про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
10 березня 2022 р. Справа № 120/2761/22-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
1. Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Тобто, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
За визначенням, що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Зі змісту цієї позовної заяви слідує, що в якості відповідача у справі позивач визначив Головне управління Національної поліції у м. Києві, пред'явивши до нього відповідну вимогу про оскарження відмови у вчинені всіх дій, необхідних для призначення пенсії за вислугу років.
Втім, із долучених до позовної заяви доказів слідує, що відповідні дій пов'язані із відмовою у підготовці матеріалів для призначення пенсії були вчинені Головним управлінням Національної поліції в Київській області. Більше того, у позовній заяві позивач додатково посилається і на те, що зі служби в органах поліції він був звільнений саме за наказом ГУ НП в Київській області.
Тобто, судом встановлено, що позивачем у позовній заяві не обґрунтовано участь у спірних правовідносинах в якості відповідача Головне управління Національної поліції у м. Києві, що вказує на те, що зміст позовних вимог не відповідає викладеним у позовній заяві обставинам та суб'єктному складу осіб, які мають відповідати за даним позовом.
Даний недолік позовної заяви необхідно усунути позивачу у спосіб викладення позовної заяви у новій редакції із урахуванням наведених вище мотивів та вимог, про які вказав суд щодо визначення належного відповідача у справі.
2. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазнаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом із тим, у відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов'язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, за змістом даного позову слідує, що спір який виник між сторонами стосується порядку обчислення вислуги років позивачу для призначення пенсії згідно пункту "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Тобто, на підтвердження таких обставин, якими повинні обґрунтовуватися вимоги позивача, до позовної заяви мають бути додані докази, які підтверджують вислугу років позивача (календарну, пільгову), необхідну для призначення пенсії.
Як на єдиний доказ в цьому випадку позивач посилається на наказ ГУНП в Київській області №102 о/с від 23.02.2018, однак його копію до матеріалів справи не надає, як і не вказує причин, за яких він позбавлений можливості надати такий доказ.
Крім того, із матеріалів позовної заяви слідує, що наразі позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, однак будь-яких відомостей та доказів про те, за яких обставин позивачу була призначена пенсія (та яка саме пенсія) останній не зазначає, як і не надає доказів, які можуть підтвердити дані обставини.
Вищевикладені обставини є недоліками позовної заяви, які необхідно усунути позивачу шляхом надання суду відповідних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме (але не виключено): копію наказу ГУНП в Київській області № 102 о/с від 23.02.2018, а також інші документи які б підтверджували вислугу років позивача на час звільнення зі служби (календарну та пільгову); докази про перебування позивача на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області та докази призначення йому пенсії (вид пенсії, підстави для призначення тощо).
3. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року встановлено в розмірі 2481,00 гривні.
Отже, розмір судового збору за подання позовної заяви з однією вимогою немайнового характеру становить 992,40 грн. (2481 х 0,4).
В той же час згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивачем до кожного із відповідачів: Головного управління Національної поліції у м. Києві та ГУ ПФУ у Вінницькій області заявлено по одній основній немайновій вимозі (визнання відмови протиправною) та по одній похідній від них вимозі зобов'язального характеру.
Тобто, у даній позовній заяві об'єднано дві позовних вимоги немайнового характеру, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором. Відповідно, за подання вказаного позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1984,80 грн. (992,40 грн. + 992,40 грн.).
Натомість до позовної заяви подано квитанцію про сплату судового збору в сумі 992,40 грн., тобто судовий збір сплачений лише за одну немайнову вимогу.
З огляду на викладене позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 992,40 грн. за такими реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків у спосіб, вказаний судом у цій ухвалі.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу 7-денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович