11 березня 2022 року
справа №380/23641/21
провадження № П/380/23882/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) 09.12.2021 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного правління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з вимогою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 6381 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №ПН4666054 від 09.07.2021.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка повідомив таке: 09.07.2021 вона уклала договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким придбала нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . Для посвідчення цього договору нотаріусом сплатила на бюджетний рахунок, за яким відповідач контролює справляння надходжень до державного бюджету, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна у сумі 6381 грн. Позивачка вважає, що сплатила збір помилково, оскільки на підставі пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не повинна була сплачувати з цієї операції збір у розмірі 1% від вартості квартири, оскільки 09.07.2021 вона придбала житло вперше. Уповноважений представник позивачки звернувся до органу ПФУ про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та у відповідь отримано лист ПФ №1300-5604-8/82368 від 17.09.2021, зі змісту якого відмовлено у задоволенні претензії позивачки. Позивачка вважає, що за відсутності правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше сама держава в особі ПФУ як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Вказує, що на суперечність норм Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998, яким затверджений Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, вважає, що цією Постановою встановлені обтяжуючі підстави для звільнення від сплати пенсійного збору, а податки та збори встановлюються виключно законами України. Позивачка вважає, що довідки з місця проживання не підтверджують невикористання житлових чеків, що випливає з Постанови КМУ «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру». Позивач зауважує, що зазначена постанова затверджує форму довідки про реєстрацію місця проживання (додаток 13 до Правил), в якій не передбачено будь-яких даних про невикористання житлових чеків.
Відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області позов не визнає, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення (а.с. 36-40). Відповідач посилається на прийняту Кабінетом Міністрів України постанову №866 від 23.09.2020, що набрала чинності 26.09.2020, якою внесені зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій №1740 від 03.11.1998; вказує, що саме на нотаріусів покладений обов'язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна і що саме докази щодо наявності пільги від сплати зазначеного збору повинні подаватись особою безпосередньо нотаріусу. Пояснює, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу ПФУ, а питання звільнення від сплати збору повинно було вирішуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.
ГУ ПФУ у Львівській області надало витребувані ухвалою суду документи - заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про повернення помилково сплачених коштів в сумі 6381 грн. та усіх доданих до неї документів (а.с. 42-50).
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
09.07.2021 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким позивачка придбала Ѕ квартири АДРЕСА_1 (а.с.10-12). Перед посвідченням договору купівлі-продажу квартири нотаріусом позивачка сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна у сумі 6381 грн. на бюджетний рахунок управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м. Львова Львівської області, що підтверджується квитанцією №ПН4666040 від 09.07.2021 (а.с.47).
Позивачка стверджує, що 09.07.2021 помилково сплатила збір у сумі 6381 грн., оскільки цього дня вперше придбала житло, тому на підставі пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона була звільнена від сплати з цієї операції збору у розмірі 1% від вартості квартири.
Адвокат Михалевський Ю.Р. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до територіального органу ПФУ із претензією від 25.08.2021, просив сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6381 грн., до котрої додав копії таких документів: 1) договору купівлі - продажу; 2) квитанції №ПН4666054 від 09.07.2021; 3) інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 271808339; 4) ордера про надання правової допомоги; 5) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
ГУ ПФУ у Львівській області скерувало заявнику відмову, оформлену листом №1300-5604-8/82368 від 17.09.2021, обґрунтовану таким чином:
з 26.09.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій». Зокрема, з 26.09.2020 визначено, що відповідно до підпунктів «б», «в» і «г» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій №1740 від 03.11.1998, збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно з пунктом 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Оскільки долучені заявником до заяви документи не підтверджують факту придбання нерухомого майна вперше, тому немає підстав формувати подання на повернення коштів, як помилково сплачених.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та міркуваннями щодо їх застосування:
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97). Відповідно до статті 6 Закону № 400/97 Кабінет Міністрів України протягом двох тижнів після дня опублікування цього Закону повинен прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Постановою №1740 від 03.11.1998 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (далі Порядок №1740).
Законом України від 15.07.1999 № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 19.08.1999, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту:
« 9) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку №1740.
Пунктом 18 Порядку №1740 визначено, що облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно статті 45 Бюджетного кодексу України:
- казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій (частина перша);
- перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України (частина сьома).
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, розробленим на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 (далі Порядок №787).
Відповідно до пункту 5 глави I Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету складається платником в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі. Пунктом 10 Порядку №787 визначено, що подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства. Платник подає до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платника податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.
Аналіз наведених норм права дозволяє зробити такі висновки щодо їх застосування до спірних правовідносин:
1) Законом № 400/97-ВР та Порядком №1740 визначено, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка цього збору становить один відсоток від вартості майна;
2) законодавець встановив виняток для двох категорій громадян, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна: - які придбавають житло вперше; - які придбавають житло, перебуваючи на черзі на одержання житла;
3) Закон №400/97-ВР та Порядок №1740 безпосередньо не визначають процедуру повернення помилково/надміру сплаченого збору, а відсилають до порядку, встановленого Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, - тобто до Порядку №787;
4) відповідно до Порядку №787 та Постанови КМУ №106 органи ПФУ мають повноваження сформувати подання (висновок) про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання нерухомого майна, оскільки саме вони контролюють його справляння до бюджету.
З огляду на ці висновки суд визнає помилковим наведений у відзиві аргумент відповідача про те, що питання про звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватися при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Оскільки органи ПФУ контролюють справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання нерухомого майна, то саме вони повинні розглянути по суті та прийняти обґрунтоване рішення (або сформувати подання на повернення коштів з бюджету, або відмовити у його формуванні) за заявою особи, котра стверджує, що сплатила цей збір помилково.
Водночас суд враховує, що реалізація громадянами, котрі вважали себе звільненими від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання нерухомого майна на підставі пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97, від дати набрання цією нормою чинності до 26.09.2020 здійснювалася лише в судовому порядку:
по-перше, Закон №400/97-ВР та прийнятий на його реалізацію Порядок №1740 не деталізували, які саме операції вважаються «придбанням вперше» нерухомого майна для цілей звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання нерухомого майна;
по-друге, з 1999 до 26.09.2020 в Україні не існувало дієвої процедури підтвердження факту придбання житла вперше. Порядок № 1740 визначив, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому Порядок №1740 не визначав, хто та у який спосіб може прийняти рішення про те, що фізична особа придбаває майно вперше та, відповідно, не є платником збору з цієї операції. Адміністративна практика підтвердження факту придбання громадянами житла вперше органами ПФУ відсутня. Тому громадяни, які придбавали житло вперше, спочатку сплачували збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, - щоб уникнути відмови у вчиненні відповідної нотаріальної дії, - а після нотаріального посвідчення договору зверталися про повернення витрачених на сплату збору коштів як помилково сплачених. Територіальні органи ПФУ, що контролюють сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послідовно відмовляли громадянам у поверненні коштів, посилаючись на відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно.
Суди в цій категорії спорів послідовно задовольняли позови громадян, що стверджували, що придбали житло вперше. Так, суди зобов'язувати органи ПФУ сформувати подання про повернення помилково сплаченого збору з метою подальшого скерування цього подання в територіальні органи Державного казначейства України для повернення громадянину коштів (для прикладу: ухвала Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 №К/9991/37325/11 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/43667817), №К/800/41597/14 від 20.08.2015 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/49438856), від 25.06.2015 №К/800/17652/15 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/45986687), від 08.02.2017 №К/800/40236/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64920433). Аналогічну правову позицію зайняв і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (постанова від 30.01.2018 по справі №819/1498/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/71911510), постанова від 28.11.2018 по справі №813/1126/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/78191908). Мотиви судових рішень зводилися до того, що відсутність законодавчого механізму довести обставину придбання житла вперше на стадії нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири змушує людину сплатити цей збір, інакше їй відмовлять у вчиненні згаданої нотаріальної дії. Надалі органи ПФУ, котрі не мають достовірного законодавчого механізму перевірки твердження про придбання житла вперше, відмовляють фізичній особі у видачі подання про повернення з бюджету помилково сплаченого збору. Суди відхиляли доводи ПФУ про відсутність відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше з тих мотивів, що саме держава повинна створити такий механізм, а не перекладати тягар його відсутності на фізичну особу, що не є платником збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування.
Проте ситуація докорінно змінилася 26.09.2020, - коли набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», відповідно до якої затверджено такі зміни, що вносяться до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій:
1. Пункт 15-2 доповнити підпунктами в і г .
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов..
2. Пункт 15-3 доповнити абзацом такого змісту:
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 15-2 Порядку №1740 в новій редакції визначено, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання житла не сплачується, якщо:
1) право власності на житло отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (підпункт «б»);
2) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (підпункт «г»);
3) особа придбаває житло вперше, що підтверджується (підпункт «в») такими документами:
- заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя),
- відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Отже, в результаті доповнення Порядку №1740 новими пунктами (15-2, 15-3) держава деталізувала законодавство, котре регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила:
1) коло осіб, котрі в розумінні Закону №400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Щодо аргументів позивача про суперечність норм Закону №400/97-ВР та Порядку №1740, то такі є помилковими з огляду на наведені вище міркування.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках Порядку №1740 держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона подати заяву до органу ПФУ заяву про повернення коштів з бюджету на підставі Порядку №787. Разом з тим, звертаючись після 26.09.2020 про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме фізична особа повинна надати докази на підтвердження того, що помилилася, коли сплачувала збір. Отже, заявник повинен надати органу ПФУ передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше. Суд не бачить підстав перекладати тягар доказування помилки особи на державу, котра з 26.09.2020 створила цілком доступний та дієвий механізм доказування цієї обставини (придбання особою житла вперше).
Суд при прийнятті рішення на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України враховує правові висновки Верховного Суду щодо застосування релевантних норм права, котрі висловлені касаційним судом у постанові від 25.11.2021 №280/9714/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/101370556).
Вертаючись до оцінки фактичних обставин цієї справи суд керується такими міркуваннями:
- подана представником позивача претензія від 25.08.2021 не містить передбачених підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 обов'язкових тверджень-декларацій про те, що ОСОБА_1 до дати посвідчення договору купівлі - продажу квартири не набувала права власності на житло в спосіб приватизації, успадковування, приймання в дар, придбання як частки в спільному майні подружжя;
- до претензії від 25.08.2021 не додано дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, що повинні підтверджуватися довідками з місць проживання (після 1992 року).
Отже, поданий ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття позитивного рішення, тому відповідач цілком обґрунтовано відмовив заявнику у формування подання про повернення коштів з бюджету. За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд також вважає за необхідне роз'яснити позивачці, що суд у цій справі перевірив обґрунтованість відмови ГУ ПФУ у Львівській області, наданої листом №1300-5604-8/82368 від 17.09.2021. Проте це рішення не є перешкодою для позивачки повторно звернутися до територіального органу ПФУ із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з додатками, передбаченими підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, тому в їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до встановлених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачкою витрати на сплату судового збору покладаються судом на неї.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 251, 255, 257-258, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені позивачкою судові витрати покласти на неї.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Москаль Р.М.