09 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/8892/21 пров. № А/857/20127/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Бруновська Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі №380/8892/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій (головуючий суддя першої інстанції - Карп'як О.О., місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту - 21.10.2021),-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління національної поліції у Львівській області з такими вимогами: визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо прийняття рішення про відмову в призначенні, нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги, передбаченої п. З ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків відповідно до пп. «в» п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, в порядку передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим Наказом МВС України від 11.01.2016 №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293, визнати протиправним та скасувати Висновок Головного управління Національної поліції у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги від 01.04.2021 складений на підставі Протоколу №5 від 25.03.2020, відповідно до якого відмовлено в призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків відповідно до пп.«в» п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, в порядку передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим Наказом МВС України від 11.01.2016 №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293; зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 40108833) повторно розглянути заяву (рапорт) від 05.02.2021 року щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків шляхом прийняття рішення у порядку, передбаченому розділом IV Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим Наказом МВС України від 11.01.2016 №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293. Зобов'язати Головне управління Національної поліції України у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 40108833) в порядку, передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим Наказом МВС України від 11.01.2016 №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293, призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків відповідно до пп. «в» п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, в порядку передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затвердженим Наказом МВС України від 11.01.2016 3 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства безпідставно відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за встановленою 3 групою інвалідності, від травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків, оформленою листом від 26.03.2021 р. №185/05/17-2021 та листом від 30.04.2021 № 277/05/17-2021. З приводу вказаних обставин позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що суд не взяв до уваги ту обставину, що змінено причиновий зв'язок захворювання та виплата одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв'язку з отриманою апелянтом травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків мала бути виплачена ще під час первинного огляду позивача та встановлення причини інвалідності. Відтак, через неправомірні рішення органів державної влади, які згодом були оскаржені в судовому порядку, ОСОБА_1 позбавляється права на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків відповідно до пп.«в» п. З ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ у період з 15.08.2005 по 16.11.2015, у Національній поліції України з 07.05.2015 по 08.11.2019.
02.08.2019, на час виконання позивачем службових обов'язків та затримання правопорушника, ОСОБА_1 отримав травму, а саме: ножове поранення лівої нижньої частини грудної клітки. 18.10.2019 пройшов медичний огляд у медичній ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Львівській області».
Згідно із Свідоцтвом про хворобу від 18.10.2019 № 380, виданим М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», позивачу встановлено діагноз: «ХОЗЛ II ст. в ст. ремісії, клінічна група В, бронхообструктивний синдром. ДН II ст. Псоріаз поширений, стаціонарна стадія. Короткозорість слабого ступеня обох очей з гостротою хору 0,6/0,6 з корекцією до 1,0/1,0. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції. Стан після перенесеного ножового поранення грудної клітки зліва (02.08.2019) ускладненого післятравматичним лівобічним плевритом у вигляді локального плевропневмофіброзу, післятравматичної міжреберної невралгії з незначним порушенням функції. Травма, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків».
Постанова ВЛК щодо ступеня придатності ОСОБА_1 до служби винесена на основі статті 48б, 67а, 23в, 76в графи ІІ Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції, Наказу МВС України №285 від 03.04.2017. На підставі Наказу ГУ НП у Львівській області від 15.11.2019 № 736 о/с «По особовому складу», згідно із рапортом від 29.10.2019 та Свідоцтвом про хворобу від 18.10.2019 № 380, виданого М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», позивача звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (через хворобу).
Не погодившись з висновком викладеним ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» у Свідоцтві про хворобу №380 про причинний зв'язок захворювань, позивач оскаржив його в судовому порядку до Львівського окружного адміністративного суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі №380/2561/20, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі №380/2561/20 пров. № А/857/7920/20, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 380/2561/20 - скасовано та прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 18 жовтня 2019 року в частині встановлення ОСОБА_1 причинового зв'язку захворювання «ХОЗЛ ІІ ст. в ст. ремісії, клінічна група В, бронхообструктивний синдром. ДН ІІ ст. Псоріаз, поширений, стаціонарна стадія», як такого, що отримано в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Зобов'язано Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 причинового зв'язку захворювання ХОЗЛ ІІ ст. в ст. ремісії, клінічна група В, бронхообструктивний синдром. ДН ІІ ст. Псоріаз, поширений, стаціонарна стадія», як такого, що пов'язане із виконанням службових обов'язків. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 22 січня 2021 року Медичною (військово - лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» винесено постанову № 1 (на час звільнення зі служби в 2019), згідно якої зазначено наступне: «Діагноз і постанова медичної (військово - лікарської) комісії про причинний зв'язок захворювання, поранення (травми, контузії): Стан після перенесеного ножового поранення грудної клітки зліва (02.08.2019) ускладненого після травматичним лівобічним плевритом у вигляді локального плевропневмофіброзу, після травматичної міжреберної невралгії з незначним порушенням функції: ХОЗЛ ІІ ст. в ст. ремісії, клінічна група В, бронхообструктивний синдром ДП ІІ ст. Травма, ТАК пов'язана з виконанням службових обов'язків . Псоріаз поширений, стаціонарна стадія. Короткозорість слабого ступеня обох очей з гостротою зору 0,6/0,6 з корекцією до 1,0/1,0. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК пов'язане з проходженням служби в поліції.».
У примітці до Постанови №1 вказано, що Постанову ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» в свідоцтві про хворобу № 380 від 18.10.2019 р. щодо причинного зв'язку захворювань ОСОБА_1 відмінити на підставі Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, справі №380/2561/20 провадження №А/857/7920/20.
29 січня - 04 лютого 2021 при повторному огляді ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
29 січня - 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 встановлено 45 % втрати працездатності.
У зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності, з метою отримання одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ НП України у Львівській області із заявою (рапортом) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 05.02.2021, до якої долучив такі документи: копія паспорта; копію картки фізичної особи - платника податків; копія довідки до акта огляду МСЕК; постанову № 1 від 22.01.2021 року; реквізити банківського рахунку.
Згідно з витягу з протоколу №5 засідання робочої групи по виплаті одноразової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втраті працездатності поліцейського, від 25.03.2021 року, зокрема п. 5 було встановлено наступне: «При розгляді матеріалів ОСОБА_1 робоча група встановила факт-виплати у 2020 році по 3 групі інвалідності від захворювання пов'язаного, з проходженням служби в поліції. Положеннями Закону №580-VIII не передбачено право на отримання більшого розміру одноразової грошової допомоги у випадку зміни причинного зв'язку захворювань, а визначено лише право особи на. отримання одноразової грошової допомоги, у випадках встановлених ст. 97 цього Закону. Враховуючи приписи п. 8 розділу IV Порядку №4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України №249 від 05.04.2019), робоча група з оформлення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського Головного управління Національної поліції у Львівській області дійшла висновку про відсутність у ОСОБА_1 права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, оскільки він реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги, коли йому було встановлено III групу інвалідності з огляду на те, що йому під час первинного медичного огляду за рішенням МСЕК встановлено групу інвалідності, тоді як вказаною нормою передбачено, що під час первинного огляду рішенням МСЕК має бути встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності взагалі. Також було повідомлено ОСОБА_1 , що згідно поданих ним документів до ГУНП у Львівській області 05.02.2021 року відсутня довідка медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Враховуюче викладене, робоча група рекомендувала Керівникові відмовити у виплаті ОСОБА_1 , адже відповідно до чинного законодавства України, з огляду на те, що йому під час первинного медичного огляду за рішенням МСЕК встановлено групу інвалідності, п. 8 розділу IV Порядку №4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України №249 від 05.04.2019), що під час первинного огляду рішенням МСЕК має бути встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності взагалі».
Листом від 26 березня 2021 року №185/05-17/2021 ГУНП у Львівській області, робоча група з оформлення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського Головного управління Національної поліції у Львівській області повідомила позивача про те, що серед поданних документів до ГУНП у Львівській області 05.02.2021 року відсутня довідка медико- соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної 7 працездатності (у відсотках). Також у листі було повідомлено про відсутність права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, з огляду на те, що позивачем під час первинного медичного огляду за рішенням МСЕК встановлено групу інвалідності, тоді як вказаною нормою передбачено, що під час первинного огляду рішенням МСЕК має бути встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності взагалі.
У листі від 30 квітня 2021 року № 277/05/17-2021 підставами для відмови зазначено наступне: «Повідомляємо, що лист, з яким Ви звернулися до Головного управління національної поліції у Львівській області з приводу виплати та призначення одноразової грошової допомоги у звичку з встановлення 3-ої групи інвалідної від травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків розглянуто. При розгляді поданих Вами документів, робочою групою було встановлено, що у 2019 році на підставі виписки з акту огляду медико- соціальною експертною комісією серії 12ААА№011288 від 17.12.2019 р., Вам була здійснена виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності від захворювання пов'язаного з проходженням служби в поліції. Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС від 11.01.2016 № 4 (із змінами №249 від 05.04.2019) право на нишкну ОІД виникає у разі, якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико- соціальної експертної комісії групи інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми».
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив з тих підстав, що право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі мають особи, яким під час первинного огляду рішенням МСЕК встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності, а під час повторного огляду - встановлено групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон №-580-VIII).
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону №-580-VIII).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону №-580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону №-580-VIII, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Положення пункту 3 частини першої статті 97 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(І)/2020 від 22.04.2020.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 2 ст. 97 Закону №-580-VIII).
Підпунктом «в» п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону №-580-VIII передбачено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату 1) загибелі (смерті) поліцейського (пункт 1) - 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 2) смерті поліцейського (пункт 2) - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 3) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: зокрема III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права (ч. 6 ст. 100 Закону №-580-VIII).
Відповідно до статей 97 - 101 Закону України «Про Національну поліцію» та з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293 (далі - Порядок № 4).
Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т.ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів) (п. 1 Порядку № 4).
Пункт 4 розділу І Порядку № 4 визначає випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського.
Так, відповідно до п. п. 2 п. 4 розділу І Порядку № 4, під час виконання службових обов'язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
Згідно з п.п. 2 п. 1 розділу ІІ Порядку № 4, днем виникнення права на отримання ОГД є: у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби) (п. 3 Розділу ІІІ Порядку № 4).
Відповідно до пунктів 5, 6 розділу ІІI Порядку № 4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті). Копії документів завіряються підписом власноруч, та перевіряються особою, що приймає документи.
Графа «Відмітка кадрового підрозділу» на заяві (рапорті) заповнюється підрозділом кадрового забезпечення органу поліції, навчального закладу засвідчується підписом керівника цього підрозділу та скріплюється відповідною печаткою.
Згідно з п. 1 розділу ІV Порядку № 4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 розділу ІV Порядку № 4 висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Згідно з п. 3 розділу IV Порядку № 4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
Судом встановлено, що згідно висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 від 27.03.2020, складеного на підставі матеріалів працівника поліції та протоколу № 1 від 17.03.2020 вказано, раніше виплачена сума 147140 грн, розмір одноразової грошової допомоги до виплати 0,00 грн.
Згідно оскаржуваного рішення, висновку Головного управління Національної поліції у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги , складеного на підставі Протоколу № 5 від 25.03.2020 року та листа від 30.04.2021 року за № 277/05/17-2021, Головне управління Національної поліції у Львівській області повідомило позивача про те, що при розгляді поданих документів встановлено, робочою групою було встановлено, що у 2019 році на підставі виписки з акту огляду медико- соціальною експертною комісією серії 12ААА№011288 від 17.12.2019 р., позивачу була здійснена виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності від захворювання пов'язаного з проходженням служби в поліції. Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС від 11.01.2016 № 4 (із змінами № 249 від 05.04.2019) право на нишкну ОІД виникає у разі, якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико- соціальної експертної комісії групи інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Тобто, відповідач відмовляючи у виплаті позивачу ОГД, покликався на п. 8 розділу IV Порядку № 4.
Судом також встановлено, що 27 березня 2020 року Головне управління Національної поліції у Львівській області виплатило позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 147140 грн у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності, що підтверджується висновком про призначення одноразової грошової допомоги.
Згідно з п.8 Розділу 4 Порядку №4 (в редакції до 14.05.2019) було визначено, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Водночас з 14.05.2019 до Порядку №4 було внесено зміни, зокрема п.8 Розділу 4 в редакції від 14.05.2019 (в редакції що діяла на час звернення із заявою) визначено, що якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Редакція діє з 14.05.2019 р. згідно наказу Міністерства внутрішніх справ України № 249 від 05.04.2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №414/33385 від 19.04.2019 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 100 Закону №580-VІІІ у разі визначення інвалідності або часткової втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейському, особі, звільненій зі служби в органах поліції, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення відсотка часткової втрати працездатності без визначення інвалідності або на день його (її) звільнення з органів поліції займав (займала) посаду в державному органі, установі, організації або у вищому навчальному закладі, які виконують роботу в інтересах держави та її безпеки, із залишенням на службі в поліції, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів тих органів державної влади, до яких вони були відряджені.
З аналізу зазначених норм права слідує, що право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі мають особи, яким під час первинного огляду рішенням МСЕК встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності, а під час повторного огляду - встановлено групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивачу було встановлено 3 групу інвалідності від захворювання пов'язаного з проходженням служби в поліції, та 45% втрати працездатності та при повторному огляді 29.01-04.02.2021 встановлено 3 групу інвалідності та 45% втрати професійної працездатності по наслідках травми (02.08.2019) пов'язаної з виконанням службових обов'язків згідно Постанови від 22.01.2021 року.
Згідно п. 8 розділу IV Порядку №4, не дає права позивачу на виплату ОГД в більшому розмірі, оскільки під час первинного огляду рішенням МСЕК позивачу було встановлено і ступінь втрати професійної працездатності і групу інвалідності.
Крім того, судом зазначено, що положеннями Закону № 580-VIII не передбачено право на отримання одноразової грошової допомоги у випадку зміни причинного зв'язку захворювання, а визначено лише право особи на отримання одноразової грошової допомоги, у випадках встановлених ст. 97 цього Закону. Позивач реалізував право на отримання одноразової грошової допомоги, коли йому було встановлено ІІІ групу інвалідності.
Посилання позивача на постанови Верховного Суду від 13.02.2018 року по справі № 808/1866/16, від 19.09.2018 у справі №530/1280/17, від 31.01.2019 у справі №822/1883/18, від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а, від 12.09.2019 у справі №823/194/16, від 24.10.2019 у справі №817/713/16, від 30.10.2019 у справі №П/811/1416/17 суд вважає необґрунтованими, оскільки в зазначених постановах розглядалось питання невиплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з підвищенням групи інвалідності на момент чинності Порядку №4 в редакції до 05.04.2019 року, що не є тотожними правовідносинами з цією справою.
Враховуючи приписи п. 8 розділу IV Порядку № 4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України №249 від 05.04.2019), суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, з огляду на те, що позивачу під час первинного медичного огляду за рішенням МСЕК встановлено групу інвалідності, тоді як вказаною нормою передбачено, що під час первинного огляду рішенням МСЕК має бути встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності взагалі.
З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно та в межах повноважень визначених законодавством, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення названого адміністративного позову.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі №380/8892/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель