10 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/4686/21 пров. № А/857/19256/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року (головуючий суддя Нор У.М., м. Рівне) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в якому просив визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області протиправною, щодо не застосування норм статті 8 Закону України № 345-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та не застосування показника середньої заробітної плати(доходу) за 2021 рік, розрахований за ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах з 01 квітня 2021 року, та зобовґязати відповідача перерахувати за нормами статті 8 Закону України № 345-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсію за віком на пільгових умовах з застосуванням показника середньої заробітної плати(доходу) за 2021 рік, розрахований за ч.2 ст.40 Закону № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.03.2021 року, та виплатити не дотриманні суми.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати таке рішення та прийняти нове яким позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд не дав оцінку змінам які відбулися після 01.10.2017 в ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон № 345), а також абз.3 ч. 1 ст. 28 Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Також він не отримав відзиву на позовну заяву, відтак не міг дати відповіді на відзив відповідача згідно ст.163 КАС України, хоча суд в своєму рішенні посилався на доводи відповідача.
У звґязку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», його пенсія почала нараховуватися за нормами ст. 8 Закону № 345-VI з урахуванням абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в яких сказано, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність
Судом першої інстанції не дотримано принципу правової визначеності. А тому дії відповідача щодо прийняття рішення про виплату позивачу пенсії у розмірі, меншому ніж той на який він набув при перерахунку з 01.03.2021, яка є більшою ніж та, яку нарахував ПФ м. Рівне може розцінюватися судом як такі, що порушують майновий інтерес позивача, який захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зміни, які з 01.10.2017 в статті 8 Закону України №345-VI відбулися в наступному «слова «середньої заробітної плати шахтаря» замінити словами і цифрами «його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з якої обчислюється пенсія». Такі ж самі зміни і відбулися в абз.3 ч. 1 с.28 Закону 1058.
Висновок суду ґрунтується на тому, що норми розділу VI Закону № 1058 взагалі не встановлюють умов, за яких може відбутися зміна показника середньої заробітної плати («Зс»), що враховується при обчисленні розміру пенсії і далі суд посилається на те, що тотожна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 11 грудня 2018 року по справі № 235/2884/14-а (провадження № К/9901/3617/18) та від 10 квітня 2020 року по справі № 311/1809/16-а (провадження № К/9901/22543/18)».
Вказане не стосується його через те, що в тих Постановах ВСУ ч.4 ст.42 Закону №1058 застосовується для тих пенсіонерів хто працював і бажає перерахувати свою пенсію і для них дійсно показник середньої заробітної плати для обчислення такої пенсії не змінюється, як і для тих хто бажає перейти з одного виду пенсії на інший згідно ч.3 ст.45 Закону № 1058 - тому ПФ м. Рівне надавши суду такі посилання на Постанови ВСУ заводять суд в оману. А Рівненський окружний адміністративний суд не дослідивши, що в тих Постановах сказано, та наведено ПФ м. Рівне лише один абз.2 ч.4 ст.42 Закону №1058, що спотворює суть самої статті 42 ч.4 Закону №1058, яка не приведена в повному обсязі та суд погоджується з ПФ м. Рівне, а в рішенні вказує, що не передбачено Законом № 1058 зміну середньої заробітної плати, яка розраховується згідно ч.2 ст.40 Закону № 1058, а не ч.4 ст.42 Закону № 1058 для ст.8 Закону № 345 і абз.3 ч.1 ст.28 Закону № 1058 - пенсії взагалі б не переховувалися ні для кого, якщо «Зс» - є постійна величина.
При цьому, зазначає, що частина 4 ст.42 Закону № 1058 стосується працюючих пенсіонерів перерахунок їхньої пенсії передбачений з 1 квітня. Взагалі він посилався, щодо перерахунку пенсії згідно ст.8 Закону № 345 і про перерахунок та розмір середньої заробітної плати, яка береться для нарахування мінімальної пенсі, а ні як не з посиланням на ч. 4 ст.42 Закону № 1058.
З 11.10.2017 діяла редакція ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообовґязкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Частиною 2 ст.10 вказаного Закону передбачено, що дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообовґязкове державне пенсійне страхування» в редакції, що була чинною до 11.10.2017 Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Отже, в разі наявності у чоловіків, зайнятих повний робочий день під землею 15 років стажу на підземних роботах за списком № 1, законодавством передбачено мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків від: до 11.10.2017 середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму; після 11.10.2017 заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообовґязкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини 3 статті 2 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.
Він попадає під дію частини 3 статті 2 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме застосувавши норми Закон України від 02 вересня 2008 року № 345-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (надалі - Закон N° 345-УІ) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Розрахунок середньої заробітної плати (дохід) для його пенсії згідно ч.2 ст.40 Закону № 1058-ІV приведено в позовній заяві від 26.04.2021 року. Розрахунок приводиться та надається для суду лише для оцінки та механізму нарахування пенсій за віком згідно ст.8 Закону України від 02 вересня 2008 року № 345-VІ «Про підвищення престижності шахтарської праці», а не як в оцінки правильності нарахування пенсії в її розмірах, тобто в грошовому еквіваленті.
В його випадку пенсія повинна складати приблизно в таких розмірах:
пенсія розрахована за статтею 27 Закон № 1058-ІV складає згідно ч.2 ст.42 Закону № 1058 - 10 477.90 гр (розрахована ПФУ м.Радивилів)
пенсія до 01.06.2021 розрахована за абз.4 ч.1 статті 28 Закону N 1058-ІУ складає - 17 690 гр. (розраховано мною).
З 01.07.2021 збільшений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність і який з 01.07.2021 року становить 1864 гривни, то його пенсія повинна складати 18 640 гр.
Різницю між пенсіями нарахованими за ст.27 та ч.2 ст.42 та абз.3 ч.1 ст.28 Закону № 1058-ІV, фінансується Держбюджетом України, згідно ч.6 ст.28 Закону № 1058-ІV.
Щодо питань до не сплати страхових внесків до ПФУ за роки зазначені в ст. 40, та абзацах 1,2 п. 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV то апелянт зазначає, що відповідно до внесених змін від 03.10.2017 року до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», частиною 4 статті 4 вказаного Закону передбачено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообовґязкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пенсійна, виплата перерахована з 01.03.2021 згідно його заяви від 28.02.2021 про перерахунок мінімальної пенсії повинна виплачуватися в розмірі, як і для шахтаря, якому призначать пенсію за віком в 2021 році з 01.03.2021 року з такими показниками як у нього і це буде відповідати ст.24 Конституції України в якій сказано, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного о України в Рівненській області та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах(зі зниженням пенсійного віку) у відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 13 травня 2013 року.
28 лютого 2021 року через «Портал електронних послуг» Пенсійного фонду України в мережі Інтернет позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести перерахунок його пенсії на умовах, визначених абзацом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідно відповідачем прийняте рішення про перерахунок пенсії від 09 березня 2021 року № 956150126572, згідно якого розмір пенсійної виплати позивача обчислений у відповідності до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», становить 13217,81грн.
Постановляючи рішення суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове держане є пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) цей закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообовґязкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Нормами статті 114 Закону № 1058 визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з абзацом 10 частини третьої статті 24 Закону № 1058, за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Пунктом «а» статті 13 Закону № 1788 передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок.
16 вересня 2008 року набув чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі - Закон № 345), який спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально - побутових проблем шахтарів.
Статтею 1 Закону № 345 встановлено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Відповідно до статті 8 Закону № 345, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з абзацом 3 частини першої статті 28 Закону № 1058, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею, обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менше як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на це, суд правильно вважав, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Крім того до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345 та встановлені ним пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 18 квітня 2019 року по справі № 392/17/17 (адміністративне провадження №К/9901/43390/18).
Крім того судом правильно враховано, що відповідно до статті 27 Закону № 1058, розмір пенсії за віком визначається заформулою:
П = Зп-Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно дораніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючимзаконодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно зі статтею 28 Закону № 1058, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як па 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, . встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кзі + Кз2 + КзЗ + ... + Кзп);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується учасниками справи за змістом заяв по суті, що позивач має понад 63 роки страхового стажу, в тому числі понад 29 років стажу на підземних роботах.
З огляду на вказане, суд вірно зауважив, що на позивача поширюється дія Закону № 345, статтею 8 якого передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Також, судом першої інстанції з'ясовано зі змісту рішення про перерахунок пенсії від 09 березня 2021 року № 956150126572, що з 01 березня 2021 року розмір заробітної плати для обчислення пенсії позивача становить 16522,26грн. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що такий розмір заробітної плати для обчислення пенсії позивача був визначений з урахуванням наступних показників: 3764,40грн (середня заробітна плата по країні за 2014- 2016 роки відповідно до пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058) х 1,17 (коефіцієнт підвищення пенсії з 01 березня 2019 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році») х 1,11 (коефіцієнт підвищення пенсії з 01 травня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році») х 1,11 (коефіцієнт підвищення пенсії з 01 березня 2021 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році») х 3,04468 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) = 16522,26грн.
З огляду на вказане, основний розмір пенсії ОСОБА_1 за віком, визначений з урахуванням вимог статті 27 Закону № 1058 становить 10477,92грн (16522,26грн (заробітна плата) х 0,63417 (коефіцієнт страхового стажу) + 495,32 (доплата за понаднормовий стаж у відповідності до статті 28 Закону № 1058) = 10973,24грн.
З урахуванням вимог статті 8 Закону № 345 місячна пенсійна виплата ОСОБА_1 обчислена на рівні 80 % його заробітної плати, обчисленої у відповідності до статті 40 Закону № 1058, та становить 13217,81грн (16522,26грн х 80% = 13217,81грн).
Відхиляючи доводи позивача, що враховуючи положення частини 2 статті 40 Закону № 1058 передбачено, що при визначенні розміру його пенсійної виплати в 2021 році має застосовуватися показник середньої заробітної плати за 2018-2020 роки в сумі 9118,81грн, а не за 2014-2016 роки в сумі 3764,40грн. суд першої інстанції правильно вказав, що як уже зазначалось вище за змістом частини другої статті 40 Закону № 1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де у формулі обчислення заробітної плати змінними показниками є лише «Ск» та «К», натомість, показник «Зс» є сталим, оскільки згідно норми розділу VI Закону № 1058 взагалі не встановлюють умов, за яких може відбутися зміна показника середньої заробітної плати («Зс»), що враховується при обчисленні розміру пенсії.
Тотожна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 11 грудня 2018 року по справі № 235/2884/14-а (провадження № К/9901/3617/18) та від 10 квітня 2020 року по справі № 311 /1809/16-а (провадження № К/9901/22543/18).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року по справі № 460/4686/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін