Номер провадження: 22-ц/813/2086/22
Номер справи місцевого суду: 522/4351/20
Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.
Доповідач Погорєлова С. О.
21.02.2022 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» про відшкодування моральної шкоди, на рішення Приморського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Абухіна Р.Д. 01 грудня 2020 року у м. Одеса, -
встановила:
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 150 000 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що в результаті недбалості керівництва відділення 65102 Укрпошти позивачу повторно було нанесено матеріальну та моральну шкоду внаслідок невиконання своїх службових обов'язків. Так, керівна особа відділення Укрпошти за номером 65102 по вулиці Лузанівській 65-а у місті Одесі повідомила його, що нікому працювати на ділянці, де проживає позивач по АДРЕСА_1 , а також у присутності позивача було виявлено величезну кількість кореспонденції, що адресувалася йому від судів, зокрема, Заводського районного суду міста Миколаєва, слідчого органу ДБР у м. Миколаєві та різних силових та наглядових структур влади.
Позивач вважає, що вищезазначеними діями йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінив у 150 000 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судами неодноразово було встановлено кримінальну недбалість по відношенню до своїх службових обов'язків як районного керівника поштового відділення №65102, як і дирекції АТ «Укрпошта» в Одеській області, що є підставою для стягнення на користь апелянта моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.1, 2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення до суду із даним позовом ОСОБА_1 зазначив те, що в результаті недбалості керівництва відділення 65102 Укрпошти йому було нанесено моральну шкоду, яку позивач оцінив у 150 000 грн.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У судовому засіданні судом першої інстанції було встановлено, що позивач з письмовою заявою щодо розшуку кореспонденції до відповідача не звертався.
Крім того, позивачем належних доказів на підтвердження того, що останнім кореспонденція була отримана невчасно, суду не надано.
Згідно п.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 13 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Цивільна - правова відповідальність за завдану моральну шкоду настає при наявності протиправної поведінки заподіювача шкоди, встановлення причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, вини заподіювача.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 ЦК України).
Як зазначено у п. 9 Постанови від 31 березня 1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджуються факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями ( бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Однак, у поданій позивачем заяві не надано належних та допустимих доказів вчинення відповідачем винного протиправного діяння стосовно ОСОБА_1 . У позовній заяві не вказано, у чому саме полягає протиправність діяння заподіювана моральної шкоди, не визначено наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Крім того, у позові не доведено та нічим не обґрунтовується вимога щодо стягнення, в якості відшкодування моральної шкоди, суми у розмірі 150 000,00 грн., не надано пояснень, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи саме цей розмір відшкодування.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що позивач не надав доказів на підтвердження факту заподіяння йому відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, не обґрунтував, з чого він виходив, визначаючи розмір заподіяної йому шкоди.
З наведеного вище суд дійшов вірного висновку, що позивачем не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди, протиправності дій чи бездіяльності Одеської дирекції Акціонерного товариства « Укрпошта» та причинного зв'язку такої поведінки із заподіяною шкодою.
Таким чином, позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання у апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що судами неодноразово було встановлено кримінальну недбалість по відношенню до своїх службових обов'язків як районного керівника поштового відділення №65102, як і дирекції АТ «Укрпошта» в Одеській області, що є підставою для стягнення на користь апелянта моральної шкоди.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Колегія суддів зауважує, що єдиним доказом встановлення факту кримінальної недбалості працівників АТ «Укрпошта» є вирок суду, який набрав законної сили.
Однак, такий вирок суду ОСОБА_1 не наданий, що свідчить про відсутність факту порушення прав позивача, та, відповідно, про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2020 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2«а» - 2 «г» ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 21 лютого 2022 року.
Судді Одеського
апеляційного суду С.О. Погорєлова
А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе