ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 березня 2022 року Справа № 906/1059/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Демидюк О.О. , суддя Юрчук М.І.
секретар судового засідання Першко А.А.
представники не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 24.11.2021, повне рішення складено 24.11.2021, у справі № 906/1059/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Країна" (м. Бердичів, Житомирська область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" (с. Межирічка, Коростенський район, Житомирська область)
про стягнення 270635,61 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Країна" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" про стягнення 270635,61 грн, з яких: 212090,04 грн основного боргу, 18460,55 грн 3% річних та 40085,02 грн інфляційних втрат, а також судових витрат.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.11.2021 (з урахуванням ухвали від 25.11.2021 про виправлення описки) у справі №906/1059/21 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Країна": 212090,04 грн основного боргу, 40085,02 грн інфляційних втрат, 18443,11 грн 3% річних та 4059,27 грн витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позивачем на виконання умов договору постачання засобів захисту рослин, насіння та міндобрив №09/04/2018 від 09.04.2018, відповідно до додаткових угод №1 від 09.04.2018, №2 від 12.04.2018 до договору, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 212090,04 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №88 від 27.06.2018 на суму 188343,72 грн та №206 від 27.06.2018 на суму 23746,32 грн, підписаними представниками обох сторін та скріпленими печатками товариств. Факт відображення позивачем зазначених операцій у податковій звітності підтверджується податковими накладними №26 від 27.06.2018 та №28 від 27.06.2018.
Оскільки відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 212090,04 грн суми основного боргу за договором є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 18460,55 грн 3% річних та 40085,02 грн інфляційних втрат, то перевіривши правильність проведених позивачем розрахунків Господарський суд Житомирської області, з урахуванням строків прострочення виконання зобов'язання, дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3 % річних в сумі 18443,11 грн та інфляційні втрати в сумі 40085,02 грн.
У свою чергу в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 17,44 грн вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовив.
28.12.2021, згідно з поштовими штемпелем, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробалтік», не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, рішення Господарського суду Житомирської області від 24.11.2021 у справі № 906/1059/21 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає:
- апелянт вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення прийняте з порушення норм матеріального і процесуального права;
- зазначає, що суд прийняв рішення про обов'язки ТОВ «Агробалтік», що не був залучений до участі у справі. Звертає увагу суду на те, що він не був ознайомлений з наявністю відносно нього судової справи, а тому не мав змоги надати суду свої пояснення та заперечення проти позовних вимог у зв'язку з чим судом не з'ясовано обставини, що мають значення для справи;
- відповідач зазначає, що частина отриманого ним товару була передана ним позивачу для зберігання та не була повернута ТОВ «Агробалтік» у зв'язку з відсутністю повного розрахунку. В подальшому між сторонами була досягнута усна домовленість про те, що препарати на загальну суму 108140,22 грн не повертаються відповідачеві, а будуть використані ТОВ «Агро-Країна» в його господарській діяльності. Тому відповідач вважає, що сума заборгованості повинна бути зменшена на 108140,22 грн;
- крім того ТОВ «Агробалтік» вказує на те, що решта заборгованості у сумі 103 949,82 грн. була за усною домовленістю сторін погашена ним шляхом надання відповідачу послуг з дискування трактором у період з березня по травень 2019 року. Однак в подальшому з вини відповідача бухгалтерські документи, що підтверджують дані операції не були оформлені;
- на думку відповідача, наведені ним вище обставини, вказують на відсутність у нього перед позивачем будь-яких боргових зобов'язань за спірним договором. У свою чергу повторне стягнення з відповідача вказаних коштів є неправомірним та несправедливим, а також суперечить вимогам статті 61 Конституції України відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до одного виду юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий суддя Крейбух О.Г., судді Демидюк О.О., Юрчук М.І.) від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" на рішення Господарського суду Житомирської області від 24.11.2021 № 906/1059/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 09.02.2022 об 11:00 год.
09.02.2022 судове засідання у справі №906/1059/21 не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю - члена колегії Юрчука М.І. Учасники справи повідомлені про неможливість проведення судового засідання шляхом розміщення відповідної інформації на сторінці суду офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 у зв'язку з усуненням обставин, які унеможливили проведення судового засідання 09.02.2022, розгляд апеляційної скарги призначено на 09.03.2022 об 11:00 год.
28.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Країна" подало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №1649/22), в якому заперечує проти апеляційної скарги та просить з підстав викладених у ньому відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" та залишити рішення Господарського суду Житомирської області від 24.11.2021 у справі № 906/1059/21 без змін /а.с. 103-105/.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Країна" явку своїх повноважних представників в призначене судове засідання 09.03.2022 не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлене належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 3300105841595.
Разом з тим, щодо неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробалтік", ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 у справі №906/1059/21, колегія суддів зазначає, що вказана ухвала була надіслана ще 15.02.2022 на дійсну юридичну адресу, що вказана в Єдиному державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зазначена ним у апеляційній скарзі: вул. Гаврилюки, 17, с. Межирічка, Коростенський р-н, Житомирська обл., 12132.
Апеляційний суд також зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19).
Отже за наведених вище обставин колегія суддів вважає, що апеляційним судом було вжито належних заходів щодо належного повідомлення апелянта про час і місце судового засідання 09.03.2022.
Також колегія суддів враховує, що апелянту відомо про відкриття апеляційного провадження у справі №906/1059/21 та призначення її до розгляду, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 3300105734969, яким було направлено відповідачу ухвалу суду від 17.01.2022 /а.с. 101/.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§41 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, заява №3236/03).
Крім того, передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року.
Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У свою чергу ТОВ "Агробалтік", знаючи про існування апеляційного провадження у справі №906/1059/21 за його апеляційною скаргою, не вжив будь-яких заходів, щоб дізнатись про стан розгляду його апеляційної скарги та відповідно забезпечити явку уповноваженого представника у судове засідання 09.03.2022 або подати до суду клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд її без його участі.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що ухвалою суду від 14.02.2022 явка представників сторін в судове засідання 09.03.2022 обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників учасників справи, оскільки їхня неявка не перешкоджає перегляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, суд
09.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Країна" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" (покупець, відповідач) укладено договір постачання засобів захисту рослин, насіння та міндобрив №09/04/2018 (далі - договір) /а.с. 8-10/.
У відповідності до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язується поставити (передати) для/у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин, насіння та/або мікродобрива (надалі іменується "Товар").
Згідно з п. 2.1 договору, за даним договором постачається виключно товар, дозволений до використання па території України. Асортимент, кількість та ціна товару визначаються додатками, рахунками-фактурами та/або накладними, що оформлюються (складаються) в період дії нього договору і який є його невід'ємною частиною. В порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язується поставити (передати) для/у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин, насіння та/або мікродобрива (надалі іменується "Товар").
У відповідності до п. 3.1 договору, поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка зазначена у товаро-супровідних документах.
Ціна за одиницю товару та загальна вартість товару за кожну партію поставки встановлюється сторонами у додаткових угодах, що є невід'ємною частиною до цього договору. Загальна ціна договору складається з суми вартості всіх партій товару, поставлених постачальником протягом строку дії даного договору. Порядок оплати вартості кожної партії товару зазначається в додаткових угодах до даного договору (пункти 5.1 - 5.3 договору).
У пункті 8.1 договору сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків сторін за даним договором до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
В подальшому сторонами було укладено дві додаткові угоди до договору постачання засобів захисту рослин, насіння та міндобрив № 09/04/2018 від 09.04.2018: №1 від 09.04.2018 та №2 від 12.04.2018, в яких сторони узгодили асортимент, кількість та ціну товару, який постачальник продає, а покупець отримує за договором постачання.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 09.04.2018 загальна вартість поставленого товару по даній угоді складає 188343,72 грн, у т.ч. ПДВ - 31390,62 грн. Строк поставки товару - до 30.06.2018. Повне погашення вартості товару по даній додатковій угоді проводиться покупцем до 31.10.2018 /а.с. 11/.
Згідно з додатковою угодою № 2 від 12.04.2018 загальна вартість поставленого товару по даній угоді складає 23746,32 грн, у т.ч. ПДВ - 3957,72 грн. Строк поставки товару - до 30.06.2018. Повне погашення вартості товару по даній додатковій угоді проводиться покупцем до 31.10.2018 /а.с. 12/.
Судом встановлено, що договір постачання засобів захисту рослин, насіння та міндобрив №09/04/2018 від 09.04.2018, а також додаткові угоди № 1 та № 2 до нього підписані представниками сторін, а підпис директора ТОВ «Агробалтік» Піонківського О.С. скріплений печаткою товариства.
На виконання умов договору № 09/04/2018 від 09.04.2018, ТОВ "Агро-Країна" передало ТОВ "Агробалтік" товар на загальну суму 221 090,04 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними:
- № 88 від 27.06.2018 на суму 188343,72 грн /а.с. 13/;
- № 206 від 27.06.2018 на суму 23746,32 грн /а.с. 14/.
Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання засобів захисту рослин, насіння та міндобрив №09/04/2018 від 09.04.2018 в частині оплати одержаного товару, просить стягнути з відповідача 212 090,04 грн заборгованості, 18460,55 грн 3% річних та 40 085,02 грн інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань по проведенню розрахунків.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
За змістом положень статей 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з приписами ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, правовідносини сторін виникли на підставі договору №09/04/2018 від 09.04.2018, а також відповідних додаткових угод до нього, який за своєю правовою природою є договором поставки та є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до положень ст. 173, 174 ГК України та ст. 11, 202, 509 ЦК України.
У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення щодо визначення поставки містяться у ч. 1 ст. 265 ГК України, згідно із якою за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.
Згідно з частиною 1 статті 662, статті 663, частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ст. 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Дослідивши додаткові угоди №1 від 09.04.2018 та №2 від 12.04.2018, видаткові накладні №88 від 27.06.2018 та №206 від 27.06.2018, а також надані позивачем податкові накладні від 27.06.2018 /а.с. 15-19/, апеляційним господарським судом встановлено, що асортимент, кількість та ціна товару, що вказані у видаткових накладних та податкових деклараціях відповідають тим, що були погоджені сторонами у відповідних додаткових угодах до договору поставки №09/04/2018 від 09.04.2018.
Таким чином, колегія суддів вважає, що наведені вище докази у своїй сукупності безспірно свідчать про належне та у повному обсязі виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару за договором №09/04/2018 від 09.04.2018 на загальну суму 212090,04 грн, що відповідно породжує у відповідача обов'язок з оплати отриманого ним товару.
У свою чергу в апеляційній скарзі скаржник не заперечував факту поставки на загальну суму 212090,04 грн, а лише зазначає, що частина поставленого йому товару на суму 108140,22 грн була за домовленістю сторін повернута позивачу.
Однак колегія суддів вважає такі доводи відповідача не обґрунтованими, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на їх підтвердження останнім до суду першої та апеляційної інстанції подано не було.
Відповідно до ст. 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд звертає увагу на те, що виходячи з принципу змагальності господарського процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції.
У відповідності до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням неподання відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів на спростування наявності такої заборгованості та її розміру, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Агро-Країна" до ТОВ "Агробалтік" про стягнення 212 090,04 грн основного боргу за договором поставки.
Крім того апеляційний господарський суд критично оцінює доводи ТОВ «Агробалтік» про те, що частина заборгованості за договором у сумі 103949,82 грн була погашена ним, за усною домовленістю сторін, шляхом надання позивачу послуг з дискування трактором у період з березня по травень 2019 року з огляду на наступне.
Зокрема пунктом 5.5 договору визначено, що сторони встановлюють, що зобов'язання взяті ними на себе за даним договором, можуть бути замінені іншими зобов'язаннями, прийнятними для сторін, шляхом укладення додаткових угод до даного договору. Припинення зобов'язань за даним договором можливе шляхом підписання угоди про залік взаємних вимог.
Відповідно до п. 9.3 договору всі додатки до договору є його невід'ємною частиною, укладаються в письмовій формі і набувають чинності з моменту підписання їх обома сторонами.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять письмової угоди про залік взаємних вимог або про зміну обов'язку відповідача з оплати за договором на обов'язок з надання послуг з дискування трактором, колегія суддів вважає вищевказані доводи необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з умовами договору №09/04/2018 від 09.04.2018.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав свого обов'язку з оплати 212090,04 грн за поставлений йому товар, позивач правомірно заявив до стягнення інфляційні втрати та 3% річних.
Здійснивши перевірку правильності розрахунків позивача та суду першої інстанції за допомогою онлайн-системи «Ліга Закон», з урахуванням строків прострочення виконання зобов'язання (з 01.11.2018 по 24.09.2021) та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що Господарський суд Житомирської області дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 18443,11 грн та 40085,02 грн інфляційних втрат. Також місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 17,44 грн з огляду на їх безпідставність.
Водночас колегія суддів зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі не оспорює арифметичну правильність нарахування індексу інфляції та трьох відсотків річних та зазначає лише про повну відсутність боргу за договором поставки.
Разом з тим, апеляційний суд не бере до уваги доводи ТОВ «Агробалтік» про те, що судом першої інстанції не було залучено його до участі у справі №906/1059/21 та останньому не було відомо про наявність відносно нього судової справи, оскільки останні спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Зокрема, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 1000232635936 відповідачем 25.10.2021 було отримано ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.10.2021 про відкриття провадження у справі (вих.№906/1059/21/9775/21 від 04.10.2021) /а.с. 51/.
22.11.2021 ТОВ «Агробалтік» було отримано ухвалу суду першої інстанції від 02.11.2021, якою розгляд справи №906/1059/21 відкладався на 24.11.2021 (вих.№906/1059/21/10800/21 від 03.11.2021), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 1000232681180 /а.с. 70/.
Таким чином, апеляційний господарський суд констатує, що ТОВ «Агробалтік» було відомо про перебування в провадженні Господарського суду Житомирської області справи №906/1059/21, в якій товариство виступало відповідачем, однак не скористалось своїми процесуальними правами щодо подання до суду першої інстанції відзиву на позовну заяву ТОВ "Агро-Країна" та подання до суду відповідних доказів на підтвердження своєї процесуальної позиції у справі.
Частиною 4 ст.13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п. 1 част. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи є необґрунтованими.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Відповідно до част. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки в судове засідання 09.03.2022 учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, тому датою ухвалення постанови у цій справі №906/1059/21 є дата складення повного тексту постанови.
Керуючись ст. 233, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробалтік" на рішення Господарського суду Житомирської області від 24.11.2021 у справі №906/1059/21 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 24.11.2021 у справі №906/1059/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Справу №906/1059/21 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "11" березня 2022 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Юрчук М.І.