21.02.2022 року м. Дніпро Справа № 914/289/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.
при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Федорова О.В.) від 25.05.2021р. у справі № 914/289/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" (вул. Скорини, буд. 32, кв. 77, м. Львів, 79031, ідентифікаційний код 40746462)
до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення 1488200,79 грн., -
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 914/289/21:
- позов задоволено частково;
- стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" (вул. Скорини, буд. 32, кв. 77, м. Львів, 79031, ідентифікаційний код 40746462) основний борг за договором оренди нежитлових приміщень №Г/28.02.20 від 28.02.2020 у сумі 473 166,64 грн. (чотириста сімдесят три тисячі сто шістдесят шість грн. 64 коп.), 3% річних у сумі 9848,67 грн. (дев'ять тисяч вісімсот сорок вісім грн. 67 коп.), штраф у сумі 989466,32 грн. (дев'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста сорок шість грн. 32 коп.), заборгованість зі сплати комунальних платежів у сумі 15669,26 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять грн. 26 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 22322,26 грн. (двадцять дві тисячі триста двадцять дві грн. 26 коп.);
- відмовлено у стягненні 3% річних у сумі 47,88 грн. (сорок сім грн. 88 коп.) та штрафу в сумі 0,02 грн. (0 грн. 02 коп.);
- витрати зі сплати судового збору в сумі 0,72 грн. (0 грн. 72 коп.) покладено на позивача;
- повернуто позивачу судовий збір у сумі 0,09 грн. (0 грн. 09 коп.) ухвалою суду в разі звернення до суду з відповідним клопотанням.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими та порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 914/289/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зокрема вказує наступне:
- судом першої інстанції було постановлено оскаржуване рішення за відсутності відзиву відповідача та оригіналів договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020 та додатків до нього, про витребування, яких просив відповідач, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі, адже відповідач заперечує підписання зазначеного договору та додатків до нього;
- оскільки договір оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020 та додатки до нього відповідачем не підписувалися в нього не виникло господарське зобов'язання за цим договором, а в суду були відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача;
- суд першої інстанції порушив принцип пропорційності та не зменшив заявлені до стягнення позивачем суми штрафних санкцій та річних, які значно перевищують розмір заборгованості.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про витребування у позивача оригіналів акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.04.2020 за підписом від імені орендодавця ОСОБА_2 , договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020, договору про внесення змін від 28.02.2020 до договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020.
Також відповідачем подано клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи підпису відповідача на акті приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.04.2020 та договорі про внесення змін від 28.02.2020 до договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2021р. для розгляду апеляційної скарги у справі № 914/289/21 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередко А.Є., судді - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2021р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у сумі 33 484,52 грн.
На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.
На підставі розпоряджень керівника апарату щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із перебуванням у відпустці суддів Чередка А.Є., Білецької Л.М., Верхогляд Т.А., та протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021р. та від 18.08.2021р., для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Вечірка І.О., суддів - Коваль Л.А., Кузнецова В.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 914/289/21.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021р. визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередко А.Є., судді - Коваль Л.А., Кузнецов В.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2021р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 914/289/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.10.2021р.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2021р., у зв'язку із відпусткою судді Кузнецова В.О., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Коваль Л.А., Мороза В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2021р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 914/289/21, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.
06.10.2021р. на електронну адресу апеляційного суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 914/1399/21 за позовом ФОП Юхна М.Л. до ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020 та стягнення з відповідача завдатку у сумі 86 030,00грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2021р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 18.11.2021р.
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду в судовому засіданні оголошувались перерви з 18.11.2021р. по 23.12.2021р., з 23.12.2021р. по 24.01.2022р. та з 24.01.2022р. по 21.02.2022р.
22.11.2021р. на електронну адресу апеляційного суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 914/3690/21 за позовом ФОП Юхна М.Л. до ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп" про визнання недійсним договору від 28.02.2020р. про внесення змін до договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020р.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засідання проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною, посилаючись при цьому на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020р. та договору про внесення змін до цього договору, які є чинними та недійсними в судовому порядку не визнавалися.
Апелянт не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку представника, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
21.02.2022р. на електронну адресу апеляційного суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було відхилено колегією суддів з огляду тривалий розгляд справи, надання представником відповідача пояснень по суті спору в минулих судових засіданнях та недоведення представником відповідача поважних причин для відкладення розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, приписи ст. 202 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а неявка представника апелянта не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представника апелянта.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 28.02.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" (орендодавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем Юхно Микитою Леонідовичем (орендар, відповідач) укладено договір оренди нежитлових приміщень №Г/28.02.20, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 42,0 кв.м. (надалі - приміщення), яке являє собою частину нежитлового приміщення загальною площею 343,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Галицька, буд. 20. Межі приміщення визначаються у додатку №1 до цього договору.
Пунктом 2.1 договору визначено, що орендодавець повинен передати приміщення орендарю в день підписання цього договору, а орендар у день підписання цього договору зобов'язаний прийняти приміщення і підписати акт приймання-передачі, в якому зазначається технічний стан приміщення. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною договору. Вступ орендаря у користування орендованим приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами акту приймання-передачі вказаного приміщення.
Відповідно до п. 5.1 договору строк дії цього договору становить 35 місяців з моменту його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором обчислюється з моменту підписання цього договору та закінчується в останній день строку дії цього договору чи його припинення (розірвання).
За умовами п. 4.1.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що розмір місячної орендної плати за користування вказаним у розділі 1 даного договору нежитловим приміщенням за один календарний місяць становить 17192,00 грн., що еквівалентно 700,00 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату укладення цього договору.
28.02.2020 сторони підписали договір про внесення змін до договору оренди, яким виклали п. 3.1 договору в наступній редакції: "Розмір місячної орендної плати за користування вказаним у розділі 1 даного договору нежитловим приміщенням за один календарний місяць становить 85960,00 грн., що еквівалентно 3500,00 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату укладення цього договору".
За умовами п. 3.6 договору у зв'язку із пристосуванням приміщення під потреби орендаря орендна плата, вказана в п. 3.1 цього договору, сплачується орендарем з наступного календарного дня після спливу 10 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі по час належного повернення нежитлового приміщення орендодавцю. Оплата неповного місяця оренди здійснюється пропорційно кількості днів оренди, виходячи з вартості одного дня оренди.
У п. 3.7 договору сторони домовились, що в день підписання цього договору орендар здійснить передоплату з орендної плати (гарантійний платіж) за повний перший та за останній місяці оренди в розмірі суми двомісячної орендної плати, визначеної відповідно до п. 3.1 цього договору.
Дана передоплата (гарантійний платіж) враховуватиметься у виконання зобов'язань орендаря зі сплати орендної плати, якщо іншого не передбачено умовами цього договору.
У п. 3.2 договору сторони погодили, що вказаний у п. 3.1 цього договору розмір орендної плати визначено у гривнях в еквіваленті до доларів США, тому сторони погодили, що орендна плата за користування приміщенням підлягає сплаті орендарем орендодавцю в національній валюті України - гривнях згідно з курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України станом на дату проведення платежу.
Згідно з п. 3.3 договору орендна плата здійснюється щомісячно, не пізніше 5 числа поточного місця в безготівковій формі, шляхом банківського переказу з поточного рахунку орендаря на поточний рахунок орендодавця. Авансові платежі допускаються. Обов'язок оплати вважається виконаним орендарем у момент зарахування коштів у повному обсязі на поточний рахунок орендодавця.
01.04.2020 сторони підписали акт приймання-передачі нежитлових приміщень в оренду.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 3.7 договору в день підписання цього договору орендар мав здійснити передоплату з орендної плати (гарантійний платіж) за повний перший та за останній місяці оренди в розмірі суми двомісячної орендної плати, визначеної відповідно до п. 3.1 цього договору, яка з урахуванням договору про внесення змін від 28.02.2020 еквівалентна 3500,00 доларів США, тобто в розмірі, еквівалентному 2 х 3500,00 = 7000,00 (доларів США).
У п. 3.6 договору сторони домовились, що орендна плата, вказана в п. 3.1 цього договору мала бути сплачена відповідачем після спливу 10 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі.
При цьому суд враховує, що за приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Акт приймання-передачі підписано 01.04.2020, отже орендна плата за перший місяць оренди орендна плата мала бути сплачена 13.04.2020 (з урахуванням вихідних днів).
28.02.2020 відповідачем було оплачено суму 17192,70 грн. (призначення платежу: оренда), що за офіційним курсом НБУ на дату платежу (24,561 грн. за 1 долар США) було еквівалентно 700 доларів США.
Позивач зарахував дану суму в оплату орендної плати, після чого залишилась до сплати сума орендної плати, еквівалентна 6300,00 доларам США.
У строк до 13.04.2020 відповідач оплату не вніс, внаслідок чого з 14.04.2020 виникло прострочення сплати орендної плати в розмірі, еквівалентному 6300,00 доларам США.
Відповідно до п. 3.3 договору з урахуванням договору про внесення змін від 28.02.2020 відповідач мав сплачувати орендну плату в розмірі, еквівалентному 3500,00 доларів США, щомісячно, не пізніше 5 числа поточного місця.
Наступні платежі здійснено у такому порядку:
14.05.2020 оплачено суму 18756,30 грн. оплачено суму 18756,30 грн. (призначення платежу: гарантійний платіж згідно з рахунком-фактурою №СФ-0009182 від 13.05.2020), що за офіційним курсом НБУ на дату платежу (26,6897 грн. за 1 долар США) було еквівалентно 702,75 доларів США;
17.06.2020 оплачено суму 5642,70 грн. (призначення платежу: оренда згідно з рахунком-фактурою №СФ-0009453 від 01.06.2020), що за офіційним курсом НБУ на дату платежу (26,7424 грн. за 1 долар США) було еквівалентно 211,00 доларів США;
03.07.2020 оплачено суму 18667,32 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату платежу (27,1801 грн. за 1 долар США) було еквівалентно 686,80 доларів США.
Інших платежів не здійснювалося.
Отже, як вірно вказано судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, він здійснював оплату орендної плати з порушенням встановлених строків та не в повному обсязі.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку прострочення орендарем виконання зобов'язань щодо оплати орендних платежів (орендної плати) більше ніж на 15 календарних днів орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі місячної орендної плати за користування приміщенням (визначеної у відповідності до п. 3.1.2 розділу 3 "Орендна плата" цього договору) за кожне таке прострочення. При цьому у випадку прострочення орендарем виконання зобов'язань щодо оплати орендних платежів (орендної плати) більше як на один місяць, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі трьох місячних орендних плат за користування приміщенням (визначених у відповідності до п. 3.1.2 розділу 3 "Орендна плата" цього договору) за кожне таке прострочення.
27.04.2021 від позивача надійшла процесуальна заява, в якій позивач зауважив, що позивачем було нараховано штраф 06.08.2020, а не 06.07.2020.
У п. 3.8 договору сторони домовились, що при здійсненні платежів орендарем на користь орендодавця, орендодавець має право здійснити зарахування здійснених платежів у наступному порядку:
- у першу чергу відшкодовуються збитки, завдані орендодавцю, з вини орендаря;
- у другу чергу сплачуються проценти і неустойка (пені, штрафи);
- у третю чергу сплачується орендна плата.
Згідно з п. 3.9 договору, враховуючи положення п. 3.8 цього договору щодо порядку зарахування отриманих орендодавцем платежів, отримані від орендаря кошти зараховуються в погодженому порядку незалежно від вказаного орендарем у платіжному документі призначення платежу.
Керуючись вказаними умовами договору, позивач зарахував здійснені відповідачем платежі за 14.05.2020, 17.06.2020 та 03.07.2020 в загальній сумі, еквівалентній 1600,55 доларів США, в рахунок оплати штрафних санкцій за квітень 2020 року.
Відповідно до бухгалтерської довідки позивача вих. №26/4 від 26.04.2021 позивач здійснював зарахування оплат відповідача в рахунок сплати штрафу в дні оплат.
Так, згідно із заявою про зміну позовних вимог штраф нараховано за квітень 2020 року в сумі, еквівалентній 3631,31 доларів США (позивачем зменшено суму штрафу, враховуючи неповний місяць оренди та часткове погашення орендної плати);
- за травень 2020 року в сумі, еквівалентній 10500 доларів США (у розмірі трьох місячних орендних плат, еквівалентних 3500,00 доларів США х 3, за прострочення сплати орендної плати більше як на один місяць);
- за червень 2020 року в сумі, еквівалентній 10500 доларів США (у розмірі трьох місячних орендних плат, еквівалентних 3500,00 доларів США х 3, за прострочення сплати орендної плати більше як на один місяць);
- за липень 2020 року в сумі, еквівалентній 10500 доларів США (у розмірі трьох місячних орендних плат, еквівалентних 3500,00 доларів США х 3, за прострочення сплати орендної плати більше як на один місяць).
Таким чином, всього за період з квітня по липень 2020 року позивачем нараховано штраф у розмірі, еквівалентному 35131,31 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день подання позову (25.01.2021) в розмірі 28,1648 грн. за 1 долар США становить 989466,32 грн., а не 989466,34 грн., як визначив позивач. Тобто штраф у розмірі 0,02 грн. позивачем нараховано необґрунтовано.
Враховуючи викладене, залишилась несплаченою орендна плата:
- за квітень 2020 року в розмірі, еквівалентному 6300,00 доларів США, яка мала бути сплачена до 06.04.2020 (враховуючи вихідні дні);
- за травень 2020 року в розмірі, еквівалентному 3500,00 доларів США, яка мала бути сплачена до 05.05.2020;
- за червень 2020 року в розмірі, еквівалентному 3500,00 доларів США, яка мала бути сплачена до 05.06.2020;
- за квітень 2020 року в розмірі, еквівалентному 3500,00 доларів США, яка мала бути сплачена до 06.07.2020 (враховуючи вихідні дні).
Всього за вказаний період нараховано орендну плату в розмірі, еквівалентному 16800,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день подання позову (25.01.2021) в розмірі 28,1648 грн. за 1 долар США становить 473168,64 грн. Позивач визначив суму основного боргу з орендної плати в розмірі 473166,64 грн., тому суд у межах позовних вимог визнав обґрунтованим нарахування основного боргу з орендної плати в розмірі 473166,64 грн.
У п. 3.4 договору сторони погодили, що орендна плата, вказана в п. 3.1 цього договору, не включає вартість експлуатаційних витрат (комунальних послуг). Експлуатаційні витрати включають в себе послуги з електропостачання, газопостачання, вивезення ТПВ, водопостачання, водовідведення, опалення (теплопостачання), послуги з утримання прибудинкової території, телефонний зв'язок, Інтернет, послуги охорони, плату за користування земельною ділянкою, на якій розташовано приміщення, тощо. Вищевказані експлуатаційні витрати сплачуються орендарем додатково на підставі рахунку, виставленого орендодавцем.
Згідно з п. 3.4.2 договору оплата експлуатаційних витрат, з урахуванням п. 3.4.1 цього договору, здійснюється або на поточний рахунок орендодавця або на поточні рахунки організацій, що надають відповідні послуги, але в будь-якому випадку не пізніше 5 числа наступного календарного місяця, за який здійснюється оплата (звітний місяць), якщо іншого не передбачено відповідними договорами з організаціями, що надають відповідні послуги.
Позивачем було виставлено відповідачу до сплати суму компенсації експлуатаційних витрат (електроенергія, водопостачання і водовідведення, вивіз ТПВ, природний газ) за жовтень 2020 року в розмірі 8994,01 грн. відповідно до рахунку-фактури №СФ-0011218 від 11.11.2020 та за листопад 2020 року в розмірі 6675,25 грн. відповідно до рахунку-фактури №СФ-0011617 від 13.12.2020, всього на суму 15669,26 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем експлуатаційних витрат у встановлений строк позивач надіслав відповідачу 18.01.2021 претензію вих. б/н від 15.01.2021.
Відповідач не сплатив експлуатаційні витрати, внаслідок чого утворилась заборгованість за жовтень - листопад 2020 року в розмірі 15669,26 грн.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав доказів сплати штрафу в розмірі 989466,32 грн., орендної плати в розмірі 473166,64 грн., експлуатаційних витрат у розмірі 15669,26 грн. або обґрунтованих заперечень проти позову.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 989466,32 грн., орендної плати в розмірі 473166,64 грн. та експлуатаційних витрат у розмірі 15669,26 грн.
Обгрунтованим є оскаржуване рішення і в частині стягнення з відповідача 3% річних.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 12.04.2020 по 25.01.2021 в сумі 351,38 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день подання позову (25.01.2021) в розмірі 28,1648 грн. за 1 долар США еквівалентно 9896,55 грн.
Суд першої інстанції здійснив перерахунок 3% річних, враховуючи те, що прострочення оплати суми орендної плати в розмірі, еквівалентному 6300 доларів США як встановив суд виникло з 14.04.2020, а не з 12.04.2020, як визначив позивач. Виходячи з цього 3% річних від суми 6300 доларів США за період з 14.04.2020 по 25.01.2021 (287 днів) складають 148,24 доларів США.
Від суми заборгованості зі сплати орендної плати за травень 2020 року (3500 доларів США) 3% річних вірно нараховано позивачем за період з 06.05.2020 по 25.01.2021 (265 днів) у розмірі 76,04 доларів США.
Від суми заборгованості зі сплати орендної плати за червень 2020 року (3500 доларів США) 3% річних вірно нараховано позивачем за період з 06.06.2020 по 25.01.2021 (234 дні) в розмірі 67,15 доларів США.
Від суми заборгованості зі сплати орендної плати за липень 2020 року (3500 доларів США) суд здійснив перерахунок 3% річних, оскільки прострочення оплати орендної плати за липень 2010 року, як встановив суд, виникло з 07.07.2020, а не з 06.07.2020, як визначає позивач. За період з 07.07.2020 по 25.01.2021 (203 дні) 3% річних складають 58,25 доларів США.
Отже, всього за розрахунком суду позивач обґрунтовано нарахував 3% річних в сумі 349,68 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день подання позову (25.01.2021) в розмірі 28,1648 грн. за 1 долар США еквівалентно 9848,67 грн.
Місцевий господарський суд також дійшов до вірного висновку щодо стягнення присуджених сум з відповідача фізичної особи ОСОБА_1 , яким припинено підприємницьку діяльність 15.01.2021, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки зобов'язання відповідача виникли за господарським договором як у суб'єкта підприємницької діяльності.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо розгляду справи за відсутності заперечень останнього та не задоволення його клопотання про витребування у позивача оригіналів договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020 та додатків до нього, адже відповідач повідомлявся судом про розгляд справи, його представник звертався до суду з клпотанням, тобто відповідач був обізнаний про розгляд справи, а не подання відзиву на позов пов'язано з обставинами суб'єктивного характеру.
При цьому, слід зазначити, що позивачем подано до матеріалів справи завірені належним чином копії акту приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.04.2020, договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020, договору про внесення змін від 28.02.2020 до договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020, а з матеріалів справи вбачається часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором, тому виходячи також з предмету спору у справі, яким є стягнення заборгованості за господарським договором, а не визнання його недійсним, не задоволення місцевим господарським судом відповідного клопотання відповідача про витребування оригіналів документів не призвело до прийняття неправильного рішення у справі.
За наведених обставин відсутні підстави для задоволення клопотань відповідача про витребування оригіналів документів та призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи підпису відповідача на цих договорах і в суду апеляційної інстанції, тому у задоволенні відповідних клопотань відповідача слід відмовити.
До того-ж, визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020 та договору про внесення змін від 28.02.2020 до договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020 є предметом спору у справах № 914/1399/21 та № 914/3690/21 Господарського суду Львівської області, в межах яких оригінали договорів не витребувалися, судово-почеркознавча експертиза не призначалася.
З огляду на вищенаведені обставини та приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України не підлягають задоволенню апеляційним судом і клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішеннями Господарського суду Львівської області у справах № 914/1399/21 та № 914/3690/21, адже розгляд зазначених справ, які були відкриті після постановлення оскаржуваного рішення, не унеможливлює апеляційний перегляд рішення у справі № 914/289/21, яке також може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у разі визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020 чи договору про внесення змін від 28.02.2020 до договору оренди нежитлових приміщень № Г/28.02.20 від 28.02.2020.
Отже, на час постановлення оскаржуваного рішення вищенаведені договори були чинними, недійсними в судовому порядку не визнавалися, а відтак встановлене ними грошове зобов'язання відповідача в силу ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 193, 283, 286 ГК України підлягало обов'язковому виконанню, а відповідні доводи апелянта колегія суддів вважає безпідставними.
Відхиляє апеляційний суд і доводи апелянта щодо не зменшення судом першої інстанції штрафних санкцій та річних заявлених позивачем до стягнення, адже згідно з ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України зменшення сум штрафних санкцій є правом, а не обов'язком суду. При зменшенні штрафних санкцій суд в обов'язковому порядку має також дослідити майновий стан сторін, чого він позбавлений був здійснити, адже відповідні докази, як і заява про зменшення сум штрафних санкцій відповідачем до матеріалів справи не подавалися.
Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі від 25.05.2021р. відсутні.
Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 33484,52грн. слід покласти на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 914/289/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021р. у справі № 914/289/21 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 09.03.2022 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз