Справа № 304/1337/21 Провадження № 1-кс/304/89/2022
08 березня 2022 рокум. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , власника майна - ОСОБА_4 та володільця майна - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання начальника Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12021078130000109 від 12 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, а також клопотання власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, -
прокурор звернувся до слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області з клопотанням про скасування арешту майна. Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 12 жовтня 2021 року о 17.46 год до чергової частини відділення поліції № 1 надійшло повідомлення інспектора ВП Ужгородського РУП ОСОБА_7 про те, що у місті Перечин по вулиці Ужанській, 26, було зупинено вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131» бортовий-С, р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , 1965 року народження, мешканця АДРЕСА_1 , та під час огляду виявлено, що номер рами на вказаному автомобілі має ознаки його зміни кустарним способом. Того ж дня відомості за даним фактом внесені до ЄРДР за №12021078130000109 з правовою кваліфікацією за ст. 290 КК України. Також вказує, що 13 жовтня 2021 року старшим дізнавачем СД відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_8 винесено постанову про визнання вказаного транспортного засобу та свідоцтва про його реєстрацію речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2021 року накладено арешт на вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131» бортовий-С, 1990 року випуску, зеленого кольору, р/н НОМЕР_1 , та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Крім цього прокурор зазначає, що згідно висновку експерта від 20 січня 2022 року № СЕ-19/107-21/8879-КДТЗ встановлено, що на автомобілі марки ЗИЛ-131, р/н НОМЕР_1 , що наданий на дослідження, номерне позначення рами « НОМЕР_3 » нанесено кустарним способом, містить ознаки підробки та нанесене після видалення першопочаткового ідентифікаційного номерного позначення. Надалі вказує, що 24 лютого 2022 року в Україні введено військовий стан та створено Закарпатську обласну військову адміністрацію. Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ військове командування разом з військовими адміністраціями можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради Міністрів АРК, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, зокрема примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка, а відтак просить клопотання задовольнити та скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді від 18 жовтня 2021 року на зазначене у клопотанні майно.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив таке задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні також заявила клопотання про скасування арешту майна, в якому зазначила, що ухвалою від 18 жовтня 2021 року на належний їй автомобіль марки ЗИЛ-131, р/н НОМЕР_1 , було накладено арешт, а оскільки на сьогоднішній день експертиза вказаного транспортного засобу вже проведена, її при розгляді клопотання про арешт майна не було, тому просить такий арешт скасувати. Додатково зазначила, що про будь які підробки автомобіля їй відомо не було, у такому стані вона його придбала.
У судовому засіданні фактичний володілець майна ОСОБА_5 позицію власника підтримав.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши клопотання та додатково долучені документи, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування сектором дізнання відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області здійснюється розслідування матеріалів кримінального провадження №12021078130000109 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
Також встановлено, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2021 року у даному кримінальному провадженні накладено арешт на вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131» бортовий-С, 1990 року випуску, зеленого кольору, р/н НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , та який на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , а також на Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Підставою накладення арешту на вказане майно було існування сукупності розумних підозр вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а метою - забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.
Положеннями КПК України арешт майна визначений як один із заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення його дієвості.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить тимчасовий характер.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Порядок скасування арешту майна встановлюється нормами ст. 174 КПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю, або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Нормами ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено дві взаємовиключні підстави скасування арешту майна слідчим суддею - це необґрунтованість накладення арешту або якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Згідно з ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Арешт майна може бути скасовано ухвалою слідчого судді, якщо власник, володілець майна доведе, що в арешті майна відпала потреба.
Необхідність скасування арешту майна обумовлена власником ОСОБА_4 тим, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба так як органом досудового розслідування вже проведена судова експертиза за участю належного їй транспортного засобу.
У підтвердження цього прокурором до клопотання долучено висновок експерта від 20 січня 2022 року № СЕ-19/107-21/8879-КДТЗ, згідно якого на автомобілі марки ЗИЛ-131, р/н НОМЕР_1 , що наданий на дослідження, номерне позначення рами « НОМЕР_3 » нанесено кустарним способом, містить ознаки підробки, так як нанесено після видалення першопочаткового ідентифікаційного номерного позначення.
В той же час за встановлених органом досудового розслідування наведених обставин, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, у даному кримінальному провадженні нікого не повідомлено, доказів цього слідчому судді не надано.
З приводу цього слідчий суддя зазначає, що у кримінальному провадженні існує два види інтересів - суспільні інтереси, на захист яких спрямована система кримінальної юстиції та особисті інтереси підозрюваного, обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, які мають бути гарантовано захищені від неправомірних посягань.
Забезпечення балансу цих інтересів, по суті, є одним з найважливіших завдань кримінального провадження. Так у ст. 2 КПК зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Досягнути такого балансу можна лише за умови існування і дотримання певних правил, визначених у законі, які в своїй сукупності створюють систему гарантій від порушення прав особи, що опинилась у сфері дії кримінального провадження.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що за відсутності на даний час доказу оголошеної будь кому підозри у даному кримінальному провадженні, а також проведених органом досудового розслідування необхідних слідчих дій щодо арештованого майна, зі спливом часу відпали потреби для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, вжиті за ухвалою слідчого судді від 18 жовтня 2021 року, тому такі слід скасувати.
Посилання прокурора як на правову підставу скасування арешту майна на п. 4 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ, слідчий суддя до уваги не приймає, оскільки вказана норма Закону лише передбачає заходи правового режиму воєнного стану та перелік таких заходів, що можуть здійснюватися військовим командуванням разом із військовими адміністраціями (самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування) і відповідно не є підставою скасування арешту майна.
Керуючись ст. 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя
клопотання начальника Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , подане на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12021078130000109 від 12 жовтня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, а також клопотання власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - задовольнити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2021 року на вантажний автомобіль марки «ЗИЛ 131» бортовий-С, 1990 року випуску, зеленого кольору, р/н НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , та який на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , а також на Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя: ОСОБА_1