10 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 308/17038/21 пров. № А/857/2799/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Качмара В.Я., Мікули О.І.,
з участю секретаря судового засідання Рибачука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 308/17038/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Бенца К.К. в м. Ужгороді Закарпатської області 22 грудня 2021 року о 10:32 год.), -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Ужгородського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження - залишити без розгляду.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, його оскаржив позивач, який вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, просить скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що представником позивача 20.12.2021 по електронній пошті було направлено до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням адвоката Маркочевої Н.В. 21-22 грудня 2021 року, відповідно застосування судом першої інстанції п. 4 ч. 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи відповідно до положень частини першої статті 268 КАС України шляхом направлення на їх офіційні електронні адреси повісток.
В судове засідання учасники справи не з'явилися.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомлено відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин та від нього не надходила заяви про розгляд справи за його відсутності.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.
Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 грудня 2021 року відкрито провадження в цій справі, з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи на 21.12.2021.
Через неявку позивача та його представника на вказану дату у судове засідання розгляд справи відкладено на 22.12.2021.
Про дати судового розгляду справи сторони повідомлялись SMS повідомленнями та електронними листами.
22.12.2021 представником відповідача було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав неодноразової неявки позивача та його представника в судові засідання.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України. Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З аналізу наведених норм КАС України слідує, що застосування наведених норм статті 205 КАС і, як наслідок пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, передбачає наявність таких обов'язкових умов: 1) позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання; 2) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки; 3) неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті; 4) від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 5) відповідач не наполягає на розгляді справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів.
З матеріалів справи видно, що подаючи позов представник скаржника просив справу за цим позовом розглядати без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.
В розрізі викладеного, необхідно зазначити, що однією з умов залишення позову без розгляду через повторну неявку у судове засідання позивача чи його представника є вирішення питання про можливість/неможливість розгляду справи по суті за відсутності указаних осіб. Апеляційний суд зазначає, що якщо неявка позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому судом мають застосовуватись приписи пунктів 1, 2 частини третьої статті 205 КАС України. Проте, надання оцінки цьому питанню має бути належним чином відображено у відповідному судовому рішенні. Разом з тим, судом першої інстанції у цій справі не було надано відповіді на зазначене питання, попри те, що матеріали справи містили достатньо документів (позовна заява та додатки до неї,) для того, щоб розглянути вказану справу за наявними у ній письмовими доказами.
Крім того, суд жодним чином не звернув уваги на те, що позивач просив проводити розгляд справи у його відсутності.
Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Натомість рішення суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17 (провадження № К/9901/54003/18).
Стаття 268 КАС України передбачає особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ.
Частинами 1, 2 вищевказаної статті передбачено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
А частина третя зазначеної правової норми містить положення про те, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Тобто, встановивши, що позивач та його представник належним чином були повідомлені про розгляд справи, у суду першої інстанції не було жодних підстав для залишення позову без розгляду.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що в довідках про доставку SMS та про доставку електронного листа відсутній підпис відповідальної особи, якою надсилалися повістки. Відповідно, в розумінні ст. 268 КАС України, вищезазначені довідки не підтверджують належне повідомлення позивача та його представника про проведення судових засідань.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не було встановлено сукупності умов для застосування положень пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, що свідчить про порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.
Керуючись статтями 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 308/17038/21 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді В. Я. Качмар
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 10.03.2022 року