справа№380/18104/21
11 березня 2022 року
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Карп'як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень ,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) звернувся з вказаним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ - 43143039) в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0937399-2408-1320 від 08.06.2021 р., № 0937400-2408-1320 від 08.06.2021 р.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп'як О.О.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що використовує об'єкти нерухомості, які були об'єктом для нарахування податку на нерухоме майно згідно спірних податкових повідомлень-рішень, виключно для сільськогосподарських потреб, а тому такі будівлі не є об'єктом оподаткування згідно пп. «ж» п. 266.2.2 ст. 266 Податкового кодексу України.
Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що фізична особа - громадянин ОСОБА_1 є власником нежитлової нерухомості (телятник) площею 1620,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та 29.08.2008 - нежитлову будівлю площею 644,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Головним управлінням ДПС у Львівській області на підставі підпунктів 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за платежем « 18010300». Відповідач вказує, що ОСОБА_1 , експертний висновок щодо приналежності об'єктів нерухомості до певного класу будівель до податкового органу не подавався, позивач також не звертався щодо проведення звірки по об'єктах нерухомості, які перебувають у власності та правомірності нарахування податку на нерухоме майно. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що позивач у розумінні законодавства є сільськогосподарським товаровиробником, який займається вирощуванням зернових та інших культур, а також тваринництвом і будівлі використовує виключно для сільськогосподарських потреб. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
04 січня 2022 року на адресу суду представником позивача подано до суду відповідь на відзив (вх.№ 604).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 26 жовтня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Ухвалою від 11.03.2022 року відмовлено про перехід в загальне позовне провадження та розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель (телятник):
загальною площею 1620, 4 кв.м., яка знаходяться за адресою АДРЕСА_2 . Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності/ НОМЕР_2 /30.05.2011/рішення виконкому Старояричівської сільської ради № 22 від 29.03.2011 року, що підтверджується витягом та свідоцтвом про право власності;
загальною площею 644, 4 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Підстава виникнення права власності: рішення виконкому Старояричівської сільської ради від 29.08.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.
08 червня 2021 року Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0937399-2408-1320, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 35 076,93 грн.
08 червня 2021 року Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0937400-2408-1320, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у розмірі 13949,38 грн.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд враховує наступне.
Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовано приписами статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Отже, за загальним правилом, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.6.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Водночас у підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України наведені об'єкти, які не є об'єктом оподаткування за вказаної нормою закону.
Так, відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 цього Кодексу не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 (далі - ДК 018-2000), будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства». Цей клас включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва» (зокрема, товарні та племінні ферми великої рогатої худоби, свиноферми та свинофабрики, вівцеферми, кролівничі та звірівницькі ферми, кінні заводи, собачі розплідники); 1271.2 «Будівлі для птахівництва (зокрема, птахофабрики, та птахоферми, на підприємства по виробництву яєць та м'яса птиці, а також по вирощуванню гібридної птиці для товарних господарств і інкубаторно-птахівничі станції для виробництва добового молодняка птиці та інші); 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна» (зокрема, зерносховища),1271.4 «Будівлі силосні та сінажні» (зокрема, силоси), 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства» (зокрема, підвали, винокурні, винні ємкості), 1271.6 «Будівлі тепличного господарства» (зокрема, теплиці, сільськогосподарські, парники, оранжереї, заводи кормових антибіотиків), 1271.7 «Будівлі рибного господарства» (зокрема, підприємства по переробці риби); 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»(зокрема, підприємства по переробці відходів тваринництва); 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші» (зокрема, підприємства виробничо-технічного обслуговування, які включають: бази зберігання мінеральних добрив та пестицидів, сільськогосподарської техніки та запасних частин, підприємства по ремонту сільськогосподарських машин та транспорту, станції біологічного захисту рослин).
Таким чином, з метою застосування норм п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ до будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (підкласи 1271.1-1271.9).
Аналізуючи норми підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, слід дійти висновку, що законодавець визначив умовою звільнення таких об'єктів від оподаткування цільове призначення їх використання та встановив вичерпний перелік підстав, коли податкова пільга не надається, а саме: у випадках, коли нерухомість здається власниками в оренду, лізинг, позичку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 0340/1905/18.
До матеріалів справи позивач долучив експертний висновок АС3 № 2126901 Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» (ДП ДНДІАСБ), затверджений в.о. директора С.В.Басько 27.09.2021 щодо вірності здійсненої фізичною особою ОСОБА_1 класифікації об'єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 за державним класифікатором будівель та споруд ДК 018:2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507.
Відповідно до вказаного експертного висновку об'єкти нерухомості ОСОБА_1 , зокрема нежитлова будівля - телятник, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 644,4 кв.м. та нежитлова будівля - телятник, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1620,4 кв.м. відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (підкласи 1271.1 та 1271.9).
А отже, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України зазначені будівлі не є об'єктом оподаткування.
Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 є керівником фермерського господарства «Богдановичі -КБО», яке зареєстроване як суб'єкт господарювання 05.08.2008, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
При цьому ОСОБА_1 є власником об'єктів нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля - телятник, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1620,4 кв.м., нежитлова будівля - телятник, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 644,4 кв.м., про що свідчать витяг про державну реєстрацію прав, свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна.
Позивач в позовній заяві стверджує, що зазначені об'єкти нерухомого майна, використовує у сільськогосподарській діяльності, а саме для зберігання зернових, гербіцидів.
Доводи контролюючого органу про те, що позивач, як фізична особа, не є сільськогосподарським товаровиробником, відтак на нього не поширюється пільга, передбачена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
За визначенням підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Застереження в підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України щодо цілей глави 1 розділу ХIV Податкового кодексу України не означає, що у інших випадках, передбачених цим Кодексом, термін «сільськогосподарський товаровиробник» має інше змістовне навантаження.
Крім того, визначення «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у статті 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18.01.2001 №2238-ІІІ, сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
При цьому слід зауважити, що встановлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників як юридичних осіб, так і фізичних, та направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
Отже, в розумінні вимог підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України позивач ОСОБА_1 , як керівник фермерського господарства, є сільськогосподарським товаровиробником, відтак належні йому будівлі, споруди не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, з огляду на що суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Старояричівської сільської ради від 27.06.2019 №1 "Про встановлення ставок та пільг сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік", встановлено розмір податку на нерухомість на 2020 рік у розмірі 0,02% за 1 кв.м. від розміру мінімальної заробітної плати. В 2020 році розмір мінімальної заробітної плати складав 5000 грн. Таким чином, виходячи з встановленого сільською радою ставки, податко на нерухоме майно за 2020 рік за 1620,4 кв.м. складав 1620,40 грн., за 644,4 кв.м. - 644,40 грн.
При прийнятті рішення судом також враховано, що в межах розгляду даного спору ГУ ДПС у Львівській області не надано доказів передачі позивачем належних йому на праві власності об'єктів нерухомості в оренду, лізинг чи позичку, що виключає право останнього на застосування податкової пільги.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав та при прийнятті оскаржуваних рішень не врахував рішення органу місцевого самоврядування.
Позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими суб'єктом владних повноважень.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ - 43143039) про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0937399-2408-1320 від 08.06.2021 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0937400-2408-1320 від 08.06.2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ - 43143039) судовий збір у сумі 908,00 грн. на користь ОСОБА_1 (80465, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.Кукезів, ІПН НОМЕР_3 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна