справа№380/90/22
з питань залишення позову без розгляду
12 березня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого-судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача, спрямовані на припинення належних позивачу страхових сум по професійному захворюванні;
- скасувати постанову Червоноградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, мотивовану тим, що лише у жовтні 2021 року позивач отримав спірне рішення. У зв'язку із цим, подати позов у строк, встановлений законом, не мав можливості, адже для захисту порушеного права суду слід пред'являти саме постанову про припинення виплат від 01.09.2019 року і ніщо інше. Зважаючи на викладене, просить поновити строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови від 01.09.2019 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
Ухвалою судді від 15.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом - вирішено розглянути у судовому засіданні.
Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування клопотання посилається на те, що ще у жовтні 2019 року позивачу було відомо про порушення його прав, однак до суду звернувся лише у 2021 році, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку. При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску позивачем не надано. З огляду на наведене, просить суд залишити позов без розгляду.
При постановленні ухвали суд враховує таке.
Як видно з матеріалів справи, предметом позову є постанова Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області прийнято оскаржувану постанову про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати позивачеві від 01.09.2019 року.
Втім, докази вручення такого рішення позивачеві в матеріалах справи відсутні.
Між тим, у матеріалах справи наявний лист відповідача від 18.10.2019 року №30.02.1-09-1474, в якому ОСОБА_1 повідомлено про тимчасове припинення його щомісячної страхової виплати з 01.09.2019 року.
21.10.2019 року вказаний лист отримано позивачем, що підтверджується його підписом.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач 22.12.2021 року звернувся до суду з даним позовом. При цьому, вказав, що «заявити позов у 2019 році і пізніше не мав можливості, адже суду для захисту свого права слід пред'явити саме постанову про припинення виплат і ніщо інше. Шестимісячний строк на пред'явлення позову не пропущено».
Проте суд з такими твердженнями позивача не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст.123 КАС України, згідно з ч.3 якої встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року №340/1019/19).
Виходячи з фактичних обставин у цій справі, встановлених судом, характеру спірних правовідносин, суд приходить висновку, що позивач знав або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів відповідачем ще у 2019 році.
На противагу зазначеному позивач не надав жодних доказів, як і не довів те, що він не міг дізнатися про порушення свого права швидше й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. Натомість такий лише посилався на неотримання спірного рішення.
Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт того, що ним вживалися заходи щодо отримання спірного рішення (наприклад: заяви, адресовані відповідачу, про отримання постанови).
Суд враховує, що обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, факт якої має підтверджуватися належними та допустимими доказами.
Однак суд не вбачає обставин, які б перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з позовом про захист порушеного чи оспорюваного права.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск установленого ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом та відсутність обґрунтованого клопотання для визнання причин пропуску поважними, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 243, 248, 250, 256, 294, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - задовольнити.
Позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування рішення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.