такі теж заперечуються, з огляду на відсутність документального підтвердження їх понесення саме в межах даної справи (заява №09/32 від 05.01.2022 за вх.№62 від 05.01.2022).
Заставний кредитор - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у поданому суду 11.02.2022 клопотанні без номера від 11.02.2022 (вх.№1035) просив надати копії клопотання ліквідатора №23 від 28.12.2021 з метою висловлення своєї позиції щодо питання відшкодування ліквідатору грошової винагороди та інших заявлених витрат, вказуючи що таке клопотання товариство не отримувало.
Згідно супровідного листа №17/Б-1160/58/2022 від 11.02.2022 копії Звіту ліквідатора №18 від 20.12.2021 (вх.№10379 від 21.12.2021) та клопотання №23 від 28.12.2021 (вх.№10529 від 28.12.2021), судом надіслано на адресу ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», втім жодних заяв по суті поданого ліквідатором клопотання Товариством не подано.
Процесуальні дії суду.
Ухвалою суду від 28.12.2021 для розгляду клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора) Микитіва О.І. призначено судове засідання на 25 січня 2022 року, котре не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Андрусик Н.О.
Ухвалою суду від 08.02.2022 судове засідання по розгляду клопотання ліквідатора банкрута призначено на 15 лютого 2022 року, та після заслуховування позиції представників кредиторів, засідання було відкладено на 01.03.2022.
У судове засідання 01.03.2022 учасники провадження справи про банкрутство не з'явилися.
Тернопільський обласний центр зайнятості згідно поданого клопотання №09/822 від 01.03.2022 просив судове засідання здійснювати без його участі.
Щодо неявки учасників справи в засідання суд зауважує, що Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким в Україні введено воєнний стан із 05:30год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, і дані обставини ймовірно вплинули на можливість участі сторін у судовому засіданні.
Разом з тим, враховуючи, що учасниками справи надано заяви щодо суті клопотання ліквідатора, яке розглядається судом, зважаючи на надання можливості і часу заставному кредитору висловити свою позицію з цього приводу та беручи до уваги наявність у матеріалах справи достатньо доказів для ухвалення судового рішення, суд вважає за можливе розглянути клопотання ліквідатора у даному судовому засіданні.
Мотиви та обставини, з яких суд виходить постановляючи ухвалу.
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа №17/Б-1160 про банкрутство Приватного агропромислового підприємства «Енергія», с.Чорний ліс Зборівського району Тернопільської області, провадження в якій порушено згідно з ухвалою суду від 12.05.2009 в порядку, передбаченому ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону, чинної на момент порушення провадження у справі, далі - Закон №2343-XII).
Провадження у справі порушено за заявою ініціюючого кредитора - Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, м.Київ (з урахуванням ухвали суду від 28.12.2021 про здійснення заміни належним кредитором).
Постановою суду від 26.05.2009 року боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у відповідності до статей 22-24 Закону № 2343-ХІІ, ліквідатором банкрута призначено Микитіва Олега Ігоровича. Строк ліквідаційної процедури у справі продовжувався неодноразово, а після набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства - судові засідання відкладалися.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2021 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ПАП «ЕНЕРГІЯ» ліквідовано як юридичну особу та зобов'язано державні органи здійснити дії щодо реєстрації припинення юрособи відповідно до закону.
28.12.2021 ліквідатор Микитів О.І. звернувся до господарського суду з клопотанням №23 від 28.12.2021 (вх.№10529 від 28.12.2021) про відшкодування йому за рахунок кредиторів грошової винагороди арбітражного керуючого за період з січня по грудень 2021 включно та поштових, транспортних витрат, понесених під час здійснення ліквідаційної процедури.
Із змісту поданого клопотання слідує, що ліквідатором здійснено нарахування винагороди за останні 12 місяців роботи перед затвердженням судом Звіту та ліквідаційного балансу в розмірі трьох мінімальних заробітних плат (18000грн) за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2021рік», що становить 217500,00грн.
Крім того, ліквідатор просить також відшкодувати йому за рахунок кредиторів 2100грн поштових витрат та 11400грн транспортних витрат, понесених за весь період ліквідаційної процедури (з 2009 року по 2021 рік).
З протоколу зборів кредиторів банкрута - ПАП «ЕНЕРГІЯ» № 3 від 28.12.2021 вбачається відсутність надання згоди кредиторів та погодження виплати грошової винагороди ліквідатору в заявленому розмірі.
Розглянувши подане клопотання суд враховує наступне.
Стаття 9 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) передбачає, що за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, у справі про банкрутство виносяться ухвали господарського суду, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ (у редакції від 30.06.1999), що діяв на час порушення провадження у справі й проведення ліквідаційної процедури) арбітражний керуючий (розпорядник майна), серед іншого, має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом (п. 4 ст. 3-1 Закону).
Згідно ст. 31 Закону про банкрутство в редакції, чинній на момент порушення справи (далі-Закон) оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство (п.12 ст. 31 Закону).
Пунктом 10 статті 31 Закону було визначено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
Слід відмітити, що норми Закону не наділяли суд повноваженнями щодо визначення джерел здійснення відшкодування коштів на оплату послуг ліквідатора, оскільки такі були встановлені пунктом 10 статті 31 Закону.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції Закону від 18.01.2013) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати.
Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.
Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 115 Закону про банкрутство, сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
У цій справі розмір оплати послуг ліквідатора не було встановлено та погоджено комітетом кредиторів боржника, оскільки провадження у справі здійснювалося за спрощеною процедурою, передбаченою ст.52 Закону №2343-XII, норми якої не передбачали створення комітету кредиторів.
21.10.2019 вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII.
Пунктом 4 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу.
Тотожні правові норми щодо відшкодування грошової винагороди закріплені й у Кодексі України з процедур банкрутства.
Так, згідно ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Згідно ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором (ч. 6).
Звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку (ч. 6 ст. 30 Кодексу).
Таким чином, звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат має бути схвалений комітетом кредиторів, а звіт за підсумками судових процедур (розпорядження майном, санації, ліквідації та ін.) - затверджений господарським судом.
Як вбачається із матеріалів справи, арбітражним керуючим Микитівим О.І. обраховано основну грошову винагороду за виконання ним повноважень ліквідатора, виходячи із мінімально встановленого законодавством розміру, а також складено та винесено на розгляд комітету кредиторів звіт про нарахування грошової винагороди за останній календарний рік виконання ним повноважень ліквідатора боржника та відшкодування витрат, понесених в ліквідаційній процедурі.
В свою чергу, протокольним рішенням зборів кредиторів ПАП «Енергія» звіт ліквідатора банкрута про нарахування грошової винагороди (оплати наданих послуг) на суму 217500грн. кредиторами не схвалено (кредитори проголосували проти).
Водночас, відповідно до аналізу норм чинного законодавства, суд звертає увагу, що порядок визначення та сплати грошової винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого передбачено нормами Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому, Кодекс з процедур банкрутства не містить заборони винесення на затвердження господарського суду звіту про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат у разі його не схвалення комітетом кредиторів.
Крім того, суд враховує, що рішення зборів кредиторів не є нормативними актами (п.57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 „Про судову практику в справах про банкрутство"), вони є доказами факту волевиявлення, які оцінюються судом нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути поданий ліквідатором звіт.
З поданого арбітражним керуючим Микитівим О.І. звіту сума основної грошової винагороди ліквідатора складає - 217500 грн. за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.
В пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу втрачає чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". З огляду на вказану норму закону при вирішенні питання про встановлення грошової винагороди ліквідатору за заявлений ним період 2021 року застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 3. ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
При цьому добросовісність має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а розсудливість - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У відповідності до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Таким чином, суд зазначає, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) під час здійснення ним процедури ліквідації у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури ліквідації, а й, які фактичні дії вчинялись ліквідатором протягом процедури, яка тривала з 2009 року, та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не весь період часу, протягом якого тривала означена процедура. Такої ж правової думки дотримується й Верховний Суд в своїй постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012.
Суд враховує, що оплатність послуг арбітражного керуючого - ліквідатора не реалізується автоматично лише в силу норми закону та обставин, що вказують на проміжок часу, протягом якого арбітражний керуючий був призначений ліквідатором у справі про банкрутство, оскільки вказані підстави, без встановлення обставин щодо фактичного виконання ним повноважень та обов'язків у справі про банкрутство та обставин щодо звітування про це перед комітетом кредиторів і судом, не є достатніми та безумовними для виплати ліквідатору винагороди арбітражного керуючого за весь період виконання ним повноважень у справі про банкрутство, оскільки у такому разі підхід щодо виплати винагороди арбітражному керуючому був би формальним. Тоді як покладення на арбітражного керуючого - ліквідатора ухвалою суду відповідних повноважень та обов'язків у справі про банкрутство вимагає від нього їх сумлінного та розумного здійснення та виконання, за умови доведення чого у арбітражного керуючого виникає право вимагати виплати винагороди арбітражного керуючого та, навпаки, відсутність такого доведення виключає підстави для вимог щодо виплати цієї винагороди. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верхового Суду від 29.10.2019 у справі №Б24/63/00.
Суд звертає увагу, що у справі про банкрутство суд може самостійно приймати рішення стосовно виду та інтенсивності судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень.
Як вбачається із матеріалів справи, заявлена до оплати ліквідатором сума складає передбачений та встановлений у ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, мінімальний розмір оплати послуг арбітражного керуючого. Більше того, такий нараховано та заявлено ліквідатором не за весь період виконання ним обов'язків ліквідатора у справі №17/Б-1160, а лише за останніх 12 календарних місяців роботи.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При цьому, судова дискреція (судовий розсуд) повинна реалізовуватись судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності в господарському судочинстві та рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.
Відповідно до статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господ
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором за час проведення процедури ліквідації банкрута здійснено ряд заходів щодо виявлення майнових активів банкрута, розшуку рухомого та нерухомого майна банкрута, наявності бухгалтерських, установчих документів банкрута, які підлягають передачі на постійне зберігання, неодноразово надіслано запити у відповідні правоохоронні органи щодо розшуку транспортного засобу боржника, надіслано запити заставному кредитору з метою з'ясування можливості списання такого ТЗ, отримано відомості про рух та залишок грошових коштів на рахунках боржника, відкритих в банківських установах тощо. Такі дії вчинялися ліквідатором впродовж 2009-2015р.р та періодично у 2019-2021роках.
У 2021 році фактично ліквідатором виконувалися заходи, спрямовані на завершення ліквідаційної процедури в серпні, вересні 2021 року, зокрема щодо зняття з обліку заставного рухомого майна на підставі ухвали суду від 31.08.2021; в жовтні-грудні 2021 року щодо завершення ліквідаційної процедури, оформлення запитів щодо наявності зареєстрованого за боржником іншого майна та отримання необхідних документів.
На підставі вищевикладеного, дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, керуючись внутрішнім переконанням та засадами розумності та справедливості, суд вважає за належне звіт арбітражного керуючого Микитіва О.І. про нарахування та виплату основної грошової винагороди при виконанні повноважень ліквідатора ПАП «Енергія» по справі про банкрутство №17/Б-1160 за заявлений період 2021 року на загальну суму 217500грн, що становить основну грошову винагороду затвердити як таку, що відповідає визначеному у ст. 30 КУзПБ розміру.
Здійснивши перерахування грошової винагороди за вказаний період, судом встановлено, що відповідний розрахунок здійснено арбітражним керуючим вірно, такий розрахунок відповідає принципам розумності, сумлінності та фактично виконаним функціям у цій справі.
Щодо покладення на кредиторів витрат арбітражного керуючого Микитіва О.І. у даній справі, а саме грошової винагороди за час виконання повноважень ліквідатора, суд вважає за належне дане клопотання задовольнити, з урахуванням принципу пропорційності грошових вимог кредиторів по справі, з огляду на наступне.
Кодексом України з процедур банкрутства передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора. Разом з тим, Кодекс не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.
При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 р. про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 р. ратифіковану Україною 10.08.1956 р., Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 р. ратифіковану Україною 05.10.2000 р.), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 р. тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.07.2020р. по справі №918/454/18).
Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв'язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Також суд зазначає, що законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Кодексу України з процедур банкрутства), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов'язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.
З вищенаведеного вбачається, що суд, згідно ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, не може відмовити арбітражному керуючому в можливості отримати гарантовану нормами Кодексу грошову винагороду, оскільки таким чином суд примушує арбітражного керуючого виконувати повноваження за відсутності оплати його праці.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, судом не було встановлено обставин, які б свідчили про заперечення або оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора ПАП «Енергія» арбітражного керуючого Микитіва О.І., що свідчили б про неналежне виконання ним своїх обов'язків.
Не ставилось кредиторами також питання щодо усунення арбітражного керуючого Микитіва О.І. від виконання своїх обов'язків, хоча як Закон про банкрутство так і Кодекс з процедур банкрутства передбачає право кредиторів реагувати на дії чи бездіяльність ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури.
При цьому, суд звертає увагу, що продовження процедури ліквідації у справі про банкрутство відбувалося за схвальної думки та погодження кредиторами та не залежали від волі самого ліквідатора, а були зумовлені обставинами, що полягали в розшуку майна - транспортного засобу, і такі повноваження належать правоохоронним органам.
Суд також звертає увагу, що матеріали справи не містять та кредиторами не надано доказів, що ліквідатором при здійсненні ліквідаційної процедури не виконано вимоги, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Кодексом про банкрутство в повній мірі.
Як зазначає ліквідатор у поданому звіті та вбачається з матеріалів справи фінансово-господарський стан підприємства характеризувався ознаками стійкої неплатоспроможності, за наслідками інвентаризації майна підприємства було встановлено згідно обліку та даними Зборівського РБТІ за ПАП "Енергія", с. Чорний ліс не зареєстровано права власності на нерухоме майно (№652 від 11.09.2009р.); за даними управління Держкомзему у Зборівському районі банкрут орендує 2 земельні частки (паї) площею 3,98 га (угіддя-рілля); за даними Інспекції державного технічного нагляду тернопільської ОДА по Зборівському районі трактори та інша сільськогосподарська техніка за банкрутом не зареєстрована; відповідно до даних УДАФІ в Тернопільській області за ПАП "Енергія" зареєстровано ТЗ ВАЗ 21099 (2005 року) зелений колір, кузов № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 свідоцтво ІХС 308512 від 10.06.2005р., який відповідно до заяви про визнання кредитором та додатків АКІБ "УкрСиббанк" перебуває в заставі банку, однак оплата послуг арбітражного керуючого Микитіва О.І. за виконання ним повноважень ліквідатора з 26.05.2009 по 31.12.2020 не здійснена. Ліквідатором ПАП "Енергія" встановлена відсутність будь-якого іншого майна банкрута, що свідчить про відсутність можливості відновлення платоспроможності підприємства, нездійснення підприємством господарської діяльності та відсутність активів тощо.
Судом враховано, що про всі вжиті заходи щодо пошуку майна банкрута та отриману інформацію від реєструючих органів про відсутність майна на праві власності за банкрутом, яке б дозволило здійснити погашення вимог кредиторів, звітувалось ліквідатором шляхом подання суду Звітів та безпосередньо в судових засіданнях по розгляду клопотань ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури у справі.
Суд також враховує, що вжиті ліквідатором заходи, поданий звіт ліквідатора, отримана інформація від реєструючих органів, банківських установ, а також ліквідаційних баланс засвідчили про відсутність майнових активів (майно та майнові права, грошові кошти) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, отже відсутні кошти для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого в повному обсязі.
Розмір грошової винагороди підтверджується розрахунком, долученим до матеріалів справи.
Таким чином, зобов'язання сплати грошової винагороди ліквідатора Микитіва О.І. слід покласти на кредиторів боржника пропорційно до розміру визнаних їх кредиторських вимог у даній справі про банкрутство, оскільки фонд оплати послуг ліквідатора кредиторами не утворювався, майна, необхідного для покриття витрат не виявилось, договір між ліквідатором та кредиторами про оплату його послуг на певну суму не укладався, а також на засіданні комітету кредиторів (протокол № 3 від 28.12.2021.), був погоджений звіт ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційний баланс.
Щодо інших заявлених витрат, які ліквідатором понесено під час виконання повноважень арбітражного керуючого та які складаються з 2100грн поштових витрат та 11400грн транспортних витрат, всього 13500грн, то суд вважає правомірними, обґрунтованими та документально підтвердженими витрати в розмірі 1339,68грн, котрі понесено на оплату послуг поштового зв'язку, відповідно, ці витрати підлягають затвердженню та стягненню з кредиторів.
В іншій частині витрат клопотання судом відхиляється, оскільки з наданих доказів, а саме квитанцій на придбання пального неможливо встановити чи такі витрати були пов'язані з виконанням ліквідатором повноважень в межах даної справи про банкрутство, а тому як необґрунтовані відхиляються судом (в частині понесених поштових витрат на суму 760,32грн та 11400грн транспортних витрат).
Як вже зазначалося вище, ліквідатором за результатами його роботи не виявлено будь-яких активів банкрута, за рахунок яких може бути виплачено винагороду ліквідатору та відшкодовано витрати ліквідатора.
Суд вважає за необхідне відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Оскільки у даній справі виявлено чотири кредитори, а саме: Головного управління ДПС у Тернопільській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Тернопільський обласний центр зайнятості та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», то оплата грошової винагороди ліквідатора та його витрат повинна здійснюватися пропорційно до вимог цих кредиторів.
Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав, викладених в клопотанні арбітражного керуючого, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що клопотання арбітражного керуючого Микитіва О.І. підлягає частковому задоволенню в частині затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за ліквідаційну процедуру в розмірі 217500грн основної грошової винагороди, а також 1339,68грн поштових витрат по ліквідаційній процедурі. В іншій частині заявленої до стягнення суми витрат суд відмовляє як недоведеній документально належними та допустимими доказами.
Керуючись ст.ст.2, 12, 30, 60, 61, 64, Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.2, 3, 12, 13, 20, 74, 77,79, 86, 232-235, 244, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Затвердити звіт №23 від 28.12.2021 (вх.№10529 від 28.12.2021) арбітражного керуючого (ліквідатора) Микитіва Олега Ігровича про нарахування та виплату грошової винагороди у справі № 17/Б-1160 про банкрутство приватного агропромислового підприємства "Енергія" за виконання повноважень ліквідатора за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 у сумі 217500грн та відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №17/Б-1160 у сумі 1339,68грн.
2. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області (вул.Білецька, 1, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 44143637) як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, ідентифікаційний код 43005393) на користь арбітражного керуючого (ліквідатора) Микитіва Олега Ігровича (вул.Копичинецька 124Є, каб.2, м.Чортків Тернопільська область, індивідуальний номер платника НОМЕР_5 , Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №229 від 26.02.2013, видане Міністерством юстиції України) - 166203 (сто шістдесят шість тисяч двісті три)грн 34коп. грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Видати наказ.
3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 14035769) на користь арбітражного керуючого (ліквідатора) Микитіва Олега Ігровича (вул.Копичинецька 124Є, каб.2, м.Чортків Тернопільської області, індивідуальний номер платника НОМЕР_5 , Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №229 від 26.02.2013, видане Міністерством юстиції України) - 6069 (шість тисяч шістдесят дев"ять)грн 48коп. грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Видати наказ.
4. Стягнути з Тернопільського обласного центру зайнятості (вул.Текстильна, 1-Б, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 05392691) на користь арбітражного керуючого (ліквідатора) Микитіва Олега Ігровича (вул.Копичинецька 124Є, каб.2, м.Чортків Тернопільської області, індивідуальний номер платника НОМЕР_5 , Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №229 від 26.02.2013, видане Міністерством юстиції України) -2249 (дві тисячі двісті сорок дев"ять)грн 75коп. грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Видати наказ.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та гарантія» (вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м.Київ, ідентифікаційний код 38750239) на користь арбітражного керуючого (ліквідатора) Микитіва Олега Ігровича (вул.Копичинецька 124Є, каб.2, м.Чортків Тернопільської області, індивідуальний номер платника НОМЕР_5 , Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №229 від 26.02.2013, видане Міністерством юстиції України) - 44317(сорок чотири тисячі триста сімнадцять)грн 09коп. грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Видати наказ.
6. В іншій частині у задоволенні клопотання ліквідатора -відмовити.
Ухвала набирає законної відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.256, 257 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 11.03.2022.
Суддя Н.О. Андрусик