Номер провадження: 22-ц/813/952/22
Номер справи місцевого суду: 521/12895/16-ц
Головуючий у першій інстанції Поліщук І.О.
Доповідач Вадовська Л. М.
20.01.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрова Є.С.,
при секретарі - Поворозко І.Ю.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
від відповідача ОСОБА_5 - не з'явились,
переглянувши справу №521/12895/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року у складі судді Поліщук І.О., -
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 26 липня 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 з 25 грудня 1978 року, шлюб розірвано судовим рішенням, що набрало законної сили 23 травня 2005 року. За час шлюбу набуто 17 грудня 2002 року у власність ѕ частки нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 , яке зареєстровано за взаємною згодою на ОСОБА_6 . Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2014 року визнано недійсним укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 договір від 20 жовтня 2004 року купівлі-продажу ѕ частки нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 , визнано, зокрема, за нею право власності на 3/8 часток вказаного нерухомого майна. При реєстрації права власності на частку нерухомого майна стало відомо про відчуження ОСОБА_5 28 лютого 2013 року вищевказаного нерухомого майна ОСОБА_3 , право спільної часткової власності ОСОБА_3 на ѕ частки нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Посилаючись на вказані обставини, порушення права власності, позивач ОСОБА_1 просила:
поновити строк звернення до суду за захистом порушеного права;
визнати частково недійсним договір купівлі-продажу ѕ часток нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 , укладений 28 лютого 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Симоновою О.Ю. за реєстровим №1026, в частині 3/8 часток загальною площею 40 кв.м, належних їй ОСОБА_1 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2014 року в справі №1519/2-465/11;
скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ім'я ОСОБА_3 щодо 3/8 часток нежитлового приміщення загальною площею 40 кв.м за адресом: АДРЕСА_1 ;
витребувати у ОСОБА_3 на її ОСОБА_7 користь 3/8 часток нежитлового приміщення загальною площею 40 кв.м за адресом: АДРЕСА_1 ;
стягнути судові витрати (т.1 а.с.2-5).
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28 липня 2016 року відкрито провадження у справі (а.с.17).
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, зазначивши, що придбала майно за відплатною угодою, не знала і не могла знати, що придбаває майно у особи, яка не має права на його відчуження (т.1 а.с.24-28).
Відповідач ОСОБА_5 пояснень, заперечень суду першої інстанції не надав.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року позов задоволено (т.1 а.с.127-130).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.1 а.с.133-139).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному.
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечила щодо змісту і вимог апеляційної скарги, підтримавши власну позицію (т.1 а.с.162-164).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті вимог з огляду на наступне.
ОСОБА_6 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 1978 року, шлюб розірвано рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 4 березня 2005 року; свідоцтво про розірвання шлюбу видано 7 жовтня 2005 року.
17 грудня 2002 року ОСОБА_6 набуто у власність ѕ часток нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
20 жовтня 2004 року ОСОБА_6 , діючий від свого імені та від імені своєї дружини ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 6 серпня 2004 року керуючою справами Орлиновської сільської ради Балаклавського району Сімоченко Н.В. за реєстровим №371, продав ѕ часток нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 20 жовтня 2004 року державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Щукіною Л.С. за реєстровим №4-4545.
ОСОБА_1 оскаржила довіреність, на підставі якої діяв ОСОБА_6 ; рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 1 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 13 червня 2012 року, визнано недійсною довіреність, посвідчену 6 серпня 2004 року керуючою справами Орлиновської сільської ради Балаклавського району Сімоченко Н.В. за реєстровим №371.
ОСОБА_1 оскаржила договір купівлі-продажу 2/4 часток нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, пославшись на неналежність їй підпису на довіреності, посвідченій 6 серпня 2004 року керуючою справами Орлиновської сільської ради Балаклавського району Сімоченко Н.В. за реєстровим №371. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 березня 2012 року в справі №1519/2-465/11 в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2014 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 березня 2012 року в справі №1519/2-465/11 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено; визнано недійсним договір купівлі-продажу ѕ часток нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , посвідчений 20 жовтня 2004 року державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори за реєстровим №4-4545; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію права власності на ѕ частки нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 ; визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на 3/8 часток нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_6 право приватної власності на 3/8 часток нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в порядку поділу майна подружжя. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2014 року ухвалено судом в порядку заочного розгляду справи.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2014 року за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 , яка не брала участі у справі, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 1 лютого 2017 року залишено без змін.
Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , посвідченого 28 лютого 2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. (державна реєстрація проведена 28 лютого 2013 року, індексний номер 620545), ОСОБА_3 набула у власність ѕ частки нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 80,0 кв.м, яке належало продавцю ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 20 жовтня 2004 року державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори за реєстровим №4-4545.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої 16 червня 2016 року, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 28 лютого 2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О.Ю. за реєстровим №1026, значиться належним ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності.
На момент набуття ОСОБА_3 у власність нерухомого майна (частки) на підставі договору купівлі-продажу від 28 лютого 2013 року будь-які заборони, арешти, інші обмеження щодо об'єкта були відсутні.
З березня 2013 року в набутому ОСОБА_3 нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 діє салон краси.
ОСОБА_3 набула у власність ѕ частки нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за відплатним договором, про те, що об'єкт є спірним їй стало відомо лише у серпні 2016 року.
Згідно позовних вимог ОСОБА_1 просить визнати частково недійсним договір купівлі-продажу ѕ часток нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1 , укладений 28 лютого 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Симоновою О.Ю. за реєстровим №1026, в частині 3/8 часток загальною площею 40 кв.м, належних їй ОСОБА_1 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2014 року в справі №1519/2-465/11; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ім'я ОСОБА_3 щодо 3/8 часток нежитлового приміщення загальною площею 40 кв.м за адресом: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги в частині визнання частково недійсним договору, скасування запису про реєстрацію права власності задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Спірний договір купівлі-продажу частки нерухомого майна укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Позивач ОСОБА_1 не є стороною вказаного договору, тому не вправі заявляти про визнання правочину недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України. Передбачені статтею 216 ЦК України правові наслідки недійсності правочину не матимуть наслідку повернення ОСОБА_3 ОСОБА_1 у натурі того, що ОСОБА_3 одержала від ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу.
Скасування запису про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на 3/8 часток нерухомого майна в силу відсутності правових підстав для визнання за позовом ОСОБА_1 недійсним договору купівлі-продажу ѕ часток нерухомого майна не може розглядатися як правовий наслідок недійсності правочину (договору купівлі-продажу).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оскарження. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оскарження та спричиненим цими діяннями наслідками.
Згідно позовних вимог ОСОБА_1 просить витребувати у ОСОБА_3 на її ОСОБА_7 користь 3/8 часток нежитлового приміщення загальною площею 40 кв.м за адресом: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги в частині витребування майна задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Передбачене статтею 388 ЦК України право власника на витребування майна від добросовісного набувача підлягає реалізації поданням віндикаційного позову.
Предметом віндикаційного позову може бути лише індивідуально визначена річ. Якщо така річ втрачена або істотно змінена, власник вправі вимагати лише відшкодування завданих такими діями збитків.
ОСОБА_3 за відплатним договором купівлі-продажу від 28 лютого 2013 року набула у власність ѕ частки нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 80,0 кв.м.
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 значиться належним ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності.
ѕ часток нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі не виділено.
ОСОБА_1 просить витребувати у ОСОБА_3 3/8 часток нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 40,0 кв.м.
3/8 часток нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі не виділено.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Крім того, витребувати можна лише індивідуально визначене майно.
Спірне майно (3/8 часток нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) в натурі не виділене, отже не є індивідуально визначеним, з огляду на що витребуванню на підставі частини 1 статті 388 ЦК України не підлягає.
Судова практика орієнтує на те, що вирішуючи спір про витребування майна як від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України, так і від недобросовісного набувача на підставі статті 387 ЦК України, суд повинен виходити із того, що витребувати можна лише індивідуально визначене майно, тобто майно виділене в натурі.
До спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статей 387, 388 ЦК України, оскільки витребувати можна індивідуально визначену річ, а не частку в праві спільної часткової власності.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2017 року - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 березня 2022 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Г.Я.Колесніков
Є.С.Сєвєрова