ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" березня 2022 р. справа № 300/6995/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення №18 від 30.08.2021,
Адвокат Задна Р.Є. (надалі, також - представниця позивача) в інтересах Приватного акціонерного товариства "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" (надалі, також - позивач, ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв") звернулася в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування рішення №18 від 30.08.2021 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення є необґрунтованим, оскільки позивачем частково погашено наявну станом на 01.01.2019 заборгованість перед Пенсійним фондом України в розмірі 1 492 603,72 грн, зокрема сплачено заборгованість щодо відшкодування пільгових пенсій, борг, який виник внаслідок переплати пенсій, призначених на підставі невірно виданих довідок про заробіток, а також суми поточних пільгових пенсій. Сплату решти суми заборгованості в розмірі 796 796,44 грн розтерміновано на 12 місяців відповідно до графіку погашення заборгованості від 13.10.12020, платежі згідно з яким здійснюються ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" своєчасно та в повному обсязі. Також, представниця позивача звернула увагу, що оскаржуваним рішенням відповідачем застосовано фінансові санкції та нараховано пеню на підставі нечинної норми, оскільки пункт 2 частини 9 статті 106 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', на який відповідач посилається у рішенні, виключено згідно з Законом України ''Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування'' №2464-VI від 08.07.2010. Таким чином, вважає рішення №18 від 30.08.2021 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків. Представницею позивача подано заяву про усунення недоліків у строк, встановлений судом.
Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито провадження у справі. Відмовлено в задоволенні клопотання представниці позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву, який отримано судом 31.01.2021. Так, у відзиві представниця відповідача зазначила, що рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області №18 від 30.08.2021 за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.11.2009 по 27.08.2021 позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 2 007,32 грн та пеню в розмірі 164 814,89 грн, на загальну суму 166 822,21 грн. Зауважила, що після набрання чинності з 01.01.2011 Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” №2464-VІ від 08.07.2010 за органами Пенсійного фонду України збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості із страхових внесків, яка виникла до 01.01.2011. Борг, на який спірним рішенням нараховано штрафні санкції та пеню, виник до 01.01.2011, тому притягнення позивача до відповідальності, передбаченої пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції, яка діяла до 01.01.2011, за несплату страхових внесків, нарахованих по грудень 2010 року включно, є обґрунтованим та правомірним. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представниця позивача 03.02.2022 подала заяву про долучення письмового доказу, у якій звернула увагу, що у поданому ГУ ПФУ в Івано-Франківській області відзиві на позов немає документів, які є підставою для нарахування до ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" пені згідно до оскаржуваного рішення №18 від 30.08.2021, передбачених Інструкцією, немає детального розрахунку щодо сум несплачених страхових внесків, фінансових санкцій та строк їх сплати, за які саме періоди, просила долучити до матеріалів копію адвокатського запиту від 01.02.2022, розгляд справи проводити після отримання відповіді на адвокатський запит.
Станом на день винесення рішення представником позивача не долучено жодного документального доказу, що свідчить про затягування розгляду даної адміністративної справи, яке, в свою чергу, призводить до невиправданного порушення процесуальних строків визначених КАС України.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result), юридична особа - Приватне акціонерне товариство "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв", зареєстроване 03.01.1997, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, та зобов'язане сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.
Між ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 13.10.2020 затверджено графік погашення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 796 796,44 грн.
На виконання затвердженого графіку ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" 30.07.2020 сплатило 33 400,00 грн заборгованості; 27.08.2021 - 67 399,00 грн.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області 30.08.2021 прийняло рішення №18 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовано до ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" штраф у розмірі 2 007,32 грн та нараховано пеню в розмірі 164 814,89 грн за період з 20.11.2009 по 27.08.2021.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує Закон України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі, також - Закон №1058-ІV), Закон України ''Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування'' №2464-VI від 08.07.2010 (надалі, також - Закон №2464-VI) та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою правлінні Пенсійного Фонду України за №21-1 від 19.12.2003 (надалі, також - Інструкція №21-1), у редакціях чинних на час спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону №1058 визначено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 20 Закону №1058 обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частин 6 і 12 статті 20 Закону №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітнім періодом є календарний місяць.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до підпункту 5.1.4. пункту 5.1. статті 5 Інструкції №21-1 нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" не сплачувало своєчасно виплати до Пенсійного фонду України, внаслідок чого утворилась заборгованість перед Пенсійним фондом України, яка станом на 13.10.2020 становила 796 796,44 грн, що підтверджується графіком погашення заборгованості від 13.10.2020.
Слід зазначити, що згідно з вимогами частини 2 статті 106 Закону №1058-ІV (в редакції закону яка діяла до 01.01.2011) суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону №1058-ІV передбачалося, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до частини 12 статті 106 Закону №1058-ІV нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
Відповідно до розрахунку фінансових санкцій та пені по особовому рахунку ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв", доданого до спірного рішення №18 від 30.08.2021, впродовж 2009-2010 років позивачем страхові внески нараховувались, але не сплачувались. Зазначена заборгованість була погашена у період з 30.07.2021 по 27.08.2021. Нараховані за рішенням від 30.08.2021 №18 фінансові санкції та пеня були застосовані до ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" у зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно нарахованих страхових внесків у розмірі 1-5%, 4%, 32%, 42% із строками затримки до 4 353 днів.
Наявність зазначеної суми заборгованості позивачем не заперечувалася.
Таким чином, спірним рішенням №18 від 30.08.2021 нараховано за період 20.11.2009 по 27.08.2021 ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" нараховано штрафні санкції в розмірі 2 007,32 грн та пеню в розмірі 164 814,89 грн, на загальну суму - 166 822,21 грн.
Представницею позивача на обґрунтування протиправності спірного рішення зазначено, що ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" сплачує заборгованість по сплаті страхових внесків та штрафних санкцій згідно графіку погашення заборгованості від 13.10.2020 своєчасно та в повному обсязі.
Однак суд не погоджується з такими доводами, оскільки у ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" наявна прострочена заборгованість перед Пенсійним фондом України, яка станом на 01.01.2019 становила 1 492 603,72 грн, про що зазначено самою представницею у позовній заяві, та у зв'язку з частковим погашенням станом на 13.10.2020 становила 796 796,44 грн. Власне з метою погашення цієї заборгованості в розмірі 796 796,44 грн 13.10.2020 між ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області затверджено графік погашення заборгованості, яким дану суму заборгованості розтерміновано на 12 платежів, які мають сплачуватися щомісячно, починаючи з грудня 2020 року по листопад 2021 року.
При цьому, сплата позивачем платежів згідно погодженого графіку не спростовує факт їх сплати з порушенням строку, визначеного частиною 6 статті 20 Закону №1058-IV та не звільняє від відповідальності, передбаченої статтею 106 Закону №1058-IV за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду у вигляді накладення штрафу та нарахування пені.
Щодо доводів представниці позивача стосовно здійсненого ГУ ПФУ в Івано-Франківській області розрахунку фінансових санкцій та пені на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058-ІV, який виключений на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010, який набрав чинності з 01.01.2011, суд зазначає таке.
Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV в редакції, яка діяла до 01.01.2011, передбачалося, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Із набранням чинності з 01.01.2011 Закону №2464-VІ наведена вище норма матеріального права із Закону №1058-ІV була виключена.
У той же, час згідно абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом 6 цього ж пункту Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VІ встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Закону.
Відповідно до пункту 9.1. Інструкції №21-1 до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.
Згідно з положеннями пункту 9.3 Інструкції № 21-1 фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування накладаються на страхувальника відповідно до частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, що діяла до 1 січня 2011 року.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, за органами Пенсійного фонду України, після набрання чинності Закону №2464-VІ, збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, позивачем несвоєчасно сплачено страхові внески, у результаті чого ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' прийнято рішення №18 від 30.08.2021 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Суд вважає дії відповідача щодо застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків правомірними та вчиненими згідно з чинним законодавством, а саме - пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VІ, відповідно до якого за органами Пенсійного фонду України збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року.
Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 19.09.2020 у справі №805/1452/16-а.
В силу вимог частини 5 статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до даних спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаних постановах Верховного Суду України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, відповідачем правомірно, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону №1058-ІV, абзацу 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VІ, прийнято рішення №18 від 30.03.2021 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені в загальному розмірі 166 822,21 грн за несвоєчасну сплату страхових внесків і фінансових санкцій, які виникли до 1 січня 2011 року, внаслідок чого вимоги позивача є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.
Зважаючи на висновок суду про безпідставність позовних вимог в силу норм статті 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Приватне акціонерне товариство "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв", адреса: вул. І. Мазепи, буд. 321, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200, код ЄДРПОУ - 05755602;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя Главач І.А.