14 березня 2022 року справа № 340/158/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправними дій щодо обмеження виплати нарахованої суми пенсії максимальною величиною під час перерахунку на підставі рішення суду.
Разом з тим, просив суд зобов'язати відповідача доплатити додаткові кошти за період з 01 квітня 2019 року.
У позовній заяві зазначає, що обмеження виплати пенсії максимальною величиною не може бути застосовано відносно нього, оскільки пенсія призначена у 2003 році.
Вважає дії Управління протиправними, оскільки застосований закон суперечить Основному Закону України, враховуючи один з висновків Конституційного Суду України.
Управління заперечило щодо задоволення позову, надіславши відзив на нього (а.с.34-35).
Стверджує, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду.
Водночас зазначає, що, обмежуючи розмір виплати пенсії, керувалось приписами закону, котрий досі не визнаний неконституційним.
19 січня 2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.27-28).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, позивач - пенсіонер Міністерства внутрішніх справ України (внутрішні війська) та перебуває на обліку в Управлінні з 2003 року (а.с.1-5).
Пенсію призначено відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон).
17 вересня 2021 року набрало законної сили рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 серпня того ж року, яким Управління зобов'язано перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" (далі - Установа) від 14 травня 2021 року №7559 та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку із таким перерахунком (а.с.21-26).
У довідці Установи зазначено, що грошове забезпечення складає 26118 грн. (а.с.37).
Управління провело перерахунок, обмеживши виплату коштів з 01 квітня 2019 року максимальною величиною у 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (а.с.12-13).
Відсоткове співвідношення пенсії до грошового забезпечення встановлено у 89% (а.с.14).
Спору щодо відсоткового співвідношення не існує.
Управління нараховувало основний розмір пенсії у сумі 23245,02 грн. (а.с.14).
Виплачувало пенсію, застосовуючи максимальну величину у 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (а.с.32).
У період з 01 квітня 2019 року виплатили 14970 грн., з липня 2019 року - 15640 грн., з січня 2020 року - 16380 грн., з липня 2020 року - 17120 грн., з грудня 2020 року - 17690 грн., а з липня 2021 року - 18540 грн. (а.с.33).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, позивач прагне виплати пенсії у нарахованому розмірі та сплати додаткових коштів за періоди, що минули.
Стверджує, що отримує пенсію у меншому розмірі з вини Управління.
Відповідно до приписів частини 2 статті 55 Закону нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Управління обмежило виплату нарахованої суми.
Доводиться наступним.
Щоб обмежити виплату максимальною величиною, то треба нарахувати кошти, побачивши суму, яка не виплачується.
Протокол Управління про перерахунок пенсії вказує про такий алгоритм дій (а.с.14).
Отже, до спірних правовідносин не поширюється строк звернення до суду.
Більше того, у відповідача виник обов'язок перерахувати пенсію на підставі рішення суду 17 вересня 2021 року.
ОСОБА_1 звернувся до суду 06 січня 2022 року (а.с.1-5, 18).
Період часу між початком виконання обов'язку відповідачем і зверненням до суду з приводу його неналежного виконання не перевищує строку звернення до суду, який встановлено приписами частини 2 статті 122 КАС України.
Так, 24 грудня 2015 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон 2).
Закон 2 набрав чинності з 01 січня 2016 року.
Законом 2 статтю 43 Закону доповнено таким реченням частини 5.
«Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону 2 встановлено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідає Конституції України припис статті 43 Закону, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Конституційний Суд України зробив висновок про невідповідність приписам частини 5 статті 17 Основного Закону.
06 грудня 2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон 3).
Приписами пункту 10 статті 1 Закону 3 внесли зміни до статті 43 Закону такого змісту.
«у частини 7 статті 43 слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінити словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року»».
Закон 3 набрав чинності з 01 січня 2017 року.
Таким чином, обмеження виплати пенсії у 2017 році через припис частини 7 статті 43 не могло бути реалізованим, враховуючи час прийняття і зміст рішення Конституційного Суду України.
Станом на день перерахунку і до цього часу діє норма закону, яка, на думку Управління, зобов'язує обмежувати виплату нарахованої суми пенсії.
Цією нормою права є припис частини 1 статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон 4) від 08 липня 2011 року.
Нею встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України, «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про «дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати 10740 гривень.
Таким чином, Управління застосувало обмеження стосовно виплати нарахованої суми пенсії, керуючись виключно приписами Закону 4.
Вирішуючи позов, у суду виник обов'язок надати відповідь на таке запитання: чи суперечить припис частини 1 статті 2 Закону 4 положенням частини 5 статті 17 Конституції України у світлі правового висновку Конституційного Суду України у рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 щодо неконституційності припису частини 7 статті 43 Закону?
Приписи обох законів містять обмеження щодо виплати суми пенсії, яка призначена на підставі Закону.
Правовий висновок Конституційного Суду України.
«Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Виходячи з наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону № 2262 суперечать статті 17Конституції України.»
Закон 4 прийнятий у 2011 році, а рішення Конституційного Суду України - у 2016 році і стосувалось змін до Закону, які набрали чинності у 2016 році.
Хоча Конституційний Суд України не перевіряв приписи частини 1 статті 2 Закону 4 на відповідність Основному Закону, однак правовий висновок щодо аналогічної норми права, котра прийнята у часі пізніше, дає право суду зробити висновок, що вони суперечать положенням частини 5 статті 17 Конституції України.
У такому разі суд, керуючись приписами частини 4 статті 7 КАС України, не застосовує припис частини 1 статті 2 Закону 4.
Отже, відповідач, виконуючи рішення суду, допустив протиправні дії, обмеживши виплату нарахованої суми пенсії граничною величиною.
Таким чином, позов належить задовільнити.
Управління зазначає, що правомірність дій доводиться правовим висновком Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 15 квітня 2019 року (справа №127/4270/17).
Касаційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про неправомірність обмеження виплати пенсії військовослужбовця граничною величиною з 01 січня 2017 року.
Касаційний суд зробив висновок, що припис частини 1 статті 2 Закону 4 не поширюється на пенсіонерів, пенсія яким призначена до набрання чинності цим же законом (01 жовтня 2011 рік).
Касаційний суд не аналізував чи суперечить Конституції України припис частини 1 статті 2 Закону 4 у світлі згаданого рішення Конституційного Суду України.
Тому правовий висновок суду не можна вважати відступом від правового висновку Верховного Суду у справі №127/4270/17.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн. (а.с.6).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження максимальною величиною виплати нарахованого основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплачувати ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року основний розмір пенсії, не застосовуючи обмеження граничною величиною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області доплатити ОСОБА_1 додаткові кошти за період 01 квітня 2019 року з урахуванням раніше сплачених коштів.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині сплати заборгованості за один місяць.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 992,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей