Справа № 309/4635/21
Провадження № 2/309/1083/21
03 березня 2022 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді: Орос Я.В.
за участю секретаря : Гаклик Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3
про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги вмотивовані тим що, ОСОБА_1 є власником житлової квартири загальною площею 49,8 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 26.08.2021 р. та витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності №271980703 від 26.08.2021року.
26.08.2021 р. було укладено договір купівлі - продажу між нею та ОСОБА_3 , яка діяла на підставі довіреності також і в інтересах ОСОБА_2 та відповідно до умов договору остання передала у власність, ОСОБА_1 цілу житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та сплачує за неї обговорену грошову суму, що підтверджується в договорі купівлі-продажу квартири від 26.08.2021 р. Однак на даний момент в житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 залишається зареєстрованим ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується будинковою книгою..
Позивачка зверталась до відповідача та просила його в добровільному порядку знятись з реєстрації в даній житлові квартирі, однак, відповідач не реагує на звернення позивача та в добровільному порядку не бажає знятись з реєстрації з даного житлового приміщення.
Реєстрація відповідача у квартирі, що на даний час належить позивачу на праві власності, порушує її права та законні інтереси, як власника на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним майном.
В зв'язку із цим позивач просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася надіславши суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує просять їх задоволити..
Відповідно до ч.2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив, однак відповідач своїм правом не скористався , відзиву на позовну заяву не надіслав.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на підтвердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги слід задоволити, виходячи з наступного.
За змістом ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316-319, 321, 325, 383, 386, 391 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні цього права, власник житлового будинку здійснює своє право на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб, може використовувати будинок для проживання свого і членів сім'ї, може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, вимагати захисту права власності, в тому числі - усунення перешкод у здійсненні права.
В судовому засіданні встановлено, що житлова квартира АДРЕСА_2 належить позивачу ОСОБА_1 , що стверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( а.с.10-12)
Згідно з положеннями ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, зокрема шляхом усунення перешкод у здійсненні користування майном особами, в яких відпали законні підстави для такого користування.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року (справа №6-709цс16), який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відтак, за умови зміни власника майна, що має місце, підстав для застосування норм ст.ст. 395, 396, 397, ст. 401, ст. 402 ч. 1 ЦК України щодо захисту речового права на користування чужим майном в силу закону, який би давав відповідачам право користування жилим приміщенням та покладав на нового власника відповідні обов'язки, немає.
Враховуючи наведене суд вважає, що вимога позивача про визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, є підставною та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.
Керуючись ст.ст. 12,13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 391, ЦК Кодексу України,
Позов задоволити .
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 від 10.02.2009 р.н., який проживає в АДРЕСА_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 від 10.02.2009 р.н., який проживає в АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 паспорт НОМЕР_2 мешканки АДРЕСА_4 908 -сплаченого судового збору .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 10 березня 2021 року.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.