Справа №345/288/22
Провадження № 2/345/280/2022
11.03.2022 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Мигович О.М.
секретаря - Баран В.В.
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, суд -
Сторони по справі 28.07.2014 року зареєстрували шлюб. Від шлюбу в них народилося, троє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому спільне життя з відповідачем не склалося, сторони проживають окремо.
Оскільки відповідач не надає допомоги на утримання дітей, то ОСОБА_1 пред'явила позов до суду про стягнення з нього аліментів у розмірі 1/2 частини всіх видів доходів, щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.01.2022 року було відкрито спрощене позовне провадження, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
Позивачка подала до суду заяву в якій вказав, що позов підтримує та просить його задоволити. Розгляд справи проводити у її відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи.
За письмовою заявою позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.
Між сторонами виникли сімейні правовідносини щодо реалізації ними своїх прав та виконання батьківських обов'язків, які регулюються нормами СК України.
Судом встановлено, що від спільного подружнього життя у сторін народилося, троє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджуєься копією Свідоцтв про народження (а.с.4,5,6).
Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, якою передбачено, що за рішенням суду можуть стягуватися тільки кошти на утримання дитини (аліменти) у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. При цьому відповідно до положень ст. 181 СК Українги, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Разом з тим за приписами ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України враховує, що відповідач інших утриманців та стягнень за виконавчими листами не має.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено на 2022 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
На виконання ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.01.2022 року було надано витяг щодо перетину державного кордону відповідачем в період з січня 2019 року по теперішній час, згідно якого вбачається, що ОСОБА_2 періодично перебуває за кордоном (а.с.29). Наведене свідчить про те, що він є платоспроможним.
Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси малолітньої дитини при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дитини, виходячи з принципів розумності та справедливості, виправдання дійсними потребами дитини у розвитку, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття.
Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, що разом із присудженим розміром аліментів забезпечить належне утримання дітей. Вказаний розмір аліментів є справедливими та достатнім на час ухвалення рішення саме для забезпечення прав неповнолітніх дітей в даній справі.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня, коли позивач звернулась із позовом до суду - 25.01.2022 року.
З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 992,40 грн. з відповідача в дохід держави.
Згідно ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до оригіналу квитанції №499113 від 28.12.2021 року, ОСОБА_1 проведено оплату адвокату Крикун Т.О. за надання правничої допомоги в розмірі 1000,00 грн. (а.с. 12).
А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1000,00 витрат за надання правової допомоги.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 80, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», ст. 11, 88 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 174, 263-265,268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер - невідомий, зареєстрованого АДРЕСА_1 , не працюючого в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки всіх видів його заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 25.01.2022 року.
Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер - невідомий, зареєстрованого АДРЕСА_1 , не працюючого судовий збір в розмірі - 992,40 грн. в користь Державної судової адміністрації України.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер - невідомий, зареєстрованого АДРЕСА_1 , не працюючого в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 - 1000 грн. за надання правової допомоги.
Заочне рішення може бути переглянуте Калуським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: