Справа № 947/439/22
Провадження № 3/947/65/22
04.03.2022 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України,
Згідно протоколу серії ААБ№147884 від24.11.2021 року о 11:55 годині складеному інспектором взводу № 2 роти № 8 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області рядовий поліції Лєнга Р.І. 24.11.2021 року о 11 годині 48 хвилині, на вул.. Д.Донського, 5, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Suzuki державний номер НОМЕР_2 , порушила вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України» з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна бідність обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду у встановленому законному порядку.
В судове засідання з'явився адвокат Іноземцев О.В. та ОСОБА_1 пам'ятку з ст. 268 КпАП України, роз'яснена, що підтверджується власноручним написом. ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно 24.11.2021 року в обідній час керував автомобілем Suzuki по вул.. Д.Донського в м. Одесі був зупинений працівниками патрульної служби, які під час перевірки документів запропонували пройти тест на вживання алкоголю, продув трубку контролю тверезості, ознак алкоголю не було виявлено. Співробітники поліції поспілкувались між собою і почали звинувачувати його, що він знаходиться в стані наркотичного сп'яніння, одразу почали складати протокол про адміністративне правопорушення, на медичний огляд працівники не пропонували проїхати. Від проходження огляду в законному порядку в медичному закладі не відмовлявся. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення самостійно проїхав до медичного закладу «VIVAMED» згідно довідки від 24.11.2021 року будь-яких наркотичних речовин не виявлено.
Від адвоката Іноземцева О.В. в інтересах ОСОБА_1 надійшло до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутністю.
В судове засідання був викликаний рядовий поліції Лєнга Р.І. для з'ясування обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України, але в судове засідання не з'явився, причини не явки суду не відомі.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до наступного переконання.
Судом було встановлено, що 24.11.2021 року працівниками патрульної поліції було складено адміністративний протокол у відношенні ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 130 КпАП України.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення провини ОСОБА_1 порушення п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 130 КпАП України.
В судовому засіданні був переглянутий відео запис з місця адміністративного правопорушення, долучений працівниками поліції до адміністративного провадження з якого вбачається, що працівники поліції зупинили автомобіль Suzuki державний номер НОМЕР_2 , після перевірки документів водію ОСОБА_1 запропоновано продути трубку контролю тверезості, після продуття не було виявлено ознак алкогольного сп'яніння, від проходження в законному порядку в медичному закладі ОСОБА_1 не відмовлявся. Працівники поліції після продуття трубки контролю тверезості одразу розпочали складати протокол про адміністративне правопорушення.
У відповідності до положень ст. 1 КпАП України, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 130 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ№147884 від24.11.2021 року в графі «свідки чи потерпілі» зазначено, що не залучались.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КпАП України обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Також, в справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
При викладених обставинах, суд розглядає адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за наявними доказами по справі.
Верховний Суд у справі №338/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку, а для підтвердження порушення Правил дорожнього руху України, відповідно до ст. 251 КпАП України працівники мають надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом були досліджені наявні в матеріалах справи відео запису подій, які стали підставою для складання адміністративного протоколу за ч. 2 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 . З зазначених дисків вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження в медичному закладі огляду на стан сп'яніння, продув трубку контролю тверезості результат не виявив ознак алкогольного сп'яніння, після чого працівник поліції ОСОБА_2 не пропонував проїхати в медичний заклад для встановлення будь якого сп'яніння, одразу розпочав складати протокол про адміністративне правопорушення.
В матеріалах адміністративної справи відносно ОСОБА_1 наявний протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ№147884 від24.11.2021 року та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння тощо, з якого вбачається, що поліцейський поліції Лєнга Р.І. доставив ОСОБА_1 в заклад охорони здоров'я, але огляд не проводився в законному порядку, дане направлення було складено на місці зупинки транспортного засобу, дана обставина підтверджується відео записом з місця правопорушення, розглядаючи в сукупності зазначені документи, суд приходить до висновку, що дані документи складенні працівником поліції не доводять провини ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КпАП України, а відео долучено до матеріалів справи взагалі спростовує відмову ОСОБА_1 від проходження будь якого медичного огляду.
ОСОБА_1 надав суду довідку з медичного закладу «VIVAMED» згідно якої будь-яких наркотичних речовин не виявлено, суд вважає даний факт доведеним та належним доказом.
Відповідно до ст.62 Конституції України, Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України»(рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02),«Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України, необхідно виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин суд доходить до висновку, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 , тому суд приходить до переконання про необхідність закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 130,247,268,279,280,283,284 КУпАП, Суд -
Провадження у справі про притягання до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Войтов Г. В.