Справа № 947/4217/22
Провадження № 2/947/1693/22
про залишення позовної заяви без руху
14.03.2022 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення в натурі частки майна та зобов'язання не перешкоджати у користуванні,-
01.02.2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якому просять виділити ОСОБА_1 належну їй на праві спільної часткової власності 1/12 частину будинку АДРЕСА_1 в натурі, а саме: кімнату 3-3, площею: 15,4 кв.м, літ.: «А» з врахуванням вже встановленого порядку користування для ОСОБА_6 у справі № 1512/115002012. Право спільної часткової власності ОСОБА_1 на зазначену 1/12 частину будинку припинити. Виділити ОСОБА_2 належну йому на праві спільної часткової власності ѕ частину будинку АДРЕСА_1 в натурі, а саме: житлову кімнату 1-1, площею: 10,9 кв.м; житлову кімнату 1-2, площею:11,9 кв.м; коридор 1-3, площею: 8,3 кв.м.; кухня 1-4, площею: 8,4 кв.м.; санвузол 1-5, площею:4,2 кв.м; житлова кімната1-6, площею: 24,7 кв.м.; веранда 1-7, площею : 16,0 кв.м; веранда 1-8 , площею:10,4 кв.м.; веранда 1-9, площею:7,1 кв.м., І веранда, площею 5,7 кв.м, літ.№А№ з врахуванням вже встановленого порядку користування для ОСОБА_6 у справі № 1512/11500/2012. Право спільної часткової власності ОСОБА_2 на зазначену ѕ частину будинку припинити; зобов'язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не чинити перешкоди позивачам у користуванні виділеними для позивачів частками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідачів солідарно судові витрати.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу розподілено судді Гниличенко М.В.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали на предмет відкриття провадження по справі, суддя приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п.п. 5, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, або докази неможливості самостійного отримання цього доказу /ст.84 ЦПК України/.
Згідно з пунктами 2, 9, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, виділення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Із позовної заяви вбачається, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з вимогою майнового характеру щодо виділення в натурі частки майна та з вимогою немайнового характеру про припинення право спільної часткової власності.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно до норм ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року встановлений у розмірі 2481,00 гривень.
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12407,00 грн).
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Отже, позивач ОСОБА_1 мала сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн. за вимогу немайнового характеру про припинення права спільної часткової власності та 12407 грн. максимальний судовий збір за вимогу майнового характеру про виділення в натурі частки майна, або здійснити оцінку нерухомого майна та надати суду звіт про оцінку майна, з якого сплатити 1 відсоток ціни позову, тобто виходячи із вартості майна.
Отже, позивач ОСОБА_2 мав сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн. за вимогу немайнового характеру про припинення права спільної часткової власності та 12407 грн. максимальний судовий збір за вимогу майнового характеру про виділення в натурі частки майна, або здійснити оцінку нерухомого майна та надати суду звіт про оцінку, з якого сплатити 1 відсоток ціни позову, тобто виходячи із вартості майна.
Проте, позивачами взагалі не зазначено ціну позову та не здійснено оцінку майна, яке вони просять виділити їм в натурі, оскільки спір має майновий характер.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Також згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту даних норм закону слідує, що підставою для звільнення від сплати судового збору може бути майновий стан сторони.
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надали суду клопотання про звільнення їх від сплати судового збору за подання позову, мотивуючи тим, що між сторонами була наявність численних судових спорів з 2000 року та вони понесли численні судові витрати, ОСОБА_1 є пенсіонеркою, а ОСОБА_2 поніс витрати пов'язані з епідемією COVID-19.
Проте, позивачем ОСОБА_2 до позовної заяви не було надано жодного доказу на підтвердження обставин на які він посилається, а позивачем ОСОБА_1 було надано лише копію пенсійного посвідчення, з чого можливо зробити висновок, що будь-які пільги зі сплати судового збору на користь держави при зверненні з позовом відсутні.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звільнення від сплати судового збору це право суду, питання про звільнення вирішуються шляхом дослідження усіх доказів, наданих позивачем у сукупності, однак у даному випадку суд не знайшов підстав для звільнення позивачів від сплати судового збору.
Суд звертає увагу на те, що розмір судового збору за подання позовної заяви про виділення в натурі частки майнавизначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Частиною 2 статті 176 ЦПК України зазначено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Таким чином, діюче процесуальне законодавство надає суду першої інстанції повноваження визначити остаточний розмір судового збору, який підлягає до сплати в дохід держави.
На підставі викладеного, в обґрунтування ціни позову позивачам слід надати до суду належну оцінку вартості майна або сплатити встановлений судом судовий збір за вирішення вимог майнового та немайнового характеру, зокрема позивачу ОСОБА_1 сплатити 2000 грн. за вимогу майнового характеру та 992,40 грн. за вимогу немайнового характеру /2000+992,40=2992,40 грн./, а позивачу ОСОБА_2 сплатити за вимогу майнового характеру 10407 грн. та 992,40 грн. за вимогу немайнового характеру /10407+992,40 грн.=11399,40 грн/.
Судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: отримувач коштів: ГУК в Од. обл./Київський район/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) -37607526; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA758999980313171206000015756 , код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).
Таким чином, оскільки позивачами надано позовну заяву без додержання вимог ст.ст. 175,176,177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачам необхідне виправити недоліки поданого позову, а саме: позивачам необхідно вказати ціну позову шляхом здійснення оцінки вартості майна на час розгляду справи та сплатити 1% від оцінки вартості майна або сплатити судовий збір у розмірі, зазначеному судом танадати суду оригінал документу про сплату судового збору; надати копії документів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, або зазначенням підстав неможливості їх одержання.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, оскільки позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідає вимогам закону, її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 136, 175, 177, 185 ЦПК України,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділення в натурі частки майна та зобов'язання не перешкоджати у користуванні - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гниличенко М. В.