10 березня 2022 рокуСправа № 380/15061/21 пров. № А/857/689/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Затолочного В.С., Мікули О.І.,
при секретарі судового засідання - Юрченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року (суддя Кузан Р.І., м.Львів, повний текст складено 2 грудня 2021 року),
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області (далі - Управління; Фонд відповідно) в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Старосамбірського відділення Управління (далі - Відділення) щодо відмови у виплаті одноразової допомоги ОСОБА_1 , як члену сім'ї ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку, який стався 30.11.2020 на робочому місці у філії Старосамбірського райавтодору;
зобов'язати Відділення виплатити позивачу одноразову допомогу як члену сім'ї ОСОБА_2 в сумі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової допомоги як члену сім'ї ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві. Зобов'язано Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про призначення та виплату одноразової допомоги як члену сім'ї ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, та прийняти рішення з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішення, в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 є повнолітньою, а тому відповідно до норм Сімейного кодексу України (далі - СК) не вважається членом сім'ї померлого ОСОБА_2 , як його донька. Вказує, що стосовно факту спільного проживання позивача та ОСОБА_2 існують розбіжності, а саме в адресі проживання. Зазначає, що з огляду на норми чинного законодавства у відповідача відсутні підставі для призначення одноразової допомоги позивачу через відсутність документів, що підтверджують належність позивача до складу сім'ї померлого. Крім того зазначає, що довідки про склад сім'ї від 15.12.2020 та 14.04.2021 не можуть братися до уваги, оскільки на сьогоднішній день жодним нормативно-правовим актом не визначено форму та зміст довідки про склад сім'ї. Вказує, що сам факт проживання позивача з її батьком за одною адресою не є беззаперечним доказом проживання їх однією сім'єю.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач в судове засідання не надіслав свого представника про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач входить до складу сім'ї померлого ОСОБА_2 та відповідно набула право на отримання спірної допомоги.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (далі також Адреса) та є донькою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, що не заперечується відповідачем.
Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 30.11.2020 о 14:20 год у філії Старосамбірський райавтодор Державного підприємства Львівський облавтодор АТ ДАК Автомобільні дороги України (Форма Н-1/П), затвердженим 26.01.2021 начальником Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - Головне управління).
Відповідно до висновку комісії (розділ 7) нещасний випадок, який стався з механіком Турківського дорожньо-ремонтного пункту ОСОБА_2 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
Наказом Головного управління від 11.05.2021 № 68-НВ внесено зміни в Акт від 26.01.2021 за формою Н-1/П, а саме графу про місце проживання та реєстрації ОСОБА_2 викладено в такій редакції: АДРЕСА_1 .
Позивач 22.03.2021 звернулася до відповідача з заявою про призначення їй страхової виплати у зв'язку зі смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідно до пункту статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі - Закон № 1105-XIV). До заяви долучила копії: паспорта, свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , свідоцтва про народження ОСОБА_1 , свідоцтва про одруження ОСОБА_1 , акту спеціального розслідування від 26.01.2021, довідки про склад сім'ї від 15.12.2021.
Листом від 25.03.2021 №27.01-11/138 Відділення повернуту позивачу подані документи, оскільки нею не надано документів, які б підтверджували сімейні відносини з батьком відповідно до вимог СК.
ОСОБА_1 листами від 15.04.2021, від 19.04.2021 та від 19.05.2021 надала відповідачу додаткові пояснення та документи на підтвердження належності її до членів сім'ї ОСОБА_2 , в тому числі копії довідки Турківської міської ради Львівської області (далі - Міська рада) від 14.04.2021№678 про проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 на момент його смерті, карти квартиронаймача Міської ради та наказу Головного управління від 11.05.2021 № 68-НВ.
Листом від 04.06.2021 №27.01-11/282 відповідач повідомив позивача, що відповідно до статті 6 СК правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (18 років). Оскільки ОСОБА_1 є повнолітньою, вона втратила правовий статус дитини. Тому, для отримання одноразової допомоги їй необхідно подати документи, які підтверджують сімейні відносини з батьком ОСОБА_2 . Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. У разі відсутності документів, що підтверджують належність до складу сім'ї померлого, статус члена сім'ї встановлюється в судовому порядку (а.с.27).
Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Основного Закону громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом №1105-XIV (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних відносин).
Згідно зі статтею 36 Закону №1105-ХІV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону №1105-ХІV страхові виплати складаються із, зокрема, страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого).
Частиною шостою статті 42 Закону №1105-ХІV встановлено, що у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №1105-ХІV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
Згідно з частиною другою статті 43 Закону №1105-ХІV Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника: 1) копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; 2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду; 3) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку; 4) довідки навчального закладу про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання; 5) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу.
Частинами першою, другою статті 44 Закону №1105-ХІV визначено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Статтею 45 Закону №1105-ХІV передбачені випадки, у яких Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг, Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного кримінального правопорушення, що призвів до настання страхового випадку. Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.
З метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, керуючись статтями 7, 36, 37, 39, 41-48 Закону №1105-ХІV, правління Фонду постановою від 19.07.2018 № 11 затвердило «Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат» (далі - Порядок).
Пунктом 1.2. Порядку встановлено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи, зокрема, одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.
Зі змісту пунктів 1.3, 1.4 Порядку випливає, що Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом №1105-ХІV та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.
Відповідно до пункту 5.1 Розділу V Порядку для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім'ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються:
заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою;
копії паспорта;
копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;
копії документів, що підтверджують родинні зв'язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого);
довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).
Для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
Аналіз вказаних норм законодавства в контексті спірних відносин, дає підстави дійти висновку, що для підтвердження факту проживання однією сім'єю з потерпілим заявнику необхідно подати довідку житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідку виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду. Тобто, довідка про склад сім'ї померлого, видана житлово-експлуатаційною організацією чи виконавчим органом ради є самостійними та достатніми доказами проживання з померлим однією сім'єю, як і рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю. Тому, за наявності довідки виконавчого органу ради про склад сім'ї померлого, рішення суду не є обов'язковим.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за тією ж Адресою що й ОСОБА_2 на момент смерті. Позивач надала відповідачу заяву про призначення одноразової допомоги та відповідний пакет документів, передбачений частиною шостою статті 42 Закону №1105-XIV та Порядком, проте будь-яких рішень про страхову виплату, у формі постанови, на підставі заяв ОСОБА_1 від 22.03.2021, 19.05.2021 та доданих до них документів відповідачем не приймалось, в порушення статті 44 Закону №1105-ХІV та пункту 1.4 Порядку. Натомість відповідач листами від 25.03.2021 №27-11/138 та 04.06.2021 № 27.01.-11/282 без належних на це підстав повернув позивачу подані нею документи.
Суд апеляційної інстанції, вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_2 за Адресою підтверджується довідкою від 15.12.2020 № 3036, виданою виконавчим комітетом Міської ради.
Крім того, як слідує із довідки виконавчого комітету Міської ради від 14.04.2021 № 678, ОСОБА_1 до дня смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім'єю, вели спільне підсобне господарство, були зареєстровані та проживали за Адресою.
Згідно з актом про фактичне місце проживання особи на території Міської ради, засвідченого депутатом міської ради Славич А.В. та підписаним сусідами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується, що ОСОБА_1 фактично проживає за Адресою.
Частиною другою статті 3 СК передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 визначено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
Позивач долучила до матеріалів справи докази оплати комунальних послуг за Адресою та понесених витрат за проведення ремонту цієї квартири.
Таким чином, факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_2 підтверджується належними та допустимими доказами, а тому позивач вважається членом сім'ї померлого ОСОБА_2 відповідно до частини другої статті 3 СК.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Відділення виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу як члену сім'ї ОСОБА_2 в сумі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що оскільки справа про страхову виплату, передбачену частиною шостою статті 42 Закону №1105-XIV на підставі заяв позивача від 22.03.2021 та від 19.05.2021 та доданих до них документів відповідачем не розглядалася і, в свою чергу, відповідного рішення за результатами такого розгляду, у формі постанови, ним не приймалося, вказана позовна вимога є передчасною та направлена на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), так як судовому захисту підлягає лише порушене право. Тому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача необхідно визнати протиправною бездіяльність Управління щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової допомоги як члену сім'ї ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві та зобов'язати Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової допомоги як члену сім'ї ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, та прийняти рішення з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову у спосіб, що наведений у рішенні суду.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді В. С. Затолочний
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 10 березня 2022 року.