справа №380/2857/22
12 березня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління ПФУ у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10) про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок нарахування та виплати йому 70% замість 80% як то визначено у рішенні суду у справі №1.380.2019.003421 від 02.12.2019 року;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2022 року перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці №С/2707 від 04.08.2021 року із врахуванням рішенні суду у справі №1.380.2019.003421, а саме, з розрахунку 80% сум грошового забезпечення із врахуванням виплачених сум та виплачувати її у подальшому;
- стягнути з відповідача на користь позивача 992,40 грн. судового збору та 3000 грн. правничої допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 призначена пенсія на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 80% суми грошового забезпечення. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області під час здійснення перерахунку пенсії зменшило розмір грошового забезпечення з 01 січня 2022 року з 80% до 70%. Вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення в належному відсотковому розмірі, а тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Вище вказану ухвалу отримано представником відповідача 17 лютого 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на дату винесення судом рішення відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову від відповідача не надходило.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з 2005 року у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі №380/7732/21 Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видав довідку №С/2707 від 04.08.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, в котрій вказано розмір грошового забезпечення позивача за відповідною/аналогічною його штатній посаді: старший інспектор - ревізор відділу пенсійного забезпечення фінансово-економічного управління Західного ОК, що становить 19577,25 грн., а саме: посадовий оклад - 5500 грн., оклад за військовим званням (підполковник) - 1410 грн., надбавка за вислугу років - 3455 грн., надбавка за особливості проходження служби - 6737,25 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 550 грн., премія - 1925 грн.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі зазначеної довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Листом №11759-11829/Б-53/8-1300 від 27.08.2021 ГУ ПФУ у Львівській області надало відповідь, відповідно до якої відмовило у перерахунку пенсії заявника на підставі довідки №С/2707 від 04.08.2021. Мотиви ПФУ зводяться до того, що незважаючи на скасування рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №826/3858/18 від 12.12.2018 пунктів 1,2 Постанови №103, Кабінет Міністрів України не прийняв будь-якого рішення щодо умов та розмірів перерахунку пенсій. Орган ПФУ стверджує про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії заявника на підставі зазначеної довідки.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом з метою захисту свого порушеного права.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №380/14364/21 позов ОСОБА_1 частково - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку його пенсії на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 04.08.2021 №С/2707 з 01.04.2019; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі відомостей довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №С/2707 від 04.08.2021 про розмір основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також здійснити виплату перерахованої з 01.04.2019 пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні та 908 (дев'ятсот вісім) гривень витрат на правову допомогу.
На виконання вищевказаного рішення суду Головним управлінням ПФУ у Львівській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2022 року на підставі оновленої довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №С/2707 від 04.08.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року.
Під час перерахунку пенсії з 01.01.2022 року відповідачем зменшено основний відсотковий розмір пенсії позивача за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
При вирішення вказаного спору суд виходить з наступного.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Конституції України).
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Позивачу пенсія за вислугу років призначена з підстав, на умовах та у розмірі встановлених статтями 12,13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом).
Згідно з ст. 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст. 63 Закону №2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Закон України №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 року по зразковій справі виклав правові висновки та зазначив, що системний аналіз ст.ст.13,63 Закону №2262-ХІІ, Постанов КМУ №45, №103 дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VI та Законом №1166-VII зміни до ст.13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми ст.63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону№3668-VI та Закону №1166-VII не зазнала.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Судом встановлено та не заперечується Відповідачем, що позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом №2262-XII. Розмір пенсії за вислугу років регламентований ст. 13 Закону № 2262, згідно з розрахунком призначено пенсію, виходячи з основного розміру 80% грошового забезпечення. Законодавча зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення виплати позивачу пенсії.
Головним управлінням на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №380/14364/21, позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2022 року у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №С/2707 від 04.08.2021 року.
Відповідач здійснюючи перерахунок пенсії позивача з 01.01.2022 року зменшив основний розмір пенсії позивача з 80% на 70% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Суд зазначає, що внесені зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно зменшив з 01.01.2022 року основний розмір перерахованої позивачу пенсії з 80% на 70% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Відтак, призначена та виплачувана позивачу до проведення перерахунку пенсій, пенсія за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення не підлягає зменшенню під час проведення перерахунку його пенсії у випадку зміни видів чи розмірів грошових виплат відповідної категорії військовослужбовців, які відбулися після призначення пенсії, адже це не передбачено законом.
Отже, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу з урахуванням основного розміру пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення та наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 80% від сум грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Позовна вимога виплачувати позивачу пенсію в подальшому є зверненими на майбутнє. В цій частині права позивача не є порушеними, а отже позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн..
Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Мицик, Кравчук і Партнери» укладено Договір про надання правової допомоги №299 від 15.04.2021 року.
Згідно з пунктом 1.1, цього договору виконавець зобов'язується надати клієнту правову допомогу на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору, правова допомога, оплачується відповідно до акту виконаних робіт.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з Акту виконаних робіт від 01.02.2022 року адвокатом виконані наступні роботи:
- надання консультації щодо перерахунку пенсії, підготовки та скерування запиту до відповідача надати документи щодо перерахунку пенсії, опрацювання відповіді ГУ ПФУ у Львівській області, опрацювання рішення суду від 02.12.2019 та рішення 2021 року, опрацювання нормативно-правових актів з приводу соціального і правового захисту військовослужбовців та права перерахунку пенсії - 2 год.;
- складання позовної заяви - 1 год.
Загальна кількість часу, витраченого адвокатом для надання правничої допомоги Позивачу складає 3 год. Загальна вартість правничої допомоги становить 3000 грн.
Згідно квитанції від 01.02.2022 року №2 позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 3000,00 грн.
Отже, витрати позивача в розмірі 3000,00 грн. на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами.
Виходячи із зазначеного, сторони домовилися, що винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту в даній справі здійснюється за плату відповідно до домовленості, і до сплати підлягає гонорар в сумі 3000 грн.
Водночас обов'язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на Головне управління ПФУ у Львівській області.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
З огляду на викладене, керуючись принципом співмірності витрат на правничу допомогу та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у співмірності до наданих послуг, на переконання суду, становить 1000 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії - задоволити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення при перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2022 року відповідно до довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №С/2707 від 04.08.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату з 01.01.2022 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з 80% сум грошового забезпечення відповідно до довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №С/2707 від 04.08.2021 року, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів; код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея,10, м. Львів; код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1000 ( одна тисяча) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кухар Н.А.