ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" березня 2022 р. справа № 300/7293/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 197528,82 грн., -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 197528,82 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 197528,82 грн., який виник внаслідок несплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 176468,61 грн., в тому числі пеня - 10236,21 грн., несплати військового збору в сумі 14684,86 грн., в тому числі пеня - 832,16 грн., несплати єдиного податку з фізичних осіб в сумі 5015,35 грн., в тому числі пеня - 1195,91 грн. та несплати нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій у розмірі 1360,00 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в загальному розмірі 197528,82 грн., добровільно не сплачена, позивач просить стягнути дану заборгованість з відповідача.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с. 98-99).
Зазначена ухвала суду отримана позивачем та відповідачем, що підтверджується відміткою на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.101-102).
Відповідач правом на подання відзиву не скористалася.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що в період з 12.03.2021 року по 18.03.2021 року старшим державним ревізором відділу перевірок податкових агентів управління податкового аудиту проведена документальна позапланова виїзна перевірка платника податків - ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 13.02.2018 року по 30.10.2020 року, а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 13.02.2018 року по 30.10.2020 року, про що складено акт № 1516/09-19-07-14/3177003001 від 25.03.2021 року, відповідно до змісту якого, податковим органом констатовано порушення відповідачем: пп.16.1.7 п.16.1 ст.16, ст. 164; п.177.1, 177.2, п.177.4 ст.177; п.291.4 ст.291, п.293.4 ст. 293, п.44.3 ст. 44 ПК України, ч.4 ст. 4, ч.2, ч.5 ст. 7, ч.6 ст. 8 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (а.с.21-58).
На підставі акту перевірки № 1516/09-19-07-14/3177003001 від 25.03.2021 року позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.04.2021 року:
- № 002353/0714, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 166232,40 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 137901 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28331,4 грн. (а.с.11);
- № 002359/0714, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 13852,70 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 11491,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2360,95 грн. (а.с.12);
- № 002361/0714, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 3840,34 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 3072,27 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 768,07 грн. (а.с.13);
- № 002363/0714, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 1360 грн. (а.с.14).
Вищевказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 27.04.2021 року, що підтверджується особистими підписами ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Кодексу, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку не було оскаржено.
Оскільки вищевказані податкові повідомлення-рішення не було оскаржено, то визначені ними суми грошових зобов'язань є узгодженим податковим боргом відповідача, у відповідності до положень статті 54 Податкового кодексу України.
Окрім того, позивачем на підставі статті 129 Податкового кодексу України нараховано ОСОБА_1 пеню в загальному розмірі 12264,28 грн., з яких: 10236,21 грн. за несплачену суму податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, 832,16 грн. за несплачену суму податкового зобов'язання військового збору та 1195,91 грн. за несплачену суму податкового зобов'язання єдиного податку з фізичних осіб.
У встановлений законом строк відповідач не сплатила узгоджену суму грошових зобов"язань в загальному розмірі 197528,82 грн.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення 197528,82 грн. з відповідача.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Згідно положень частини 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 17.05.2021 року № 0023017-1307-0918, яку нею отримано 02.06.2021 (а.с.9,10).
Як встановлено судом, на час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.
Податковий борг відповідача зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного податку та штрафними санкціями, податковими повідомленнями-рішеннями, корінцем податкової вимоги, витягом з облікової картки платника податку та довідкою про борг за платежами (а.с.8,9,11-14,87-96).
Наявність заборгованості відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення суду.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).
Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що такі дії позивачем не вчинилися, судовий збір на користь позивача стягненню з відповідача не підлягає.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 197528,82 грн. - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в дохід бюджету податковий борг в сумі 197528,82 грн. (сто дев'яносто сім тисяч п'ятсот двадцять вісім гривень вісімдесят дві копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).
Відповідач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.