ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
"15" лютого 2022 р. м. Ужгород Справа № 912/311/21
За позовом Новоукраїнської окружної прокуратури, м. Новоукраїнка Кіровоградської області в інтересах держави в особі Новоукраїнської районної державної адміністрації, м. Новоукраїнка Кіровоградської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 113 258 грн. 50 коп. безпідставно сплачених коштів,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
представники:
Прокуратури -
Позивача - не з'явився
Відповідача - не з'явився
Виконувач обов'язків керівника Знам'янської місцевої прокуратури Кіровоградської області, м. Знам'янка Кіровоградської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації, м. Новомиргород Кіровоградської області, Новоукраїнської районної державної адміністрації, м. Новоукраїнка Кіровоградської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 113 258 грн. 50 коп. безпідставно сплачених коштів.
Ухвалою суду від 10.03.2021 року відкрито провадження у справі № 912/311/21 в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 05.10.2021 року замінено Знам'янську місцеву прокуратуру Кіровоградської області на її правонаступника - Новоукраїнську окружну прокуратуру.
Ухвалою суду від 17.11.2021 року замінено позивача у справі № 912/311/21 - Відділ освіти Новомиргородської районної державної адміністрації на його правонаступника - Новоукраїнську районну державну адміністрацію Кіровоградської області, м. Новоукраїнка Кіровоградської області.
В судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, позивач та відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, не з'явилися.
Разом з тим, Новоукраїнська РДА на електронну адресу суду надіслала клопотання № 01-25/18/3 від 09.02.2022 року (вх. № 02.3.1-02/845/22 від 09.02.2022 року) про розгляд справи за відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.
Надіслана на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" поштова кореспонденція (ухвали суду від 10.03.2021 року, 01.04.2021 року, 12.05.2021 року, 23.06.2021 року, 14.09.2021 року, 05.10.2021 року та 17.11.2021 року) повернута на адресу господарського суду поштовим відділенням зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих прокурором.
Прокурор просить суд заявлені позовні вимоги задоволити в повному обсязі, покликаючись на те, що між Відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" укладено Договір постачання природного газу № 19-502 від 11.02.2019 року, за умовами якого річний плановий обсяг постачання газу у 2019 році складає 74,620 тис.куб.м.; ціна 1 000 куб.м. природного газу на момент укладення договору становить 9 312 грн. із урахуванням ПДВ.
Разом з тим, у позові зазначає, що Додатковими угодами № 1 від 19.02.2019 року та № 2 від 26.02.2019 року зменшено обсяг постачання природного газу та підвищено ціну природного газу за 1 000 куб.м.
За твердженням прокурора, Додаткові угоди № 1 від 19.02.2019 року та № 2 від 26.02.2019 року є нікчемними, оскільки укладені з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", якими передбачено, що коливання цін на ринку товару у бік збільшення чи то у бік зменшення надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору. Зазначає, що нікчемність вищенаведених додаткових угод встановлена Господарським судом Кіровоградської області в рішенні від 24.12.2020 року у справі № 912/3513/19, відтак, дана обставина, у відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України, не підлягає доказуванню.
Звертає увагу суду також і на те, що на підставі Додаткових угод до Договору № 19-502 від 11.02.2019 року відповідачем зайво отримано кошти в розмірі 113 258 грн. 50 коп., що, у свою чергу, є передумовою для застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з останнього вищенаведеної грошової суми.
Зазначає, що документальним обґрунтуванням для укладення Додаткових угод були надані відповідачем довідка Харківської торгово-промислової палати № 120/19 від 07.02.2019 року та експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати № В-248 від 12.02.2019 року. При цьому, наголошує на тому, що зазначені документи не підтверджують коливання ціни природного газу за 1 тис.куб.м. у бік збільшення, а лише свідчать про його середню ринкову вартість на певну дату.
Зважаючи на вищевикладені обставини та покликаючись на судове рішення від 24.12.2020 року у справі № 912/3513/19, прокурор вважає, що вищенаведені Додаткові угоди є нікчемними в силу закону, а сума надмірно сплачених грошових коштів становить 113 258 грн. 50 коп. та підлягає стягненню з відповідача.
В обґрунтування підстав звернення до суду та порушення інтересів держави прокурором вказано наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурором на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" направлено на адресу Відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації та Новоукраїнської районної державної адміністрації листи-запити за вих. № 12.32-70-7684ВИХ-20 від 28.12.2020 року та № 12.32-70-330ВИХ-21 від 21.01.2021 року щодо встановлення факту реагування на допущені відповідачем порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Водночас, останніми не вжито заходів щодо визнання нікчемними укладених додаткових угод та повернення безпідставно витрачених коштів до Державного бюджету в судовому порядку. Наведені обставини у своїй сукупності, на переконання прокурора, зумовлюють підстави для представництва ним інтересів держави та звернення до суду з даним позовом.
Позивач - Новоукраїнська районна державна адміністрація Кіровоградської області заявлені прокурором позовні вимоги підтримала в повному обсязі, свідченням чого є наявні в матеріалах справи письмові заяви за вих. № 01-25/178/1 від 14.07.2021 року (вх. № 02.3.1-02/5184/21 від 15.07.2021 року), № 01-25/225/2 від 17.11.2021 року (вх. № 02.3.1-02/8139/21 від 11.11.2021 року).
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з'явився, про причини неявки не повідомив. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на його офіційну юридичну адресу, зазначену у Витязі з ЄДРЮОФОПтаГФ), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
11.02.2019 року між Відділом освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації (споживачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (постачальником, відповідачем у справі) укладено Договір постачання природного газу № 19-502 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується передати у власність (поставити) споживачу у 2019 році код ДК 021:2015-09120000-6 газове паливо (газ природній), а саме, природний газ для використання у якості палива, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Постачальник передає споживачу газ в обсягах 74,620 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: у січні - 0 куб.м., у лютому - 15 000 куб.м., у березні - 15 560 куб.м., у квітні - 0 куб.м., у травні - 0 куб.м., у червні - 0 куб.м., у липні - 0 куб.м., у серпні - 0 куб.м., у вересні - 0 куб.м., у жовтні - 11 560 куб.м., у листопаді - 13 500 куб.м., у грудні - 19 000 куб.м. (п. 1.2. Договору).
За умовами Договору ціна газу становить 7 760 грн. за 1 000 куб.м., крім того ПДВ 1 552 грн., всього з ПДВ - 9 312 грн. (п. 3.2. Договору).
Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального об'єму поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 2 Договору. Загальна сума Договору на 2019 рік становить 694 861 грн. 44 коп., у тому числі ПДВ - 115 810 грн. 24 коп. (п. п. 3.5.-3.6. Договору).
У відповідності до п. 11.1. Договору, Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) та діє в частині постачання газу до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Пунктом 11.1.2. Договору сторони погодились, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання, крім випадків, передбачених п. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", у разі: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Додатковою угодою № 1 від 19.02.2019 року до Договору постачання природного газу № 19-502 від 11.02.2019 року пункти 1.2., 1.3. розділу "Предмет Договору" викладено в наступній редакції: "1.2. Річний плановий об'єм постачання газу - 67,8575625 тис.куб.м.; 1.3. Місячні планові об'єми постачання газу: у січні - 0 куб.м., у лютому - 19 000 куб.м., у березні - 11 000 куб.м., у квітні - 0 куб.м., у травні - 0 куб.м., у червні - 0 куб.м., у липні - 0 куб.м., у серпні - 0 куб.м., у вересні - 0 куб.м., у жовтні - 11 500 куб.м., у листопаді - 13 500 куб.м., у грудні - 12,8575625 тис.куб.м." та п. 3.2. розділу "Ціна газу" Договору наступного змісту: "3.2. Ціна газу становить 8 533 грн. 33 коп. за 1 000 куб.м., крім того ПДВ - 1 706 грн. 67 коп., всього з ПДВ - 10 240 грн.".
26.02.2019 року укладено Додаткову угоду № 2 до Договору постачання природного газу № 19-502 від 11.02.2019 року та викладено пункти 1.2., 1.3. розділу "Предмет Договору" в такій редакції: "1.2. Річний плановий об'єм постачання газу - 61,7106075 тис.куб.м.; 1.3. Місячні планові об'єми постачання газу: у січні - 0 куб.м., у лютому - 19 000 куб.м., у березні - 11 000 куб.м., у квітні - 0 куб.м., у травні - 0 куб.м., у червні - 0 куб.м., у липні - 0 куб.м., у серпні - 0 куб.м., у вересні - 0 куб.м., у жовтні - 11 500 куб.м., у листопаді - 13 500 куб.м., у грудні - 6,7106075 тис.куб.м." та п. 3.2. розділу "Ціна газу" Договору наступного змісту: "3.2. Ціна газу становить 9 383 грн. 33 коп. за 1 000 куб.м. з урахуванням тарифу на транспортування магістральними трубопроводами, крім того ПДВ - 1 876 грн. 67 коп., всього з ПДВ - 11 260 грн.".
Відповідачем на користь Відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації було поставлено природній газ у лютому 2019 року в обсязі 14,065 тис.куб.м., у березні 2019 року - в обсязі 11,060 тис.куб.м., у квітні 2019 року - в обсязі 1,590 тис.куб.м., у жовтні 2019 року - в обсязі 3,564000 тис.куб.м., у листопаді 2019 року - в обсязі 13,404000 тис.куб.м., у грудні 2019 року - в обсязі 16,953000 тис.куб.м., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи.
Факт сплати вартості вказаного природного газу на користь відповідача підтверджується платіжними дорученнями № 907 від 13.03.2019 року, № 1297 від 10.04.2019 року, № 1422 від 24.04.2019 року, № 3152 від 12.11.2019 року, № 3443 від 03.12.2019 року, № 3800 від 21.12.2019 року, копії яких містяться в матеріалах справи.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ, ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Статтями 3, 12 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на моменту укладення Договору № 19-502 від 11.02.2019 року) визначено принципи здійснення закупівель, зокрема: максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель тощо, а також загальні умови здійснення закупівлі із застосуванням однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції станом на день укладення Договору № 19-502 від 11.02.2019 року).
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж; зміни до тендерної документації та роз'яснення до неї (у разі наявності) - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз'яснень; оголошення з відомостями про укладену рамкову угоду (у разі здійснення закупівлі за рамковими угодами) - не пізніше ніж через сім днів з дня укладення рамкової угоди; протокол розгляду тендерних пропозицій - протягом одного дня з дня його затвердження; повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі; інформацію про відхилення тендерної пропозиції учасника - протягом одного дня з дня прийняття рішення про відхилення; договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення; повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін; звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання; звіт про укладені договори - протягом одного дня з дня укладення договору.
Положеннями ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення Договору) визначено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, зокрема, встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору), зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, документальною підставою для внесення змін до Договору постачання природного газу № 19-502 від 11.02.2019 року шляхом укладення Додаткових угод № 1 від 19.02.2019 року та № 2 від 26.02.2019 року були довідка Харківської торгово-промислової палати № 120/19 від 07.02.2019 року та експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати № В-248 від 12.02.2019 року, виконані на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп".
Суд зазначає, що зазначені вище документи не можна розцінювати як належне обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки такі не містять інформації про коливання ціни на природний газ, що, за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону, є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. Вказані документи визначають лише вартість природного газу на конкретну дату та не доводять динаміку зміни ціни в бік збільшення; в них відсутній аналіз вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, а отже, - останні не можуть вважатися належним обґрунтуванням для зміни істотних умов договору.
На підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем без будь-яких належних на те підстав, без жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо коливання ціни на природний газ та щодо її підвищення, в порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди, згідно з якими зменшено обсяги поставки природного газу та, при цьому, збільшено ціну за одиницю товару, що, у свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.
Із вищенаведеного випливає, що сторони допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору, здійснивши збільшення ціни і зменшення об'єму, і зазначене, зокрема, вказує на те, що відповідач усвідомлено та цілеспрямовано діяв з метою збільшення ціни договору та на зменшення об'ємів поставки природного газу.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 року у справі № 915/1868/18 зазначив про те, що укладення додаткових угод до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу").
Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 669 Цивільного кодексу України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).
Стаття 204 Цивільного кодексу України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як уже було зауважено судом попередньо, пунктом 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторонам надано право змінювати ціну договору за умови документального підтвердження наявності коливання ціни на товар, що є предметом договору.
Суд погоджується із твердженням прокурора, що Додаткові угоди № 1 від 19.02.2019 року та № 2 від 26.02.2019 року до Договору постачання природного газу № 19-502 від 11.02.2019 року не відповідають закону, а тому, є нікчемними.
Нікчемність додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються Договором постачання природного газу № 19-502 від 11.02.2019 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" було зобов'язано поставити Відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської районної державної адміністрації 74,620 тис.куб.м. газу за ціною 9 312 грн. за 1 000 куб.м. з урахуванням ПДВ. Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" поставило відповідно до Договору лише 60,636 тис.куб.м. природного газу. Відповідно, отримана відповідачем оплата в сумі 113 258 грн. 50 коп. за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України (аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 року у справі № 927/491/19).
У даному контексті суд звертає увагу, що вищевикладені обставини висвітлені також у рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 24.12.2020 року у справі № 912/3513/19, яке набрало законної сили 26.01.2021 року, а тому, в силу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу, доказуванню не підлягають.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Розпорядженням першого заступника голови Новомиргородської РДА № 5-р від 27.01.2020 року затверджено Положення про відділ освіти Новомиргородської РДА та встановлено, що останній є правонаступником відділу освіти, молоді та спорту Новомиргородської РДА.
Відділ освіти Новомиргородської районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації, що утворюється головою районної державної адміністрації, є підзвітним та підконтрольним голові районної державної адміністрації, управлінню освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації, Міністерству освіти і науки України, а також з питань здійснення контролю за діяльністю підпорядкованих закладів освіти - Державній службі якості освіти України (п. 1 Положення).
Підпункт 45 пункту 4 Положення визначає, що Відділ відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів.
Згідно з пп. 8 п. 5 Положення, Відділ має право представляти власні інтереси в судових органах під час розгляду спірних питань, що належать до його компетенції, в установленому чинним законодавством порядку.
У відповідності до норм Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" та на підставі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації "Про реорганізацію районних державних адміністрацій в Новоукраїнському районі" № 916-р від 31.12.2020 року, Новомиргородську районну державну адміністрацію було припинено, а її правонаступником визначено Новоукраїнську районну державну адміністрацію.
В подальшому, розпорядженням голови Новомиргородської РДА Кіровоградської області від 31.12.2020 року "Про припинення шляхом реорганізації (приєднання) структурних підрозділів районної державної адміністрації, які мають статус юридичних осіб публічних права" припинено юридичну особу "Відділ освіти Новомиргородської районної державної адміністрації" шляхом приєднання до Новоукраїнської районної державної адміністрації.
Разом з тим, судом за матеріалами справи встановлено, що позивачем заходи реагування на зазначені попередньо порушення з боку відповідача не вживалися, свідченням чого є наявні в матеріалах справи листи, надані на запит прокурора стосовно факту стягнення безпідставно набутих коштів у судовому порядку.
Укладення додаткових угод з порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому, захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення прокурора в інтересах держави в особі Новоукраїнської районної державної адміністрації з даним позовом та наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених прокурором обставин суду не надав.
З врахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2 270 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", вул. Швабська, будинок 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39869593) на користь Новоукраїнської районної державної адміністрації, вул. Соборна, будинок 59, м. Новоукраїнка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27100 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04055110) суму 113 258 (Сто тринадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень) грн. 50 коп. сплачених коштів.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", вул. Швабська, будинок 53, м. Ужгород, Закарпатська область, 88018 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39869593) на користь Кіровоградської обласної прокуратури, вул. Велика Пермська, будинок 4, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02910025) суму 2 270 (Дві тисячі двісті сімдесят гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 11.03.2022 року.
Суддя Пригара Л.І.