79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.03.2022 Справа № 914/2652/21
м.Львів
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м.Львів
до відповідача: Комунального підприємства «Соснівкажитлокомунсервіс», м.Соснівка Сокальського району Львівської області
про стягнення заборгованості. Ціна позову: 444799,82 грн. Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Зарицькій О.Р.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
Суть спору
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Комунального підприємства «Соснівкажитлокомунсервіс» про стягнення заборгованості, з якої: 765930,27 грн. боргу за електричну енергію, 6632,12 грн. 3% річних, 17320,09 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 07.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 06.10.2021.
Ухвалою суду від 06.10.2021 підготовче засідання відкладено на 03.11.2021.
Ухвалою суду від 03.11.2021 строки підготовчого провадження продовжено на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 18.11.2021.
18.11.2021 за вх.№4719/21 в документообігу суду зареєстровано подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 420847,61грн. та штрафні санкції; за вх.№ 4718/21 клопотання про повернення судового збору у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.
Ухвалою суду від 18.11.2021 прийнято до розгляду заяву позивача від 17.11.2021 вих.№4803/г (вх.№4719/21 від 18.11.2021) про зменшення розміру позовних вимог та відкладено підготовче засідання на 02.12.2021.
Ухвалою суду від 02.12.2021 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 23.12.2021.
23.12.2021, за вх.№31075/21, в системі документообігу суду зареєстровано подане відповідачем клопотання про долучення до матеріалів справи доказів часткового погашення основного боргу в сумі 68641,68грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.12.2021 відкладено розгляд справи на 20.01.2022. В судовому засіданні 20.01.2022 оголошено перерву до 03.02.2022.
Призначене на 03.02.2022 підготовче засідання не відбулося, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кітаєвої С.Б. з 02.02.20222 по 18.02.2022. Ухвалою суду від 22.02.2022 розгляд справи призначено на 09.03.2022.
09.03.2022, за вх.№779/22, від позивача поступило клопотання у якому позивач просить закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 420847,61 грн, у зв'язку зі сплатою цього боргу відповідачем, а в частині стягнення 6632,12 грн. 3% річних та 17320,09 грн. інфляційних втрат позовні вимоги підтримав. Крім того, просив суд повернути з державного бюджету України судовий збір у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення основного боргу. У зв'язку з введеням в Україні воєнного стану, на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.0222, позивач просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача.
09.03.2022, за вх.№5633/22, від відповідача поступило клопотання від 07.03.2022 №01-03/162 у якому відповідач зазначає, що КП «Соснівкажитлокомунсервіс» проведено оплату основної заборгованості, що була предметом спору у даній справі, підтримує клопотання позивача про закриття провадження у справі в цій частині та про стягнення з відповідача штрафних санкцій. У зв'язку з введеням в Україні воєнного стану, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, відповідач просить суд розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Сторони явки повноважних представників в судове засідання 09.03.2022 не забезпечили.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, у порушення умов Договору про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг №27819/2020 від 16.04.2020 року та договору про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг № 27941/2021 від 23.03.2021 станом на день подання позову не здійснив повної оплати за куповану електроенергію згідно отриманого рахунку за розрахунковий період грудень 2020 року, січень-липень 2021 року, внаслідок чого заборгованість боржника перед заявником за продану за спірний період електричну енергію становить 765 930,27 грн.
В процесі розгляду справи, у зв'язку з оплатою відповідачем основного боргу, позивачем було зменшено розмір позовних вимог та в подальшому було подано клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу.
У зв'язку з порушенням строків оплати основного боргу позивачем нараховано 6632,12 грн. 3% річних та 17320,09 грн. інфляційних втрат.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, щодо позовних вимог належним чином не заперечив. В процесі розгляду справи здійснив оплату основного боргу. У клопотанні від 07.03.2022 №01-03/162 (вх.№5633/22 від 09.03.202) просив суд закрити провадження у цій частині, щодо стягнення 6632,12 грн. 3% річних та 17320,09 грн. інфляційних втрат позовних вимог не заперечив.
Обставини, встановлені судом.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» та Комунальним підприємством «Соснівкажитлокомунсервіс» 16.04.2020р. укладено договір про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) № 27819/2020.
Згідно Додаткової угоди № 1 до Договору № 27819/2020 від 15.05.2020р., змінено номер Договору № 27819/2020 від 16.04.2020р. на № 27941 від 16.04.2020р.
Згідно Додаткової угоди № 2 до Договору № 27819/2020 від 20.11.2020р., сторони дійшли згоди про зменшення ціни договору №27819/2020 від 16.04.2020 та прийнято її в розмірі 20000,00 грн. та внесено зміни у п.5.3 договору.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору № 27819/2020 від 16.12.2020р продовжено строк дії договору.
23.03.2021 року укладено договір про постачання/закупівлю електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) № 27941/2021.
24.03.2021р до договору 27941/2021 від 23.03.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 1.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 N9 312, Закону України «Про публічні закупівлі»
Згідно п. 2.1. цього Договору Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно п. 5.3 цього Договору Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором.
Розрахунковим періодом вважається календарний місяць.
Остаточний розрахунок споживача здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка.
Згідно п. 5.20.2 цього Договору споживач самостійно отримує рахунок на оплату електричної енергії не пізніше 4 (четвертого) календарного дня наступного за розрахунковим періодом у Персональному кабінеті, який вважається таким, що наданий Споживачу Постачальником не пізніше 4 (четвертого) календарного дня наступного за розрахунковим. У разі необхідності, рахунок паперовому вигляді Споживач може отримати у Постачальника, звернувшись в центр обслуговування клієнтів.
Згідно п.5.20.4. як що рахунок за електроенергію не був отриманий Споживачем ні через Персональний кабінет, ні у паперовому вигляді у Постачальника на (4 четвертий) календарний день наступний за розрахунковим - він вважається таким, що вручений Постачальником споживачу 4 (четвертого) календарного дня наступного за розрахунковим та споживач вважається з ними ознайомлений.
Обсяг спожитої відповідачем електроенергії за спірний період грудень 2020 року, січень-липень 2021 року становить 812 873 кВт/год., що підтверджується актом прийняття-передачі Фактичних обсягів спожитої електричної енергії, який підписаний між ТОВ «Львівенергозбут» та оператором системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго».
При зверненні з позовом позивач зазначив, що відповідач свої зобов'язання, щодо оплати на виконання умов укладених між сторонами договорів за послуги з розподілу електричної енергії не виконав, внаслідок чого, виникла заборгованість в сумі 765930,27 грн. В процесі розгляду справи відповідачем погашено суму основного боргу, що стало приводом для подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.11.2022 (вх.№4719/21 від 18.11.2021) та клопотання про закриття провадження у справі від 04.03.2022 №64/2 (вх.№779/22 від 09.03.2022) в частині стягнення основного боргу.
За прострочення виконання зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача: 6632,12 грн. 3% річних та 17320,09 грн. інфляційних втрат.
Оцінка суду.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг (положення пп. 1.1.2. п. 1.1. Розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затв. постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (надалі - Правила).
Так, положеннями ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 693 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
В процесі розгляду справи відповідачем погашено основну заборгованість у розмірі 420847,61 грн (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог), що підтверджується платіжним дорученням долученими до матеріалів справи, а тому провадження у справі в частині стягнення 420847,61 грн. основного боргу підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).
Згідно із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3% річних у розмірі 6632,12 грн. та інфляційні втрати у розмірі 17320,09 грн, судом встановлено, що позивачем такі пораховано вірно, а відтак вимоги позивача про стягнення 6632,12 грн. 3% річних у розмірі та 17320,09 грн. інфляційних втрат підлягають до задоволення.
Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат суду не надано, доказів в спростування наведених обставин суду не подано.
Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково і до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 6632,12 грн. 3% річних у розмірі та 17320,09 грн. інфляційних втрат.
Судові витрати.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем заявлено вимогу майнового характеру: про стягнення 789882,21 грн. Відтак, до сплати підлягав судовий збір в сумі 11848,24 грн.
При зверненні з позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 12030,45 грн. на підставі платіжного доручення №88289 від 18.08.2021. Відтак, сума зайво сплаченого судового збору становить 182,21 грн.
Згідно з пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 359,28 грн.
Частиною 4 ст. 231 ГПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Позивачем заявлено клопотання від 18.11.2021 вх.№4718/21 про повернення судового збору, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог та від 09.03.2022 вх.№779/22 про повернення судового збору, у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення основного боргу.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вказаних клопотань та повернення позивачу з Державного бюджету України 11671,17 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №88289 від 18.08.2021.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 130, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст.236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд,-
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунального підприємства «Соснівкажитлокомунсервіс» (82400, Львівська область, Сокальський район, м.Соснівка, вул.Грушевського, 28 ідентифікаційний код 33071438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м.Львів, вул.Шевченка, 1 ідентифікаційний код 42092130) 6632,12 грн. 3% річних, 17320,09 грн. інфляційних втрат, 359,28 грн. судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення 420847,61 грн. основного боргу закрити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (79016, м.Львів, вул.Шевченка, 1 ідентифікаційний код 42092130) з Державного бюджету України 11671,17 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 88289 від 18.08.2021.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення підписано 14.03.2022.
Суддя Кітаєва С.Б.