10 березня 2022 року ЛуцькСправа № 140/14759/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області про визнання протиправними дій щодо не проведення перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язання провести перерахунок та виплату частини щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2021 року, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус особи з інвалідністю ІІ групи та перебуває на обліку у відповідача та у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Позивач вказує, що звернувся до відповідача з заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату даної допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, однак отримав відмову. Разом з тим, позивач вважає, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 набув право на допомогу до 5 травня в розмірі передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але дану виплату здійснено у зменшеній сумі, з якою позивач не погоджується.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У запереченні (відзиві) відповідач позовних вимог не визнав та просить відмовити у їх задоволенні у зв'язку із тим, що разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік у розмірі 3 906,00 грн. позивачу нарахована у повному обсязі відповідно до Закону №3551-ХІІ та Постанови №325.
22.12.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач з доводами відзиву не погодився, оскільки, відповідач не спростував наведені у позовній заяві докази.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Як вбачається з довідки Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 24.11.2021 №Л-1786, позивачу виплачено щорічну грошову допомогу до 5 травня, передбачену Законом № 3551-ХІІ, за 2021 рік у розмірі 3 906,00 грн.
Позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій просила нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, однак, листом від 24.11.2021 №Л-1786 Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області повідомило позивача про те, що відповідачу не надано право визначати розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, а тільки здійснювати виплату вищезазначеної допомоги за рахунок надходжень з Державного бюджету і у розмірах визначених Законом України про Державний бюджет. Крім того, повідомило, що позивачу у 2021 році була нарахована та виплачена правомірно допомога до 5 травня у розмірі 3 906,00 грн., відповідно до Постанови № 325.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Згідно із преамбулоюЗакону № 3551-ХІІцейЗаконвизначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
01.01.1999 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-ХІV (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 13 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI(далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частинистатті 13 Закону № 3551-XIIвикладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
Відповідно до частини першоїстатті 17 Закону № 3551-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цьогоЗакону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України(далі -БК України).
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин»(набрав чинності 01.01.2015) розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК Українидоповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей12,13,14,15та16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На виконання зазначених приписів БК Україниз метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'і«Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31.03.2015, № 141 від 02.03.2016, № 233 від 05.04.2017, № 170 від 14.03.2018, № 237 від 20.03.2019 та № 112 від 19.02.2020 та №325 від 08.04.2021, якими визначався, в тому числі розмір та порядок виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Зокрема, Постановою №325 визначено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи 4 421 гривня; II групи 3 906 гривень; III групи 3 391 гривня;
Водночасрішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020визнано таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним), окреме положення пункту 26розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК Україниу частині, яка передбачає, що норми і положення статей12,13,14,15та16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК Україниу частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст.12,13,14,15та16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За положеннямистатті 152 Конституції Українизакони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідаютьКонституції Україниабо якщо була порушена встановленаКонституцією Українипроцедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України'встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України у Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020 вказано про втрату чинності положеннямиЗаконусаме з дняухвалення цього Рішення.
Таким чином, з 27.02.2020 відновлено дію частини п'ятоїстатті 13 Закону № 3551-ХІІв редакціїЗакону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові № 325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи здійснюється у розмірі 3 906,00 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діялиЗакон № 3551-ХІІта Постанова № 325.
Виходячи із визначених у частині третійстатті 7 КАС Українизагальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2021 році необхідно застосовувати не Постанову № 325, аЗакон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни має право на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі, встановленому частиною п'ятоюстатті 13 Закону № 3551-ХІІу редакціїЗакону № 367-ХІV.
При цьому, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
За визначенням, наведеним устатті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до частини першоїстатті 28 вказаного Законумінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2021 - 1769,00 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни становить 14 152,00 грн. (1 769,00 грн х 8).
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 та в силу приписів частини п'ятої статті242, частини третьої статті291 КАС Українивраховуються при ухваленні рішення у даній типовій справі.
Крім того, у вказаних судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 висловлена правова позиція про те, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, визначеномуЗаконом № 3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободправо мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цьогоЗаконує чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України», заява № 63134/00).
Оскільки відповідач разову грошову допомогу позивачу виплатив у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятоюстатті 13 Закону № 3551-ХІІ, чим порушив право позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі, відтак такі дії необхідно визнати протиправними.
Виходячи із наданих частиною другоюстатті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятоюстатті 13 Закону № 3551-ХІІ, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач: Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області (44700, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Івана Франка, 8; код ЄДРПОУ: 03190768).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич