ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
14 березня 2022 року м. ОдесаСправа № 923/1077/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Семенової Наталії Володимирівни
на рішення Господарського суду Херсонської області від 17.11.2021, прийняте об 11:16:20 суддею Немченко Л.М. у м. Херсоні, повний текст якого складено та підписано 22.11.2021
у справі № 923/1077/21
за позовом Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
до скаржника
про стягнення 19 658,57 грн.,
У серпні 2021 року Акціонерне товариство (далі - АТ) "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Семенової Наталії Володимирівни, в якому просило суд стягнути з останньої 19 658,57 грн. вартості за спожиту теплову енергію. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором № 515 від 04.10.2013 про надання послуг централізованого опалення, в частині проведення розрахунків за спожиту теплову енергію.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 17.11.2021 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з ФОП Семенової Наталії Володимирівни на користь АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" суму основного боргу - 19 658,57 грн. та 2 270 грн. судових витрат.
В обґрунтування рішення місцевий господарський суд зазначив, що ФОП Семеновою Н.В. з порушенням приписів Правил № 630 та Порядку № 4 здійснено відключення від мереж централізованого опалення, що не може вважатись обставиною, що звільняє відповідача від обов'язку виконувати зобов'язання за діючим договором, а тому наявні підстави для задоволення позову.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення безпідставно послався на норми Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005, який втратив чинність.
Також, скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно не дослідив та не надав оцінку наданим відповідачем доказам направлення та отримання позивачем актів про відключення, зокрема лист від 17.04.2020 зі штемпелем пошти та описом вкладення та дозвіл на відключення, у зв'язку з чим суд безпідставно дійшов до висновку, що відключення приміщення ФОП Семенової Н.В. є самовільним.
На думку скаржника наданий позивачем розрахунок не відповідає умовам діючого договору №515 від 04.10.2013, оскільки виконаний за фактично не спожиту теплову енергію за неукладеним договором.
Крім того, апелянт стверджує, що безпідставним є посилання місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні на висновки, викладені в постановах Верховного Суду, оскільки вони стосуються обставин встановлення самовільного відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, тоді як в даній справі відповідач у встановленому законом порядку виконав усі дії щодо відключення на основі п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання та постачання гарячої води, наказом Мінрегіонубуду №169 від 27.07.2019, тому позивач мав припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення з моменту законного відключення відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує її доводи, зазначає про відсутність складеного та підписаного акту про відокремлення (відключення) приміщення відповідача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, що свідчить про те, що процедура відключення є незавершеною, тобто відключення і далі вважається самовільним, при цьому самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Апелянт надіслала до суду апеляційної інстанції відповідь на відзив, в якому зазначає, що позивач не надав доказів доведення послуги з теплопостачання у приміщення відповідача та намагається стягнути кошти за послугу, яка не надавалась, тоді як нормами чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору передбачено, що розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактично споживання теплової енергії.
Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Станом на час прийняття даної постанови до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку без проведення судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Господарського суду від 13.05.2014 у справі № 923/293/14 укладено договір № 515 від 04.10.2013 про надання послуг централізованого опалення, за умовами якого позивач зобов'язується надавати ФОП Семенова Н.В. послуги з централізованого опалення, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Пунктом 2 Договору № 515 встановлено, що суб'єктом користування послугами є власник приміщення за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 79, кв. 39.
Відповідно до п. 6 Договору № 515 розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання теплової енергії згідно з нормативами (нормами) та тарифами, діючими на момент споживання, та затвердженими (погодженими) державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими органами, які мають право на встановлення або зміну тарифу.
Згідно із пунктами 7, 8 Договору № 515 плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 9 - 13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води. Розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим.
За несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується в безспірному порядку, крім суми основної заборгованості, пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати, сума інфляційних втрат за весь час прострочення, та три відсотки річних від простроченої суми заборгованості (пункт 12 Договору №515).
Відповідно до п.15 Договору №515 Споживач, зокрема, зобов'язаний: оплачувати послуги в установлені договором строки; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг; у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати в безспірному порядку, крім суми основної заборгованості, штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% річних, згідно з п.12 цього Договору.
Споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за: 1) недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 2) несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати в безспірному порядку, крім суми основної заборгованості, передбачених п. 12, штрафні санкції, інфляційні втрати та 3% річних; 3) втручання у роботу засобів обліку води і теплової енергії; 4) порушення зобов'язань, встановлених договором або законодавством. (пункт 18 Договору №515).
Цей договір укладається на строк до 31.12.2014 і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (пункт 30 Договору №515). Докази розірвання або припинення договору відсутні.
Згідно розрахунку спожитої теплової енергії Херсонської ТЕЦ за проміжок часу листопад 2020 року - березень 2021 року (а.с. 47-57) позивачем здійснювалось теплопостачання будинку 79 по вул. Ушакова у м. Херсоні всього в кількості 9,98 Гкал
Згідно довідки щодо руху заборгованості ФОП Семенова Н.В. (ос.рах. 0-195) за період з листопад 2020 року - березень 2021 року (а.с.21) обліковується борг в сумі 19 658,57 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ “Херсонська ТЕЦ” направляло ФОП Семеновій Н.В.:
-супровідним листом від 10.12.2020р. №06-1/2374 рахунок за спожиту теплову енергію у листопаді 2020 року на суму 1 786,00 грн. та акт виконаних робіт за спожиту теплову енергію у листопаді 2020 року у двох примірниках;
-супровідним листом від 15.01.2021 №06-1/86 рахунок за спожиту теплову енергію у грудні 2020 року на суму 4 483,15 грн. та акт виконаних робіт за спожиту теплову енергію у грудні 2020 року у двох примірниках;
-супровідним листом від 19.02.2021 №06-1/414 рахунок за спожиту теплову енергію у січні 2021 року на суму 4 903,45 грн. та акт виконаних робіт за спожиту теплову енергію у січні 2021 року у двох примірниках;
-супровідним листом від 24.03.2021 №06-1/690 рахунок за спожиту теплову енергію у лютому 2021 року на суму 4 603,24 грн. та акт виконаних робіт за спожиту теплову енергію у лютому 2021 року у двох примірниках;
-супровідним листом від 07.04.2021 №06-1/797 рахунок за спожиту теплову енергію у березні 2021 року на суму 3 882,73 грн. та акт виконаних робіт за спожиту теплову енергію у березні 2021 року у двох примірниках.
Вищезазначені рахунки відповідачем сплачені не були.
18.05.2021 позивачем надіслало ФОП Семеновій Н.В. вимогу про сплату заборгованості за отримані послуги із теплопостачання, яка останнім виконана не була, що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.
Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 5 частини 1 статті 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" житлово- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово- комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Як вже зазначалось, укладений між сторонами договір №515 від 04.10.2013 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води наразі не є розірваним, він є пролонгованим і чинним, отже, обов'язковим до виконання.
Отже, з урахуванням п.8, п.15 договору та приписів ч.1 т. 530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був оплатити надані позивачем послуги за період з листопада 2020 року по березень 2021 року, чого ним виконано не було, що призвело до порушення останнім виконання договірних зобов'язань.
Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 19 658,57грн. відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 19 658,57грн. грн. є доведеними і обґрунтованими.
Колегія суддів критично ставиться до доводів відповідача щодо недоведеності факту отримання нею послуг з теплопостачання у зв'язку із відключенням приладів опалення її приміщення від мережі централізованого опалення з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (далі по тексту рішення-Правила), ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно із пунктами 24-26 Правил, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Відповідно до п.п. 1.1 Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019 (далі по тексту рішення - Порядок), Порядок визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до п.п. 1.4. Порядку, орган місцевого самоврядування створює своїм рішенням та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі - Комісія). Комісія є консультативно-дорадчим органом органу місцевого самоврядування, основним завданням якого є розгляд питань щодо відключення споживачів від ЦО та/або ГВП. Засідання Комісії відбуваються не рідше ніж один раз на місяць. Рішення Комісії оформлюється протоколом протягом п'яти робочих днів із дня проведення засідання Комісії та має рекомендаційний характер. Рішення Комісії оприлюднюються на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
Відповідно до п.п. 2.1 Порядку, рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
Підпункти 2.3. - 2.8 Порядку передбачають наступне:
- власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку;
- орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту;
- заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП передається на розгляд Комісії;
- комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП за участю заявника чи його уповноваженого представника;
- комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення;
- під час прийняття рішення Комісія враховує технічні можливості наявних мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання населеного пункту чи окремого кварталу (мікрорайону) щодо забезпечення живлення запропонованої власником (співвласниками) будівлі системи, та за потреби надає пропозиції органу місцевого самоврядування щодо збільшення потужностей, а також заміни систем внутрішньоквартальних, магістральних мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання, потрібних для встановлення в будівлі системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та пропозиції щодо фінансування таких заходів;
- комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п'яти робочих днів із дня його прийняття. Копія рішення Комісії надається заявникові;
- орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія рішення органу місцевого самоврядування надається заявникові.
Відповідно до п.п. 2.10. Порядку, відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги, або оператором зовнішніх інженерних мереж, якщо він не є виконавцем комунальної послуги, або залученим власником (співвласниками) суб'єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, з обов'язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, в присутності виконавця відповідної комунальної послуги після отримання рішення органу місцевого самоврядування, що дозволяє відключення такої будівлі.
Відповідно до п.п. 2.12. Порядку, після виконання робіт із відключення будівлі від ЦО та/або ГВП складається акт про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від зовнішніх інженерних систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) / постачання гарячої води - по одному примірнику для власника / представника співвласників та кожного виконавця відповідної комунальної послуги, а також для оператора зовнішніх інженерних мереж або іншого суб'єкта господарювання. Такий акт підписується усіма присутніми під час відключення сторонами: власником / представником співвласників та кожним виконавцем відповідної комунальної послуги, а також оператором зовнішніх інженерних мереж або іншим суб'єктом господарювання (у разі їх залучення). Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника (співвласників) про перегляд умов або розірвання договору про надання відповідної комунальної послуги.
Колегія суддів зауважує, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 у справі № 923/863/16, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2017 у цій справі, встановлено факт самовільного відключення відповідача від мереж централізованого опалення та відсутність Акту про відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого міжвідомчою комісією з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП.
Під час розгляду даної справи відповідачем також не надано єдиного належного та допустимого доказу здійснення відключення приміщення від централізованого опалення - Акту про відключення будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого міжвідомчою комісією з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП , що свідчить про те, що відключення приміщень ФОП Семенової Н.В. від мереж централізованого опалення здійснено відповідачем з порушенням вищезазначених приписів Правил та Порядку, а тому і надалі вважається самовільним, та не може вважатись обставиною, що звільняє відповідача від обов'язку виконувати зобов'язання за діючим договором.
Вищевикладені обставини були досліджені місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, при цьому дійсно суд першої інстанції безпідставно послався на Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005, оскільки він втратив чинність, однак означене не вплинуло на правомірність прийнятого ним рішення, оскільки чинний Порядок № 169 від 26.07.2019 передбачає такий самий порядок відключення окремого приміщення від мереж централізованого опалення.
Доводами апеляційної скарги не спростовано обґрунтовані висновки місцевого господарського суду, які відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, тому підстав для задоволення апеляційної скарги ФОП Семенової Наталії Володимирівни не вбачається.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Херсонської області від 17.11.2021 у справі №923/1077/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Семенової Наталії Володимирівни - без задоволення.
Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з ч.5 ст.12, ч.2 ст.282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Текст постанови складено 14.03.2022 о 12.30.
Головуючий суддя Разюк Г.П.
Суддя Колоколов С.І.
Суддя Савицький Я.Ф.