м. Вінниця
11 березня 2022 р. Справа № 120/13690/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
20.10.2021 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Агрономічної сільської ради (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 22.09.2021 № 896 14 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради;
- зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, комунальної форми власності, землі запасу, площею 0,12 га, кадастровий номер 0520680200:01:004:2400, що розташована на території Агрономічної сільської ради.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, комунальної форми власності, землі запасу, площею 0,12 га, кадастровий номер 0520680200:01:004:2400, що розташована на території Агрономічної сільської ради.
Рішенням 14 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради від 22.09.2021 № 896 з посиланням на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 по справі № 128/2833/17 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою.
Не погоджуючись із рішенням від 22.09.2021 № 896, з метою визнання його протиправним та скасування, позивач звернувся до суду із цим позовом .
Ухвалою від 25.10.2021 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою надано відповідачу 15-ти денний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Також витребувано в Агрономічної сільської ради належним чином засвідчені копії клопотання ОСОБА_1 із додатками до нього, прийняте щодо клопотання рішення від 22.09.2021 № 896 та інші документи, що враховувалися при його прийнятті.
18.11.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Мотивуючи відзив відповідач зазначає, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі за № 128/2833/17 Агрономічній сільській раді заборонено приймати рішення та вчиняти будь-які можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам 474,6783 га земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, до яких належить, зокрема і земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність.
Відповідач вважає, що прийняття позитивного для позивача рішення призведе до недотримання заборони встановленої ухвалою від 03.04.2018 та стане прямим порушенням принципу обов'язковості судових рішень.
01.11.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якому позивач вважає твердження відповідача викладені у відзиві необґрунтованими.
Мотивуючи відповідь на відзив позивач зазначає, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
20.01.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача, адвоката Корнійчука С.А., про призначення у справі земельно-технічної експертизи.
Ухвалою від 04.03.2022 клопотання представника позивача, адвоката Корнійчука С.А., про призначення земельно-технічної експертизи залишено без задоволення.
23.02.2022 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії Генерального плану с. Агрономічне.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
26.07.2021 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення садівництва, комунальної форми власності, землі запасу, площею 0,12 га, кадастровий номер 0520680200:01:004:2400, що розташована на території Агрономічної сільської ради. Вказане клопотання зареєстровано в Агрономічній сільській раді 26.07.2021 за вх № 3513 (а.с.32).
Рішенням 14 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради від 22.09.2021 № 896 з посиланням на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 по справі № 128/2833/17 відмовлено в затвердженні проекту землеустрою (а.с.34).
Не погоджуючись із рішенням від 22.09.2021 № 896, з метою визнання його протиправним та скасування, позивач звернувся до суду із цим позовом .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 18 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Статтею 81 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.
Частиною першою та другою статті 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в тому числі у разі:
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.
Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
В силу ч. 8 ст. 186 ЗК України (в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021), підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Отже, аналізуючи в сукупності норми ч. 9 ст. 118, ч. 8 ст. 186 ЗК України, суд зазначає, що при вирішенні клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки із земель комунальної власності, у місцевої ради виникає обов'язок розглянути таке клопотання у передбачений законом строк (протягом двох тижнів з дня отримання проекту) і прийняти одне з наступних рішень: 1) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність; 2) про відмову у затвердженні документації із землеустрою.
При цьому, відповідно до ч. 10 ст. 186 ЗК України (в редакції Закону № 1423-IX від 28.04.2021), рішення органу місцевого самоврядування щодо відмови у затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому рішенні, а також якщо підстава для відмови виникла після прийняття попереднього рішення. Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Судом встановлено, що рішенням 14 сесії 8 скликання Агрономічної сільської ради від 22.09.2021 № 896 з посиланням на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 по справі № 128/2833/17 позивачу відмовлено в затвердженні проекту землеустрою.
На день прийняття оскаржуваного рішення (22.09.2021) ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 по справі № 128/2833/17 була чинною.
Так, відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 128/2833/17 встановлено заборону Агрономічній сільській раді Вінницького району Вінницької області до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили приймати рішення та вчиняти будь-які інші можливі юридичні дії щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам 474,6783 га земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, які передані університету від ДП "Агрономічне", як правонаступнику державного підприємства "Дослідне господарство Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів Національної академії аграрних наук України".
Надаючи правову оцінку правомірності такої відмови, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів ч. 1 ст. 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 156 КАС України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Отже, заходи забезпечення позову встановлюються тимчасово з метою уникнення негативних наслідків та порушення прав заінтересованих осіб.
З наявного в матеріалах копії витягів із Генерального плану села Агрономічне встановлено, що бажана для позивача земельна ділянка 0520680200:01:004:2400, входить до земель щодо яких відповідачу заборонено приймати рішення та вчиняти будь-які можливі юридичні дії, щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам згідно ухвали Вінницького окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 03.04.2018 у справі № 128/2833/17.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129, 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Обов'язковість судового рішення є також однією з основних засад судочинства в Україні.
Беручи до уваги обов'язковість виконання судового рішення (ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 по справі № 128/2833/17), суд вважає обґрунтованими та правомірними мотиви відмови відповідача.
Між тим, до моменту скасування заходів забезпечення позову, позивач буде позбавлений можливості безпосередньо отримати у власність цю земельну ділянку, тобто його очікування та затрати будуть невиправданими, зважаючи на те, що існує судова заборона на прийняття Агрономічною сільською радою рішення та вчинення будь-яких інших можливих юридичних дій щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам 474,6783 га земель сільськогосподарського призначення державної форми власності. Тим самим відповідач позбавлений можливості затвердити розроблену документацію до моменту скасування заходів забезпечення позову у встановленому законом порядку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 19.05.2021 по справі № 806/2580/17, від 07.10.2020 по справі № 240/6035/18, обставини якої є подібними.
Крім того, аналогічної позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд, що викладена у постановах від 22.03.2021 у справі № 120/4695/20-а, від 12.10.2021 у справі № 120/463/21-а, від 03.11.2021 у справі № 120/4195/20-а, від 13.01.2022 у справі № 120/8629/21 де досліджувалося ідентичне питання, пов'язане із забороною Агрономічній сільській раді вчиняти будь-які дії щодо спірних земельних ділянок.
Зазначене спростовує доводи позивача про те, що наявність ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 128/2833/17 не може бути перешкодою для затвердження проекту землеустрою.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Агрономічної сільської ради від 22.09.2021 № 896, яким позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою, є правомірним і правових підстав для його скасування не встановлено.
Отже, відсутні підстави для задоволення і похідних позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, адже задоволення похідної позовної вимоги залежить від задоволення іншої (основної) позовної вимоги.
Перевіривши доводи учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення від 22.09.2021 № 896, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі суд не вирішує.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
Відповідач: Агрономічна сільська рада (вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницька область, 23227, код ЄДРПОУ 04525998).
Суддя Богоніс Михайло Богданович