79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" лютого 2022 р. Справа №909/1028/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
розглянув без виклику сторін у спрощеному провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» від 16.12.2021 за № 1584-юр
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2021 (повний текст рішення складено 01.12.2021, суддя Фанда О.М.)
у справі № 909/1028/21
за позовом Керівника Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу та Надвірнянської міської ради
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття"
про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 87771,07 грн.
25 жовтня 2021 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Керівник Надвірнянської окружної прокуратури з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу (надалі Інспекція) та Надвірнянської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 87771,07 грн.
Позов обґрунтовано недотриманням відповідачем вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що призвело до заподіяння шкоди довкіллю, що відображено у акті перевірки №143 від 30.04.2021.
Прокурор звертається з позовом в інтересах держави, оскільки бездіяльність Інспекції полягає в тому, що вона протягом тривалого часу не зверталась до суду з позовом до відповідача про стягнення збитків в розмірі 87771,07 грн., які завдані навколишньому природному середовищу забрудненням земельної ділянки. Причиною бездіяльності є відсутність коштів на сплату судового збору. Викладені обставини підтверджуються, зокрема, повідомленням Інспекції надісланим Надвірнянській окружній прокуратурі за № 02.2- 132317 від 03.06.2021 та за №022-133814 від 20.09.2021, що свідчить про наявність підстав в спірному випадку для представництва прокурором інтересів держави в суді і дотримання ним встановленого порядку.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2021 року у справі № 909/1028/21 (суддя О.М. Фанда) позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" у фонд охорони навколишнього природного середовища Надвірнянської міської ради - 61273,95 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу; в частині 26497,12 грн. - провадження у справі закрито; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" на користь Івано-Франківської обласної прокуратури - 2270,00 грн. судового збору (а.с. 114-124).
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що протиправна поведінка відповідача полягає у недотриманні екологічних нормативів під час використання земельних ресурсів, що призвело до перевищення гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин та осідання їх у ґрунті. Вина відповідача полягає у забрудненні земельних ресурсів нафтопродуктами через порушення природоохоронного законодавства та невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату, внаслідок чого заподіяно шкоду. Причинний зв'язок полягає у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача. Згідно розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства забруднюючими речовинами ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", який здійснено Державною екологічною інспекцією Карпатського округу відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 21.10.1997 р. № 171 (із подальшими змінами), загальний розмір шкоди становить 87771,07 грн. Судом перевірено здійснений Державною екологічною інспекцією Карпатського округу розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» земельної ділянки площею 222,1 кв.м, розташованої за адресою: вул. Майданська, буд. 5, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область та встановлено, що вказаний розрахунок є вірним та обґрунтованим. Разом з тим суд зазначив, що відповідач за вказані порушення здійснив оплату за заподіяння шкоди на суму 26497,12 грн., про що свідчить долучене до матеріалів справи платіжне доручення №608 від 21.10.2021. Сплата вказаної суми здійсненна відповідачем в період звернення позивача із спірним позовом до суду. Таким чином, борг (шкода) відповідача перед позивачем погашена частково, отже в цій частині відсутній предмет спору у даній справі. Відтак, суд дійшов висновку, що провадження в частині позовних вимог про стягнення 26497,12 грн. відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України слід закрити. Водночас, суд вказав, що непогашеною залишилась заборгованість за завдану шкоду у розмірі 61273,95 грн., яка підтверджена матеріалами справи. Отже, суд констатував обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав в частині стягнення з відповідача шкоди у розмірі 61273,95 грн. відповідно до ст. 1166 ЦК України.
'Не погодившись з даним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає його прийнятим без з'ясування обставин, які мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, дійсним обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим просив скасувати рішення в частині стягнення з ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» 61273,95 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, а також у частині стягнення 2270,00 грн. судового збору, в цій частині в позові відмовити. В іншій частині - рішення залишити без змін.
У своїй апеляційній скарзі скаржник послався на наступне:
1) судом першої інстанції не взято до уваги клопотання ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника відповідача у судове засідання на вказану дату і час. Через відсутність представника ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» під час судового розгляду справи, останній був позбавлений права надати суду детальні пояснення щодо важливих обставин справи (зокрема площі забрудненої ділянки та застосування коефіцієнтів при розрахунку збитків);
2) судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не достовірно досліджено розмір забрудненої земельної ділянки, а саме не було враховано площі бетонного покриття, дренажних приямків та кривизни ділянок. Скаржник вважає безпідставним покликання місцевого господарського суду на акт №143 від 30.04.2021 року, який підписаний зі сторони відповідача без зауважень та не оскаржувався у судовому порядку. Вважає, що підписання акта суб'єктом господарювання аж ніяк не підтверджує визнання і погодження з усім, викладеним у ньому. У законодавстві відсутня норма, про те, що підпис суб'єкта господарювання на акті підтверджує безсумнівне визнання ним змісту акта;
3) судом не досліджено додаток № 1 до акта № 143 - карту розливу вуглеводів (нафтошламу), схему розміщення резервуарів та реальну площу земельної ділянки, яку було забруднено;
4) при розрахунку площ ділянок забруднення не було враховано: - площі з бетонним покриттям, які позначені на карті розливу пунктиром навколо резервуарів (бетонне мощення по периметру резервуарів Р-65 - шириною 0,9 м при довжині 14,4 м; Р-66 - шириною 1,3 м при довжині 4,3 м та довжині 4,5 м; Р-161 - шириною 1,85 м при довжині 11,5 м); - бетонну водовідвідну канаву по периметру Р-66 - шириною 0,9 м, при довжині 4,3 м та довжині 4,5 м, які не відображені Інспекцією на карті розливу; - площі бетонних дренажних приямків Р-65 - 2,7 м2 (1,8 м х 1,5 м); Р-66 - 3,24 м2 (1,8 х 1,8 м); Р-161 - 3,92 м2 (1,4 м х 1,4 м х 2 шт.), які на карті частково позначено у формі квадрата; - кривизну ділянок на яких розміщено резервуари круглої форми;
5) судом першої інстанції не було повно, об'єктивно та безпосередньо досліджено наявні у справі інші докази, а саме протокол № 29.04.21.1 від 07.05.2021 вимірювання показників складу та властивостей грунту взятий судом до уваги, як належний доказ. Однак, даний протокол не стосується вимірювання показників складу та властивостей грунтів, відібраних на території ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», а стосується території с. Луквиця, Дзвиняцької ТГ Івано-Франківського району;
6) судом зазначено у рішенні, що вина відповідача полягає у забрудненні земельних ресурсів нафтопродуктами, а Державною екологічною інспекцією Карпатського округу в акті зазначено, що забруднення спричинено речовиною - вуглеводні (нафтошлам). Дані речовини є різними за своїми фізико-хімічними властивостями, що підтверджується визначеннями: нафтопродукти згідно ДСТУ 3437-96 "Нафтопродукти. Терміни та визначення", а нафтошлам - згідно ТУУ 73.1-22340203-039-2004 «Продукт залишковий переробки нафти». Згідно ТУУ 73.1-22340203-039-2004 продукт залишковий переробки нафти містить у своєму складі масову частку нафтопродуктів від 45% до 70%. Скаржник наголошує, що згідно додатку 1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. №171, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725, до надзвичайно небезпечних забруднюючих речовин віднесено нафтопродукти, а не продукт залишковий переробки нафти (нафтошлам). Крім того, не всі нафтопродукти відносяться до надзвичайно небезпечних. Згідно примітки «***» додатку №1 Методики до надзвичайно небезпечних відносяться лише ті, які підпадають під поняття "Нафтопродукти» згідно розділу 4 ДСТУ 3437-96. У відповідності до розділу 4 даного ДСТУ нафтошлам не відноситься до нафтопродуктів. Отже, до нього не може застосовуватися коефіцієнт Кн-4,0.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.12.2021 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, розгляд справи постановлено здійснювати без виклику сторін в порядку ч. 10 ст. 270 ГПК України. Цією ж ухвалою прокурора та позивачів було зобов'язано подати відзиви на апеляційну скаргу відповідача.
Керівник Надвірнянської окружної прокуратури у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною та необгрунтованою. Зокрема, не погоджується з посиланнями скаржника на порушення судом першої інстанції принципу змагальності сторін судового процесу, так як справу було розглянуто без його участі. Зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки його в судове засідання або (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки. Подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи не містить підтверджуючих доказів поважності причин, які були необхідні для відкладення справи у зв'язку з неможливістю явки представника в судове засідання 26.11.2021. Про дату та час судового засідання було відомо відповідачу, що підтверджується листом повідомленням про вручення, яке міститься у справі. Крім того, самим скаржником подано клопотання за вх. № 18075/21 від 15.11.2021 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Вказане клопотання судом задоволено, про що винесено ухвалу суду від 16.11.2021 та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Також на думку прокурора безпідставним є твердження скаржника щодо неврахування при розрахунку площі забрудненої земельної ділянки Державною екологічною інспекцією Карпатського округу бетонного покриття, дренажних приямків та кривизни ділянок. Оскільки, за результатами проведеного планового заходу державного нагляду Інспекцією виявлено факт порушення природоохоронного законодавства ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», а саме вимог ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. ст. 63, 164 Земельного кодексу України. Про порушення вимог природоохоронного законодавства складено акт № 143 від 30.04.2021, який підписаний уповноваженою особою відповідача (скаржника) і не оскаржений в судовому порядку. Одночасно, Інспекцією проведено заміри контурів розливів повіреною рулеткою та складено карту - схему розливів від 29.04.2021, яка долучена як додаток № 1 до акта № 143 (ділянка 1 - 65,6 м2, ділянка 2 - 10 м2, ділянка 3-16,5 м2, ділянка 4 - 16 м2, ділянка 5-114 м2). Обміри проводились у присутності представника відповідача, складену за результатами обмірів карту - схему підписано ним без зауважень та заперечень. Тобто представник ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» погодився із проведеними замірами та встановленою площею забрудненої земельної ділянки. Крім того, складений за результатами проведення перевірки акт підписаний керівником без заперечень та зауважень відносно виявлених порушень щодо розливу вуглеводнів та забруднення земель. При цьому, спеціалістами Інспекції за результатами лабораторних досліджень складено протокол № 29.04.21.1 від 07.05.2021 вимірювання показників складу та властивостей ґрунту, у якому встановлено, що у відібраних пробах наявні неполярні вуглеводні (нафтопродукти). Водночас, у вступній частині помилково зазначено, що «проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території с. Луквиця Дзвиняцької ТГ Івано-Франківського району». Разом з тим, пунктом 4 «Результати вимірювань» протоколу, який складено у формі таблиці зазначено дата відбору, місце відбору, прив'язка до місцевості, площа обстеженої ділянки, показники, тощо. Із вказаних досліджень вбачається, що наведені дані в таблиці відповідають даним із акта № 143 від 30.04.2021 з додатками, крім того, у протоколі вірно зазначено номер акта відбору проб та дату відбору проб ґрунтів. Прокурор зазначає, що порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства у результаті господарської діяльності відповідача щодо недотримання екологічних нормативів при використанні та охороні земель, встановлено Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Мінприроди України від 04.04.2007 № 149. Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 № 171 (у редакції наказу Мінприроди 04.04.2007 № 149), нафту і нафтопродукти віднесено до першої групи небезпеки, як надзвичайно небезпечні, для яких гранично допустимі концентрації/орієнтовно-допустимі концентрації (далі - ГДК/ОДК) встановлено менше 0,2 мг/кг. Разом з тим, правові, економічні та соціальні основи охорони земель, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля визначаються Законом України «Про охорону земель», а нормативи в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлює Кабінет Міністрів України. Наказом МОЗ України від 14.07.2020 № 1595, яким затверджено «Гігієнічні регламенти допустимого вмісту хімічних речовин у ґрунті», визначаються ГДК бензину, бензолу та нафтопродуктів виключно для обмеження інтенсивності або тривалості дії негативних факторів шляхом встановлення критеріїв їх допустимого впливу на здоров'я людини та не можуть поширюватися на правовідносини у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів. Таким чином посилання скаржника, що в даному випадку необхідно застосовувати наказ МОЗ України від 14.07.2020 р. № 1595, є помилковим, оскільки нормативи в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів встановлює Кабінет Міністрів України. З огляду на викладене, просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2021 у справі № 909/1028/21 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» - без задоволення.
Державна екологічна інспекція Карпатського округу у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а рішення місцевого господарського суду законним, обґрунтованим, прийнятим з урахуванням всіх обставин справи, повним і всебічним дослідженням доказів. Вказує, що в складі ґрунту, відібраного на території відповідача, виявлено забруднюючу речовину нафтопродукти (неполярні вуглеводні), а не нафтошлам, чи будь-яку іншу складову відходів. При цьому, зазначення інспекторами в акті перевірки та карті-схемі про те, що виявлено на території розлив вуглеводнів (нафтошлам), жодним чином не впливає на лабораторні дослідження, так-як вони проводяться з метою визначення масової частки забруднюючої речовини в складі ґрунту, а не масової частки нафтопродуктів у складі відходу - нафтошламу, розлив якого виявлено інспекторами під час натурної перевірки. Таким чином, Інспекцією у складі ґрунту виявлено саме забруднюючу речовину нафтопродукти (неполярні вуглеводні), а не продукт залишковий переробки нафти (нафтошлам), який є видом відходів, які утворюються в результаті господарської діяльності ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Необгрунтованими та безпідставними на думку Інспекції є доводи скаржника про виявлення у складі ґрунту нафтошламу, та необхідність застосування коефіцієнта небезпечності Кн=2,5, так-як зазначене не підтверджується жодними доказами, а ґрунтується на помилкових припущеннях скаржника та суперечить нормам законодавства та матеріалам справи. Стверджує, що під час здійснення розрахунку розміру шкоди Інспекцією правильно застосовано коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини (а не складу відходів) Кн= 4, який згідно п.4.9. Методики приймається відповідно до груп небезпечності згідно з додатком 1, оскільки в складі ґрунту виявлено забруднюючу речовину - нафтопродукти, а не будь-яку іншу. Посилання скаржника на те, що згідно ТУУ 73.1-22340203 нафтошлам - продукт залишковий переробки нафти містить у своєму складі масову частку нафтопродуктів від 45 % до 70 % саме підтверджує той факт, що внаслідок розливу нафтошламу на території ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» відбулося забруднення грунту нафтопродуктами, які є у складі такого виду відходів. Решта аргументів наведених Інспекцією у відзиві на апеляційну скаргу є аналогічними з аргументами Керівника Надвірнянської окружної прокуратури. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» - без задоволення.
Надвірнянська міська рада не надала суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне:
В період з 19.04.2021 по 30.04.2021 на підставі наказу №210 від 16.04.2021 «Щодо здійснення планового заходу державного нагляду (контролю)» спеціалістами Державної екологічної інспекції Карпатського округу, у відповідності до вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", проведено плановий захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (а.с. 24-25).
За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) Інспекцією складено акт №143 від 30.04.2021. Зазначений акт підписаний зі сторони відповідача та в судовому порядку не оскаржувався (а.с. 26-33).
Згідно вказаного акта державного нагляду (контролю) виявлено, що на території ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" наявний розлив вуглеводнів на відкритих земельних ділянках резервуарного парку цеху №3, поблизу резервуарів №65, 66 та 161.
Інспекцією проведено заміри контурів розливу повіреною рулеткою та складено карту- схему розливів від 29.04.2021, яка долучена як додаток №1 до акта №143 (а.с. 34-44).
Крім того, відібрано проби грунту в місцях розливів та складено акт відбору грунтів від 29.04.2021 №29-04-21.
При цьому, спеціалістами Інспекції за результатами лабораторних досліджень складено протокол №29.04.21.1 від 07.05.2021 вимірювання показників складу та властивостей грунту, у якому встановлено, що у відібраних пробах наявні неполярні вуглеводні (нафтопродукти) (а.с. 46-47).
За результатами проведеного планового заходу державного нагляду Інспекцією встановлено факт порушення природоохоронного законодавства ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", а саме вимог ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. 63, 164 Земельного кодексу України.
На підставі Методики №149 від 04.04.2007 Інспекцією проведено розрахунок розміру шкоди від забруднення земель нафтопродуктами відповідача у справі, зокрема: по земельній ділянці №1 шкода складає в розмірі 17903,55 грн.; по земельній ділянці №2 - 5458,40 грн.; по земельній ділянці №3 - 9006,36 грн.; по земельній ділянці №4 - 8733,44 грн.; по земельній ділянці №5 - 46669,32 грн. Загальна сума шкоди складає 87771,07 грн. (а.с. 48-52).
Приписом №193 Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» про усунення останнім виявлених порушень природоохоронного законодавства, зокрема, усунення наслідків розливу нафти на відкритих земельних ділянках резервуарного парку цеху №3 (а.с. 45).
31 травня 2021 року Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулась до ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» із претензією №33/21 про відшкодування збитків у розмірі 87771,07 грн. заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання земельних ресурсів (а.с. 53-54).
Листом № 692-16 від 16.06.2021 відповідач не погодився із вищезазначеною претензією, зазначивши, що сума завданих збитків складає 26497,12 грн., оскільки при розрахунку площ ділянок забруднення Інспекцією не враховані площі з бетонним покриттям, а також при розрахунку розміру шкоди вибрано невірний коефіцієнт (а.с. 55-56).
З матеріалів даної господарської справи вбачається, що 21 жовтня 2021 року ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» здійснено погашення заборгованості на визнану ним вище суму шкоди, що підтверджується копією платіжного доручення №608 від 21.10.2021 (а.с. 89).
Предметом спору у цій справі є вимога Керівника Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу та Надвірнянської міської ради про стягнення з відповідача шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 87771,07 грн.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (ст. 16 Конституції України).
Відповідно до ст. ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно із частиною 3 статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
За приписами статті 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить, зокрема контроль за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель
Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, згідно з пп. 8, 9 п.4 даного Положення, пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно- соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід, (ч. 6 ст. 7 названого Закону).
Частинами 1, 3 статті 38 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Згідно з приписами статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 167 ЗК України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і грунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про охорону земель" господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Пунктом «б» статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» унормовано, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Згідно статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
При здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними (ст. 46 Закону України «Про охорону земель»).
Статтею 56 названого Закону визначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Розмір шкоди за актом №143 від 30.04.2021 встановлено розрахунковим методом згідно із Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 №149). Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності (п. 1.2 Методики).
Згідно вказаної Методики Інспекцією проведено розрахунок розміру шкоди від забруднення земель нафтопродуктами ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» в м. Надвірна, вул. Майданська, 5, а саме по земельних ділянках: № 1 - 17903,55 грн.; № 2 - 5458,40 грн.; № 3 - 9006,36 грн.; № 4 - 8733,44 грн.; № 5 - 46669,32 грн. Загальна сума встановленої шкоди становить 87771,07 грн.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
За приписами частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина 3 названої статті Кодексу).
Відповідно до частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України унормовано, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України.
Так, згідно з ч. ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України передбачає встановлення таких фактів: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною є будь-яка поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав або інтересів іншої особи, внаслідок якої завдано шкоду, б) наявність шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових або немайнових благ, що охороняються законом, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювана шкоди, г) вина заподіювана шкоди.
Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань. При цьому, необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.
Як підтверджено матеріалами даної господарської справи та про що зазначалось вище, Державною екологічною інспекцією Карпатського округу проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання - Публічним акціонерним товариством «Нафтохімік Прикарпаття» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме охорони природних ресурсів.
За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) Інспекцією складено акт №143 від 30.04.2021. Зазначений акт підписаний зі сторони відповідача та в судовому порядку не оскаржувався.
Згідно вказаного акта державного нагляду (контролю) виявлено, що на території ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" наявний розлив вуглеводнів на відкритих земельних ділянках резервуарного парку цеху №3, поблизу резервуарів №65, 66 та 161.
Інспекцією проведено заміри контурів розливу повіреною рулеткою та складено карту- схему розливів від 29.04.2021, яка долучена як додаток №1 до акта №143.
При цьому, спеціалістами Інспекції за результатами лабораторних досліджень складено протокол №29.04.21.1 від 07.05.2021 вимірювання показників складу та властивостей грунту, у якому встановлено, що у відібраних пробах наявні неполярні вуглеводні (нафтопродукти).
Отже, за результатами проведеного планового заходу державного нагляду Інспекцією виявлено факт порушення природоохоронного законодавства ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", а саме вимог ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. 63, 164 Земельного кодексу України.
Так, протиправна поведінка відповідача полягає у недотриманні екологічних нормативів під час використання земельних ресурсів, що призвело до перевищення гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин та осідання їх у грунті.
Вина відповідача полягає у забрудненні земельних ресурсів нафтопродуктами через порушення природоохоронного законодавства та невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату, внаслідок чого заподіяно шкоду.
Причинний зв'язок полягає у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача.
Згідно розрахунку розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства забруднюючими речовинами ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", який здійснено Державною екологічною інспекцією Карпатського округу відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 21.10.1997 № 171 (із подальшими змінами), загальний розмір шкоди становить 87771,07 грн.
Місцевим господарським судом перевірено здійснений Державною екологічною інспекцією Карпатського округу розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" земельної ділянки площею 222,1 кв.м, розташованої за адресою: вул. Майданська, буд 5, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, та встановлено, що вказаний розрахунок є вірним та обґрунтованим. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Водночас, матеріалами справи підтверджено, що відповідач за вказані порушення здійснив оплату за заподіяння шкоди на суму 26497,12 грн.
Відтак, колегія суддів вважає правомірним та підставним висновок місцевого господарського суду про закриття провадження в частині стягнення з відповідача 26497,12 грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Разом з тим, непогашеною залишилась сума в розмірі 61273,95 грн. за завдану шкоду заподіяну державі внаслідок забруднення ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" земельної ділянки площею 222,1 кв.м, розташованої за адресою: вул. Майданська, буд 5, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область. Докази погашення такої в матеріалах справи відсутні.
Відтак, матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв'язок між ними.
З огляду на вищенаведені норми права та враховуючи фактичні обставини справи, колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в розмірі 61273,95 грн., про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.
Колегія суддів вважає безпідставними твердження скаржника про неврахування при розрахунку площі забруднення земельної ділянки бетонного покриття, дренажних приямків та кривизни ділянок, оскільки акт №143 від 30.04.2021 складений за результатами проведення планового (позапланового заходу) державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів підписаний зі сторони відповідача без зауважень. Даний акт в судовому порядку не оскаржувався. Одночасно, Інспекцією проведено заміри контурів розливів повіреною рулеткою та складено карту - схему розливів від 29.04.2021, яка долучена як додаток № 1 до акта № 143 (ділянка 1 - 65,6 м2, ділянка 2 - 10 м2, ділянка 3-16,5 м2, ділянка 4 - 16 м2, ділянка 5-114 м2). Обміри проводились у присутності представника відповідача, складену за результатами обмірів карту - схему підписано ним без зауважень та заперечень.
Також колегія суддів вважає помилковими посилання скаржника на те, що протокол №29.04.21.1 від 07.05.2021 не є належним доказом при дослідженні предмету спору, з мотивів, що він стосується с. Луквиця, Дзиняцької ТГ Івано-Франківськго району, з огляду на наступне:
Як вбачається з протоколу №29.04.21.1 від 07.05.2021 у вступній частині зазначеного протоколу помилково вказано про проведення вимірювання показників складу та властивостей грунту відібраних на території с. Луквиця, Дзвиняцької ТГ Івано- Франківського району. Однак, відповідно до п.4 "Результати вимірювання" спірного протоколу зазначено дату, відбору, місце відбору, прив'язка до місцевості, площа обстеженої ділянки, показники, тощо. Із вказаних досліджень вбачається, що наведені дані в таблиці відповідають даним із акта №143 від 30.04.2021 з додатками. Разом з тим, у протоколі вірно зазначенно номер акта відбору проб та дату відбору проб грунтів.
Щодо покликань скаржника на застосування при визначенні розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства у результаті господарської діяльності відповідача щодо недотримання екологічних нормативів при використанні та охороні земель наказу МОЗ України від 14.07.2020 №1595, а не Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства від 04.04.2007 №149, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність таких покликань, оскільки, нормативи в галузі охорони земель та відтворення родючості грунтів встановлює саме Кабінет Міністрів України.
Не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції посиланнями скаржника на порушення судом першої інстанції принципу змагальності сторін судового процесу, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутністю такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи або (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.
Про дату та час судового засідання було відомо відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2021 про відкладення розгляду справи № 909/1028/21 на 26.11.2021 об 11 год. 00 хв. (а.с. 95-96, 99). Подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 109) не містить підтверджуючих доказів поважності причин, які були необхідні для відкладення справи у зв'язку з неможливістю явки представника в судове засідання 26.11.2021.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2021 року у справі № 909/1028/21.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у господарському процесі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 129, 269, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2021 у справі №909/1028/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» - без задоволення.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.
Повний текст постанови складено 10.03.2022.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік