Справа № 307/931/22
Провадження № 1-кс/307/198/22
про застосування запобіжного заходу
у вигляді особистого зобов'язання
08 березня 2022 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо затриманого громадянина Румунії ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України,
встановила :
Слідчий СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 8 березня 2022 року звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим із прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилався на те, що 8 березня 2022 року СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022071160000137 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) громадянин Румунії, у невстановлені органом досудового розслідування дату і час та у невстановленому місці але беззаперечно 7 березня 2022 року погодився на прийняття участі у незаконному переправленні особи-нелегального мігранта через державний кордон України з Румунією, для його подальшого руху до однієї з країн Європейського Союзу.
В подальшому з метою особистого збагачення, шляхом отримання грошових коштів за таємне переховування нелегального мігранта, та подальше його переправлення через державний кордон України з Румунією, для його подальшого руху до однієї з країн Європейського Союзу (можливо до Німеччини), ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ), 06 березня 2022 року, на власному автомобілі марки «Mercedes C 220», номерний знак « НОМЕР_1 », перетнув державний кордон Румунії з Україною, через пункт пропуску в с. Порубне Чернівецької області, де того самого дня посадив до свого автомобіля громадянина України, ОСОБА_10 , з яким, в подальшому направився до смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області та 07 березня 2022 року, прибувши до пункту пропуску «Солотвино», що в смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, громадянин України ОСОБА_10 військовослужбовцями був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в АДРЕСА_2 , де пройшовши медичну комісію був визнаним придатним до військової служби та отримав повістку на військову службу та прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08 березня 2022 року на 13 год. 00 хв., після чого був відпущений.
Після чого, 07 березня 2022 року, ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ), разом з ОСОБА_10 , на автомобілі марки «Mercedes C 220», номерний знак « НОМЕР_1 », прибули у с. Біла Церква Тячівського району Закарпатської області, де близько 21 год. 30 хв., на автомобільній дорозі Н09, біля 301 прикордонного знаку ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) незаконно переправив громадянина України, ОСОБА_10 , через державний кордон України з Румунією, для його подальшого руху до однієї з країн Європейського Союзу (можливо до Німеччини), який після перетину державного кордону України з Румунією, був затриманий прикордонниками Румунії.
Після зазначеного, 07 березня 2022 року о 21 год. 49 хв., ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ), був затриманий військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 на автомобільній дорозі Н09, біля 301 прикордонного знаку в АДРЕСА_2 , (в межах прикордонної смуги) в 100 метрах від лінії державного кордону України з Румунією, де під час затримання у останнього виявлено грошові кошти в сумі 3970 євро купюрами різного номіналу та близько 3000 румунських леї купюрами різного номіналу, тобто, ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, а саме, у незаконному переправленні особи через державний кордон України, організації незаконного переправлення особи через державний кордон України.
8 березня 2022 року ОСОБА_11 ( ОСОБА_8 ) повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 ( ОСОБА_8 ) інкримінованого злочину підтверджується зібраними доказами у вказаному кримінальному провадженні, а саме: протоколом огляду місця події від 7 березня 2022 року, показаннями прикордонників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_15 від 7 березня 2022 року, чим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) у вчинені вказаного злочину.
Пунктом 3) ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення, зокрема, ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) офіційно ніде не працює, його майновий стан є незадовільний.
Зважаючи на викладене, більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт чи застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним у ст. 177 КПК України.
Під час розгляду вказаного клопотання прокурор Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в обґрунтування доводів клопотання посилався на викладені у ньому обставини.
Підозрюваний ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) та його захисник-адвокат ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення вказаного клопотання та просили обрати запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням під вартою.
Дослідивши обставини клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про необхідність застосування щодо ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема:
переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,
знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною другою цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За правилами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди та інше.
Статтею 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.3) ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Прокурором під час розгляду клопотання не доведено, що ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, оскільки на підтвердження вказаних обставин не надано жодного доказу, що свідчить про те, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У той час із матеріалів кримінального провадження видно про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України, а саме у незаконному переправленні особи через державний кордон України, організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та керівництво такими діями, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
Також, наявний ризик, передбачений ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки у разі визнання винуватим, ОСОБА_11 ( ОСОБА_8 ) загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років і це може стимулювати підозрюваного до переховування від органу досудового розслідування.
Однак, такі ризики як можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду вказаного клопотання, оскільки ОСОБА_9 є громадянином Румунії, до моменту оголошення йому підозри постійно проживав на території іншої держави, не володіє українською мовою, що унеможливлює вплив на свідків, а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення не доведений з огляду на те, що органом досудового розслідування не надано доказів, що він раніше вчиняв злочини та притягався до кримінальної відповідальності.
Проте, прокурором не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, а саме обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно частин 5 та 7 статті 194 КПК України при застосуванні запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
За наведеного, необхідно покласти на підозрюваного на строк до двох місяців такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а у разі неможливості прибути через поважні причини завчасно повідомити про це, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, не відлучатися із Тячівського району Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та носити електронний засіб контролю.
Ураховуючи наведене необхідно застосувати щодо ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який є достатнім для запобігання наявному ризику і забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно частин 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Керуючись ст. ст. 371, 372, 376 КПК України,
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці, по 6 травня 2022 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк по 6 травня 2022 року включно наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну;
- не відлучатися із Тячівського району Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання (перебування).
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_11 ( ОСОБА_8 ), що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання підозрюваним ОСОБА_12 ( ОСОБА_8 ) покласти на слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП у Закарпатської області ОСОБА_7 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_11 ( ОСОБА_8 ) під розписку копію ухвали про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Ухвала підлягає негайному виконанню та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 09.03.2022, о 16 год. 30 хв.
Суддя ОСОБА_1