79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.03.2022 Справа № 914/3683/21
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М. здійснив у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та без проведення судового засідання розгляд справи
за позовом: Баштанської міської ради, м. Баштанка, Миколаївська обл.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт”, м. Львів
про стягнення заборгованості
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Баштанської міської ради, м. Баштанка, Миколаївська обл. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт”, м. Львів про стягнення заборгованості у сумі 5658,95грн., з якої: 4845,00грн. - основна заборгованість за договором №124 від 18.05.2021 року та 813,95грн. - пеня.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.12.2021р. позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.
21.12.2021року на електронну адресу суду від позивача надійшла заява за вх.№30759/21, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки позовної заяви та подано докази надіслання її відповідачу.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.12.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та постановлено, що розгляд справи по суті починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі - 28.01.2022 року, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень. Зокрема, відповідачу встановлено строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.
Ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано сторонам за їхніми юридичними адресами, зазначеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Поштова кореспонденція надіслана за адресою відповідача, яка містяться у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79044, м. Львів, вул. Єфремова, 84/1Б.
Окрім того, суд зауважує, що ухвали суду у даній справі була офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення про повернення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду Львівської області від 28.12.2021 року. До суду від відповідача конверт не повертався, жодних заяви чи клопотань не надходило.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням припису ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на вказане, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем - Баштанською міською радою та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт”, 18.05.2021 року укладено договір №124, на виконання умов якого Відповідачем було передано, а Позивачем прийнято згідно рахунку на оплату №221 від 20 травня 2021 року та видаткової накладної №222 від 20 травня 2021 року пальне бензин А-92 у кількості 600 літрів на суму 15 300,00грн. та дизельне паливо у кількості 300 літрів на суму 7 740,00грн.. Позивач оплатив за бензин А-92 та дизельне паливо на загальну суму 23 040,00грн. згідно платіжного доручення від 27 травня 2021 року №273, яке знаходиться в матеріалах справи. Постачальник на вказану суму надав замовнику картки для заправлення автомобілів дизельним паливом - 300 літрів та бензином А-92- 600 літрів.
Постачальник на вказану суму надав Замовнику картки для заправлення автомобілів дизельним паливом - 300 літрів та бензином А-92 - 600 літрів. Замовником - Баштанською міською радою, в повному обсязі не отримано належний йому товар.
Позивач стверджує, що оскільки під час чергової спроби отримати пальне на АЗС за наданими Відповідачем талонами Позивач встановив неможливість виконання такої операції, що стало причиною для подальшого звернення до ТзОВ “Прайм Лайт” з претензіями. Одним із доказів неможливості отримати товар є доповідні записки водія Баштанської міської ради від 29.06.2021, 02.07.2021, 08.07.2021, 13.07.2021, 11.07.2021, 28.07.2021, 12.08.2021, 18.08.2021, 26.08.2021 року, а також невикористані скетч-картки, які є заблокованими.
Повідомлення щодо неможливості отримати товар за картками позивачем надсилалися засобами електронного зв'язку та повідомлялося про неможливість отримання товару телефоном представників компанії ТзОВ “Прайм Лайт”.
Позивачем направлено відповідачу три претензії: №1 - 08.07.2021 року; №2 18.08.2021 року, яку отримано представником ТзОВ “Прайм Лайт” 25.08.2021 року та 09.09.2021 року №2 з додатковою угодою на зменшення суми договору (отримано представником ТзОВ “Прайм Лайт” 19.09.2021 року). На претензії Замовника Виконавець жодним чином не відреагував.
За укладеним договором між позивачем та відповідачем, відповідачем (продавцем) - Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт” фактично не передано бензину А-92 - 190 літрів за талонами на пальне на суму 4845,00грн.
Таким чином, відповідач поставку товару в кількості 190 літрів за талонами на бензин А-92, вартістю 4845,00грн. не здійснив, сплачену позивачем суму коштів у розмірі 4845,00грн. не повернув. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти сплачені за договором у розмірі 4845,00грн. та судові витрати. Позивач також просить стягнути з відповідача на користь позивача за неналежне виконання зобов'язань за договором пеню у розмірі 813,96грн. за період з 10.06.2021 року по 24.11.2021 року, яка нарахована позивачем згідно ст. 231 Господарського кодексу.
Аргументи відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав. Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвали у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини справи.
Предметом доказування є обставини з яким пов'язує факт укладення договору про закупівлю товарів, його неналежне виконання в частині непоставки товару (неповернення коштів за непоставлений товар).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм лайт» (Відповідач) та органом місцевого самоврядування Баштанською міською радою (Позивач) 18.05.2021 року укладено Договір №124, відповідно до умов Договору (п 1.1) постачальник - ТзОВ «Прайм Лайт» зобов'язується в порядку та на умовах визначених Договором надати товар за ДК 021:2015 код 09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-92, Дизельне паливо).
Відповідно до п. 3.1 Договору, загальна ціна договору становила 150 990,00 (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) разом з ПДВ, ціна за одиницю вимірювання 1 літр : бензин марки А-92 - 25,50 грн (двадцять п'ять гривень двадцять п'ять коп.) у т.ч. ПДВ; Дизельне паливо -25,80 (Двадцять п'ять гривень вісімдесят коп.) у т.ч. ПДВ.
Ціна договору узгоджена специфікацією, яка є Додатком №1 Договору №124 від 18.05.2021 року про закупівлю товарів.
ТзОВ «Прайм лайт» виставлено рахунок на оплату №221 від 20.05.2021 року, відповідно до якого, замовник - Баштанська міська рада, сплатила кошти в сумі 23 040,00 грн. в т.ч. ПДВ 3 840,00, що підтверджується платіжним дорученням №273 від 27.05.2021 року, яке знаходиться в матеріалах справи.
Постачальник на вказану суму надав Замовнику картки для заправлення автомобілів дизельним паливом - 300 літрів та бензином А-92 - 600 літрів. Замовником - Баштанською міською радою, в повному обсязі не отримано належний йому товар.
Під час спроб отримати пальне на АЗС за наданими Відповідачем талонами Позивач встановив неможливість виконання такої операції, що стало причиною для подальшого звернення до ТзОВ «Прайм лайт» з претензіями. Як доказ неможливості отримати товар, позивачем надано доповідні записки водія Баштанської міської ради від 29.06.2021, 02.07.2021, 08.07.2021, 13.07.2021, 11.07.2021, 28.07.2021, 12.08.2021, 18.08.2021, 26.08.2021 року, а також невикористані скетч-картки.
Необхідно зазначити, що відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Держмроживстандарту України 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленою номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Таким чином, факт підписання сторонами видаткової накладної № 222 від на загальну суму 23 040,00 грн., не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі скетч-карток (талонів) на 600 л бензину А - 92 та на 300 л дизельного палива, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Повідомлення про неможливість отримати товар за картками позивачем надіслано ТзОВ «Прайм Лайт» претензії: №1 від 08.07.2021 року, №2 від 18.08.2021 року (отримано представником ТзОВ «Прайм Лайт» 25.08.2021 року) та №2 від 09.09.2021 року з додатковою угодою на зменшення суми договору (отримано ТзОВ «Прайм Лайт» 19.09.2021 року). На претензії Замовника Виконавець не відреагував.
25.09.2021 року Баштанська міська рада направила на офіційну адресу ТзОВ «Прайм Лайт» додаткову угоду № 3/104 від 24.09.2021 року із супровідним листом № 347/02.02-6/12 від 29.09.2021 року, якими повідомлено Постачальника про розірвання Договору № 124 від 18.05.2021 року на суму 127 950,00 грн. шляхом зменшення початкової суми договору 150 990,00 грн. на суму фактичної сплати - 23 040,00 грн. в односторонньому порядку.
29.09.2021 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення додаткову угоду та супроводжуючий лист було отримано посадовою особою ТзОВ «Прайм Лайт». На основі вищевказаних фактів Державною казначейською службою України у Баштанському районі було знято бюджетні зобов'язання на 127 950.00 гри., що підтверджується реєстром бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 06.10.2021 року №170 - графа 1.
Проте, на дату подання позовної заяви Баштанська міська рада недоотримала товару у вигляді бензину А-92 у кількості 190л на загальну суму 4845,00грн.
За укладеним договором та додатковою угодою № 3/104 від 24.09.2021 року між позивачем та відповідачем, відповідачем (продавцем) - Товариством з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт” фактично не передано бензину А-92 у кількості 190л на загальну суму 4845,00грн.
Таким чином, відповідач поставку товару в кількості 190 літрів за талонами на бензин А-92, вартістю 4845,00грн. не здійснив, сплачену позивачем суму коштів у розмірі 4845,00грн. не повернув. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти сплачені за договором у розмірі 4845,00грн.
Позивачем нараховано відповідачу за неналежне виконання зобов'язань за договором пеню у розмірі 813,96грн. за період з 10.06.2021 року по 24.11.2021 року, яка нарахована позивачем згідно ст. 231 ГК України.
Норми права та висновки суду.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Господарського кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Як встановлено судом, умовами договору (п. 6.3) визначено, що датою прийняття товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.
Таким чином, факт підписання сторонами видаткової накладної №222 від 20.05.2021 року на суму 23040,00грн. та здійснення оплати в сумі 23040,00грн., згідно платіжного доручення від 27.05.2021 №273, яке знаходиться в матеріалах справи, не свідчив про факт передачі товару позивачу, а лише підтверджував факт сплати та передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи, не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар в кількості бензину А-92 - 190 літрів за талонами на пальне на суму 4845,00грн., загальною вартістю 4845,00грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У відповідності до ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 4845,00грн. основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення та підтверджується матеріалами справи.
Щодо стягнення пені, суд зазначає таке.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару, порушення строків поставки товару, позивач просить стягнути з відповідача, згідно прохальної частини позовної заяви 813,96грн. пені за період з 10.06.2021 року до 24.11.2021 року, яка нарахована позивачем згідно ст. 231 Господарського кодексу України.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.9.3 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань по договору виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Відповідно до матеріалів справи, Баштанською міською радою надіслано відповідачу претензію №2 від 18.08.2021 року, яка одержана представником ТзОВ «Прайм Лайт» 25.08.2021 року, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відтак, строк з якого повинно відбуватися нарахування пені настає у позивача з 26.08.2021 року по 24.11.2021 року (день визначений позивачем у розрахунку пені).
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.
Відтак, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши період нарахування пені, який визначено неправильно, з врахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, прийшов до висновку що стягненню підлягає пеня в розмірі 203,36грн., а в задоволенні решти пені слід відмовити.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а стягненню підлягають: кошти за невикористані талони у розмірі 4845,00грн. та 203,36 грн. пені, а в задоволенні решти пені слід відмовити.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем, при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2270,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №732 від 29 листопада 2021 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 2025,07грн.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Прайм Лайт” (79044, м. Львів, вул. Єфремова, будинок 84/1 Б, ідентифікаційний код 42151468) на користь Банштанської міської ради (56101, Миколаївська обл., м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, 38, код ЄДРПОУ 04376469) заборгованість в розмірі 4845,00грн., 203,36грн. пені та 2025,07грн. судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Коссак С.М.