14 березня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/17/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Гайворонської міської ради Кіровоградської області про визнання незаконним та скасування рішення, -
Адвокат в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати відмову Гайворонської міської ради Кіровоградської області, викладену в формі відповіді на заяву за № 02-30/2292 від 03.09.2021 з посиланням на офіційний сайт Гайворонської міської ради Кіровоградської області: https://haivoron-miskrada.gov.ua/, щодо вирішення питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в державній власності (запасі) громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ: 01.03) розташованої за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський район, Вікнинська сільська рада, за межами населеного пункту, якій присвоєно кадастровий номер 3521184400:02:000:2256 незаконною;
- зобов'язати Гайворонську міську раду Кіровоградської області розглянути та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3521184400:02:000:2256 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ: 01.03) площею 2.000 га., розташованої за адресою: Кіровоградська область, Гайворонський район, Вікнинська сільська рада, за межами населеного пункту за заявою від 09.08.2021 року.
В обґрунтування вимог представником позивача зазначено, що відповідачем не вчинено всіх необхідних дій щодо розгляду заяви позивача про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, оскільки відсутнє рішення, як про задоволення заяви або ж про вмотивовану відмову в її задоволенні.
Відповідачем, у строк встановлений судом, відзив на адміністративний позов не надано ( а.с. 30-34).
Дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 19.02.2015 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Вікнинської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства ( а.с.19).
На підставі вказаного наказу позивачем замовлено, а ПП "ГЕОПРОЕКТ" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ( а.с. 38-43).
З метою затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність позивач звернувся до відповідача з клопотанням від 09.08.2021 ( а.с. 37). До клопотання додано, проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформовану на підставі зазначеного проекту.
Листом від 03.09.2021 відповідач повідомив позивача, що винесений на розгляд сесії 27.08.2021 проект рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу позивачу у власність запроектованої для відведення земельної ділянки не прийнято, оскільки дане питання не набрало необхідної кількості голосів ( не прийнято)( а.с.36).
Представник позивача, вважаючи, що відповідачем, було протиправно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 9 статті 118 ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини 10, 11 статті 118 ЗК України).
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.
Відповідно до норм пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР, від 21.05.1997 ( далі по тексту - Закон № 280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Виходячи з наведених правових норм, рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить до виключних повноважень ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні. Рішення, дії або бездіяльність ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, надання земельних ділянок, залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Суд зазначає, що лист відповідача № 02-30/2292 від 03.09.2021 ( а.с.36), не є рішенням ради з регулювання земельних відносин, в розумінні зазначених вище положень законодавства України. Натомість, мало бути прийнято одне з рішень про затвердження чи відмову в затвердженні проекту землеустрою.
Отже, відсутність рішення ради про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою свідчить про її протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду заяви позивача.
Суд приходить до висновку, що саме бездіяльність Гайворонської міської ради Кіровоградської області щодо невирішення у встановлений законом строк сесією ради клопотання позивача від 09.08.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є протиправною.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, суд вказує наступне.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
У даній справі повноваження щодо прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду, регламентовано статтею 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні проекту землеустрою або залишає клопотання без розгляду, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен затвердити проект землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити проект землеустрою або відмовити в його затвердженні (залишитьи клопотання без розгляду). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов'язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні.
В такому разі, суд під час перевірки підстав прийняття рішення, перевіряє конкретні підстави відмови в затвердженні проекту землеустрою. У разі визнання незаконності підстав, що стали причиною прийняття рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, доцільним способом захисту є власне зобов'язання уповноваженого суб'єкта прийняти конкретне рішення, а не зобов'язання повторно розглянути клопотання.
В даному випадку, клопотання про затвердження проекту землеустрою подану позивачем, фактично відповідачем не розглянуто.
Таким чином, оскільки клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою не була розглянута відповідачем, жодного рішення не прийнято, то суд не вправі зобов'язувати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність.
Суд, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України, вважає, що належним способом захисту порушених прав позивачів є зобов'язання Гайворонську міську раду Кіровоградської області розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Представником позивача у позові зазначено про орієнтовний перелік судових витрат у розмірі 9 988 грн.
Так, позивачами сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. кожним ( а.с.1).
Зважаючи на часткове задоволення позову, судові витрати, понесені позивачами на сплату судового збору, пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 900 грн., слід стягнути на їх користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу у розмірі 9 080 грн., суд зазначає, що до матеріалів позовної заяви та при розгляді справи в суді позивачем не надано доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 080 грн., а тому розподіл зазначених витрат судом не здійснювався.
Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Гайворонської міської ради Кіровоградської області (вул. Василя Стуса, буд. 30, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300, код ЄДРПОУ 04055297) про визнання незаконним та скасування рішення, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Гайворонської міської ради Кіровоградської області щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 09.08.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Зобов'язати Гайворонську міську раду Кіровоградської області розглянути на черговій сесії клопотання ОСОБА_1 від 09.08.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти відповідне рішення, згідно вимог статті 118 Земельного кодексу України.
У задоволенні іншої частини позову, відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 900 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Гайворонську міську раду Кіровоградської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун