Номер провадження: 22-ц/813/725/22
Номер справи місцевого суду: 2-227/11
Головуючий у першій інстанції Ільяшук А. В.
Доповідач Заїкін А. П.
17.02.2022 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 2-227/11
Провадження номер: 22-ц/813/725/22
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
- суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Рибачук О.І.,
учасники справи:
- заявник - приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович,
- заінтересована особа (стягувач) - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
- боржник - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про зміну способу виконання рішення суду у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області, постановлену у складі судді Ільяшук А.В. 04 грудня 2020 року, про відмову в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення,
встановив:
2. Описова частина
2.1 Короткий зміст заяви приватного виконавця
У листопаді 2020 року приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. (далі - Приватний виконавець) звернувся до суду із заявою, в якій просить заяву про зміну способу виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 2-227/2011 від 25.07.2012 року задовольнити. Надати дозвіл на реалізацію земельної ділянки, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ..
Вимоги заяви Приватного виконавця обґрунтовані тим, що на його виконанні знаходиться виконавче провадження №61936699 з примусового виконання виконавчого листа № 2-227/2011 від 25.07.2012 року, виданого Роздільнянським районним судом Одеської області, за яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 325-08/П-3 від 23.07.2008 року, що станом на 22.02.2012 року становить - 38 545,77 доларів США та 77 256,86 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно - житловий будинок з господарчими спорудами, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, площею - 0,060 га., Роздільнянської міської ради Одеської області, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Роздільнянської міської ради Одеської області 31.01.2008 року на підставі рішення № 202 від 27.12.200 року, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмету іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності згідно чинного законодавства (Т. 1, а. с. 224 - 225 зворотна сторона).
2.2 Короткий зміст попередніх судових рішень, мотивування їх висновків
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 04.12.2020 року відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви Приватного виконавця.
Ухвала суду мотивована тим, що рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.05.2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №325-08/П-3 від 23.07.2008 року, яка становить - 38 545,77 доларів США та - 77 256,86 грн., з яких: -залишок по кредиту - 22 564,78 доларів США; - заборгованість по кредиту прострочена - 4 003,67 долара США; - прострочена заборгованість по сплаті процентів - 11 977,32 долара США; - пеня за прострочену сплату кредиту - 13 232,57 грн.; - пеня за прострочену сплату процентів - 64 024,29 грн..
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 325-08/П-3 від 23.07.2008 року, що станом на 22.02.2012 року становить - 38 545,77 доларів США та 77 256,86 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно - житловий будинок з господарчими спорудами, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, площею - 0,060 га., Роздільнянської міської ради Одеської області, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Роздільнянської міської ради Одеської області 31.01.2008 року на підставі рішення № 202 від 27.12.200 року, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмету іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності згідно чинного законодавства.
28.04.2020 року відкрито виконавче провадження № 61936699 за виконавчим листом, виданим 25.07.2012 року Роздільнянським районним судом Одеської області.
Постановою від 28.04.2020 року накладено арешт на нерухоме майно, а саме - житловий будинок, загальною площею - 70,40 кв. м., житловою площею - 36,90 кв. м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею - 0,0807 га., розташованої за адресою - АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
На правовідносини, які виникли після ухвалення рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки розповсюджується дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Приватним виконавцем не доведено наявність підстав для зміни способу виконання рішення суду, оскільки не наведено жодних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (Т. 2, а. с. 10 - 14).
Постановою Одеського апеляційного суду від 07.07.2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 04.12.2020 року закрито.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд відкрив апеляційне провадження на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду (Т, 2, а. с. 54 - 57).
Постановою Верховного Суду від 17.11.2021 року касаційна скарга приватного виконавця задоволена.
Ухвала Одеського апеляційного суду від 07.07.2021 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції за результатами вирішення питання про зміну способу виконання судового рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки особа, яка подає апеляційну скаргу, не може поновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції (Т. 1, а. с. 93 - 97).
2.3 Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Приватний виконавець в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Ухвалити нове судове рішення про задоволення його подання про зміну способу виконання рішення суду.
2.4 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Апелянт зазначає про те, що: 1) помилковим є посилання суду на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», дію якого продовжено на період карантину у зв'язку з епідемією COVID. Таким чином, рішення суду залишається невиконаним, що завдає шкоди стягувачеві; 2) склалася ситуація, коли у боржника виявлено інше майно - земельна ділянка, на яке може бути звернуто стягнення, але суд відмовляє, тому що у боржника є інше майно - переданий в іпотеку житловий будинок, на яке не може бути звернуто стягнення. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в останню чергу звертається стягнення на житловий будинок, в якому фактично проживає боржник.
2.5 Узагальнені доводи стягувача та боржника в апеляційному суді
Стягувач - ПАТ АБ «Укргазбанк», боржник - ОСОБА_1 правом надання відзиву на апеляційну скарги не скористалися. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
2.6 Рух справи в суді апеляційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича задоволено. Ухвалу Одеського апеляційного суду від 07 липня 2021 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021 року визначено новий склад колегії суддів - Заїкін А.П., Князюк О.В., Таварткіладзе О.М..
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.12.2021 року прийнято до провадження цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 04 грудня 2020 року. Призначено розгляд справи на 17.02.2022 року (а. с. 100 - 100 зворотна сторона).
У судовому засіданні адвокат Зауліна Ольга Григорівна, діюча від імені приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.
У судовому засіданні Зарецький Ілля Геннадійович , діючий від імені ПАТ АБ «Укргазбанк», апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності її інших учасників, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.
3. Мотивувальна частина
3.1 Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича підлягає задоволенню частково.
3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
30 травня 2012 року Роздільнянським районним судом Одеської області ухвалено рішення, згідно якого позовну заяву Публічного акціонерного товариства АБ "Укргазбанк" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства АБ "Укргазбанк" , заборгованість за Кредитним договором № 325-08/П-3 від 23 липня 2008 року, яка становить - 38 545,77 доларів США та - 77 256,86 гривень, з яких: - залишок по кредиту - 22 564,78 долара США; - заборгованість по кредиту прострочена - 4003,67 долара США; - прострочена заборгованість по сплаті процентів - 11 977,32 долара США; - пеня за прострочену сплату кредиту - 13 232,57 гривень; - пеня за прострочену сплату процентів - 64 024,29 гривень.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №325-08/П-3 від 23.07.2008 року, що станом на 22.02.2012 року становить - 38 545,77 долара США та - 77 256,86 гривень, звернуто стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно - житловий будинок з господарчими спорудами, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, площею - 0,060 га., Роздільнянської міської ради Одеської області, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Роздільнянської міської ради Одеської області 31.01.2008 року на підставі рішення №202 від 27.12.2007 року, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмета іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності згідно чинного законодавства.
28 квітня 2020 року відкрито виконавче провадження №61936699 за виконавчим листом №2-227/2011, який виданий 25.07.2012 року Роздільнянським районним судом Одеської області, боржник ОСОБА_1 ..
Постановою від 28 квітня 2020 року накладено арешт на нерухоме майно, а саме - житловий будинок, загальною площею - 70,40 кв. м., житловою площею - 36,90 кв. м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, на підставі рішення Роздільнянської міської ради №566 від 19 вересня 2008 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею - 0,0807 гектарів. Земельна ділянка розташована за адресою - АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Приватним виконавцем до матеріалів виконавчого провадження долучено заяву ОСОБА_1 , згідно якої останній повідомляє, що ним була приватизована земельна ділянка під будинком, після того, як він оформив іпотеку на будинок. Він є пенсіонером, та отримує пенсію у розмірі - 3 400 гривень, інших доходів не має. У зв'язку з чим, просить звернути стягнення на будинок та землю для погашення заборгованості по рішенню суду.
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, за адресою - АДРЕСА_1 , до складу сім'ї/зареєстрованих/входять - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .
3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі наявних у справі та досліджених судом доказів суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про зміну способу виконання рішення суду. Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення суду в частині обґрунтування підстав відмови у задоволенні заяви приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про зміну способу виконання рішення суду з огляду на наступне.
3.4 Мотиви відхилення/часткового прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно допуску до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуації, що суперечить принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язались поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), рішення від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України").
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Глоба проти України" N 15729/07 від 5 липня 2012 року вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції серед іншого (inter alia) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін. Відповідно виконанню судових рішень не можна перешкоджати, відмовляючи у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Крім того, Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, N 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Станом на час розгляду заяви приватного виконавця рішення суду не виконано, що підтверджується матеріалами цивільної справи №2-227/11.
Положення частини 3 статті 435 ЦПК України, визначають, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Диспозиція частини 3 статті 33 Закону визначає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України " Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
У свою чергу, згідно частини 1 статті 50 Закону, звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 2-1927/11) від 04 травня 2020 року зазначив, що при вирішенні питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суд повинен з'ясовувати обставини, що свідчать про неможливість такого виконання.
Встановлено, що предметом іпотеки є - житловий будинок з господарчими спорудами, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, площею - 0,060 га., Роздільнянської міської ради Одеської області, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Роздільнянської міської ради Одеської області 31.01.2008 року на підставі рішення №202 від 27.12.2007 року.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 30 травня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства АБ "Укргазбанк" , заборгованість за Кредитним договором № 325-08/П-3 від 23 липня 2008 року.
Вказаним судовим рішенням звернуто стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно житловий будинок з господарчими спорудами, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці, площею - 0,060 га., Роздільнянської міської ради Одеської області, що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Роздільнянської міської ради Одеської області 31.01.2008 року на підставі рішення №202 від 27.12.2007 року, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмета іпотеки, визначеною суб'єктом оціночної діяльності згідно чинного законодавства, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №325-08/П-3 від 23.07.2008 року, що станом на 22.02.2012 року становить - 38 545,77 доларів США та - 77 256,86 гривень.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вищевказаним судовим рішенням визначено два способи його виконання, а саме - стягнення заборгованості та звернення стягнення на іпотечне майно.
Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) випадках - на приватних виконавців.
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.
Арешт майна чи коштів боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна чи коштів боржника або про їх опис та арешт. Така постанова виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна».
Постановою приватного виконавця від 28 квітня 2020 року накладено арешт на нерухоме майно, а саме - житловий будинок, загальною площею - 70,40 кв. м., житловою площею - 36,90 кв. м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, на підставі рішення Роздільнянської міської ради №566 від 19 вересня 2008 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею - 0,0807 гектара. Земельна ділянка розташована за адресою - АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Вищевказана земельна ділянка відноситься до категорії майна боржника, як інше майно, тобто на яке приватний виконавець в межах своїх повноважень має право накласти арешт для забезпечення реального виконання рішення.
В матеріалах справи відсутні докази неможливості накладення арешту та звернення стягнення на належну боржнику земельну ділянку під час виконання рішення суду про стягнення заборгованості.
Під зміною способу виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляком Валерієм Миколайовичем не доведено наявність підстав для зміни способу виконання у виконавчому провадженні №2-227/2011 від 25.07.2012 року, оскільки не наведено жодних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
3.5 Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича є частково доведеними, а тому вона підлягає частковому задоволенню.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.
Згідно із ч. 4 ст. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Оскільки висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича про зміну способу виконання не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного обґрунтування підстав відмови у задоволенні заяви приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає зміні в частині обґрунтування підстав відмови у в задоволенні заяви приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича за вищевказаного обґрунтування.
3.6 Порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
4. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
постановив:
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича - задовольнити частково.
Ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 04 грудня 2020 року про відмову в задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення- змінити в частині обґрунтування підстав відмови у задоволені заяви.
В решті ухвалу - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складений 11 березня 2022 року.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: О. В. Князюк
О. М. Таварткіладзе