Справа №439/1903/21
Провадження № 2/439/112/22
03 березня 2022 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
в складі:
головуючого-судді Петейчука Б.М.,
з участю секретаря
судового засідання Ковальчук Н.І.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Онишкевич Роман Іванович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Онишкевич Роман Іванович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ухвалив таке рішення.
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», у якій просить визнати виконавчий напис за № 24265 від 28 квітня 2021 року, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем таким, що не підлягає виконанню.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що 28 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис за № 24265, яким звернено стягнення із ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 1333703 від 14 лютого 2019 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості у сумі 26 031 гривня 90 копійок.
Позивач звертає увагу, що в подальшому постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Онишкевичем Романом Івановичем 15 червня 2021 року на підставі виконавчого напису за № 24265, який виданий 28 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, відкрито виконавче провадження ВП № 65806707.
На думку позивача такий виконавчий напис суперечить законодавству України та є таким, що не підлягає виконанню. Позаяк не визнаючи суми заборгованості за зобов'язанням, на підставі якого вчинено виконавчий напис, між сторонами існує реальний спір. Відтак на момент вчинення виконавчого напису були відсутні правові підстави для його вчинення.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
12.10.2021 року - відкрито провадження у справі.
Відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Позивач у судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомив. Хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Онишкевич Роман Іванович у судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, враховуючи неявку відповідача, вважає, що наявних у справі доказів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. З метою забезпечення розумності та ефективності судового процесу, суд, не відкладаючи розгляду справи, визнає за доцільне вирішити спір по суті. Позаяк основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд розглянув справу без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що відповідає положенням частини 2 статті 247 ЦПК України.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами по справі встановлено, що 28 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 1172 від 29 червня 1999 року, вчинено виконавчий напис за № 24265, яким звернено стягнення із ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 1000107376 від 14 лютого 2019 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості у сумі 26 031 гривня 90 копійок, що підтверджується наданою суду копією Виконавчого напису (а.с. 13).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Онишкевичем Романом Івановичем 15 червня року на підставі виконавчого напису за №24265, який виданий 28 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, відкрито виконавче провадження ВП № 65806707. У подальшому приватним виконавцем здійснено стягнення із ОСОБА_1 основної винагороди, накладено арешт на кошти боржника та звернуто стягнення на доходи останнього (а.с. 18-25).
Суду надано копію кредитного договору № 1333703 від 14 лютого 2019 року, який укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженесіс Фінанс» у порядку Закону України «Про електронну комерцію» разом із розрахунком заборгованості (а.с. 14-16).
За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною 1 статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Нормою статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Аналогічні правила та умови вчинення нотаріусами виконавчого напису містить й Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
Водночас цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій. При цьому, статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Однак нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Відтак з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Наведені висновки суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.
За змістом положень статтей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається із доказів по справі, позивач, вважаючи виконавчий напис таким, що не підлягає виконання, посилається на те, що правова природа безспірності такого виконавчого напису, є недоведеною. На думку позивача між сторонами існує спір стосовно виникнення договірного зобов'язання (кредитного договору № 1333703 від 14 лютого 2019 року), що вже безумовно свідчить про відсутність характеру безспірності.
При вирішення питання по суті, суд виходить із того, що відповідачем та приватним нотаріусом всупереч вимог статті 12, 81 ЦПК України не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів існування безспірності заборгованості позивачки перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» за кредитним договором № 1333703 від 14 лютого 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженесіс Фінанс», за наявності якої було б можливим вчинення оспорюваного виконавчого напису.
У свою чергу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович не надав суду жодних документів, які слугували підставою для винесення ним виконавчого напису від 28 квітня 2021року за № 24265.
Окрім цього суд зауважує ту обставину, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі за № 826/20084/14, залишеної в силі ухвалою вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині:
-зокрема, пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
За таких обставин, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису за № 24265 від 28 квітня 2021року, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими й підлягають задоволенню в повному обсязі.
Водночас судом встановлено, що ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908 гривень 00 копійок. Окрім цього, позивачем сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позовну у розмірі 454 гривні 00 копійок.
Нормою частини 1 статті 141 ЦПК України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову на рахунок ОСОБА_1 , що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.
На підставі статтей 87-88 Закону України «Про нотаріат», статтей 15, 16, 18 ЦК України, керуючись статтями 2-4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 158, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повістю.
Визнати виконавчий напис за № 24265 від 28 квітня 2021 року, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем таким, що не підлягає виконанню, про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 1333703 від 14 лютого 2019 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованості у сумі 26 031 гривня 90 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок сплаченого судового збору.
Вжиті ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 12 листопада 2021 року заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису за № 24265 від 28 квітня 2021 року, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 1333703 від 14 лютого 2019 року, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» грошових коштів у сумі 26 031 гривня 90 копійок - скасувати після спливу дев'яноста днів з дня набрання даним судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03 березня 2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ: 40966896, місцезнаходження: Київська область, м. Київ, вул. Загородна, 15 офіс 313.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: Київська область, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Онишкевич Роман Іванович, місцезнаходження: Львівська область, м. Львів, вул. Вербицького, 12/1.
Суддя Б.М. Петейчук