Справа №201/9733/21
Провадження № 2/201/701/2022
11 березня 2022р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого - судді Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” (третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
27.09.2021р. ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” (треті особи - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. № 4-13).
Разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання представника позивачки - адвоката Дрозд Р.Ю. (діє на підставі ордера серія АЕ №1060876 від 25.05.2021р. - а.с. №24) про витребування доказів, в якому він просив витребувати у приватного нотаріуса виконавчий напис від 12.03.2021р. №164203 та документи на підставі яких було зроблено такий виконавчий напис (а.с. №26-28).
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 30.09.2021р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою було витребувано у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. належним чином завірені копії наступних документів: виконавчий напис від 12.03.2021р. №164203 та документи на підставі яких було зроблено такий виконавчий напис (а.с. №29).
Крім того, одночасно із позовною заявою представником позивачки - адвокатом Дроздом Р.Ю. подана заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій представник просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. №16423 від 12.03.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” заборгованості у розмірі 31 305 грн. 57коп.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 30.09.2021р. заяву представника позивачки про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. від 12.03.2021р. № 16423 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” заборгованості в розмірі 31 305грн. 57коп., який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. виконавче провадження № 66107259 (а.с. №39).
В обґрунтування позовних вимог представник позивачки в позовній заяви посилався на те, що в липні 2021р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. було відкрито виконавче провадження №66170259 на виконання виконавчого напису №16423, вчиненого 12.03.2021р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. про стягнення з позивачки на користь ТОВ “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” заборгованості у розмірі 31 305грн. 57коп. Представник позивачки вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням законодавства, а тому він є таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що стягувачем для вчинення напису не було надано затвердженого законодавством переліку документів, які підтверджували безспірність заборгованості за кредитним договором, доказів належного направлення та отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, а приватний нотаріус в свою чергу, вчинила виконавчий напис не на підставі нотаріально посвідченої угоди, не перевірила надані їй для вчинення напису документи, отже, вчинила оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора, належними доказами якої можуть бути виключно первинні документи. З урахуванням викладеного, просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №16423 вчинений 12.03.2021р. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” заборгованості у розмірі 31 305грн. 57коп., а також вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивачки понесених судових витрат по оплаті судового збору.
Відповідач - ТОВ “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” завчасно, а саме 01.11.2021р., отримавши копію ухвали судді Ткаченко Н.В. від 30.09.2021р., копію позовної заяви з додатками, про що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення (а.с. №48), не скористався своїм правом відповідно до положень ст.178 ЦПК України подати суду відзив на позов.
Третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. також не скористалася у відповідності до положень ст. 181 ЦПК України правом на надання суду письмових пояснень щодо предмету позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам представника позивачки у сукупності з наявними письмовими доказами та положеннями законодавчих актів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
12.03.2021р. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі №16423 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” (який є правонаступником усіх прав та вимог на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820 від 05.08.2020р.) заборгованості за кредитним договором №286948972 від 29.11.2019р., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” у розмірі 30 105грн.57коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 7 999грн.20коп., прострочена заборгованість по відсоткам - 14 818грн.71коп., строкова заборгованість за штрафами і пенею - 7 287грн.66коп., також сплата за вчинення виконавчого напису - 1 200 грн., а загалом - 31 305грн.57коп. У виконавчому написі вказано, що стягнення здійснюється за період з 29.01.2021р. по 27.02.2021р. (а.с. № 17).
Стосовно зміни прізвища позивачки, судом встановлено, що 29.02.2020р. ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_3 про що складено актовий запис №281 та після реєстрації шлюбу прізвище змінила на “ ОСОБА_4 ” (а.с. №18).
22.07.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66170259 на виконання виконавчого напису №16423 від 12.03.2021р. щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” заборгованості у розмірі 31 305грн. 57коп. (а.с. №14).
В позовній заяві представник позивачки вказує на те, що спірний виконавчий напис вчинено в порушення вимог ст.ст.87, 88 Закону України “Про нотаріат” та стверджує, що нотаріус не мав достатніх підстав на вчинення виконавчого напису, адже кредитор не надав усіх за переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999р. №1172, виконавчий напис було вчинено за відсутності первинних документів, які встановлюють та підтверджують розмір заборгованості та належних доказів надіслання боржнику повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень. Проте, при подачі позовної заяви до суду, не було надано суду доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються відповідні доводи.
Відповідно до ч.ч. 1, 5-7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд зазначає, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов, не спростовував належними доказами доводи позивачки та обставину, що виконавчий напис вчинено на договорі, який нотаріально не посвідчений, а отже відповідно до положень ст.207 ЦК України вважається таким, що вчинений у письмовій формі.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат” захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. № 662 “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”) для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. (справа № 826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано КМУ опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України “Про нотаріат”. Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України “Про нотаріат” умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22.02.2017р. колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яким визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, з моменту її прийняття.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/17), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: "Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов'язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017р. (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами".
Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021р. у справі №910/10374/17), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: “Постановою N662 Перелік документів доповнено після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості". Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у справі N 826/20084/14 постанову N 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06.03.2017р. та 04.04.2017р. виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. зупинено до закінчення касаційного розгляду. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. у справі N 826/20084/14 залишено без змін. Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову N 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса”.
Таким чином, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 12.03.2021р. повинна була врахувати, що станом на 12.03.2021р. Постановою КМУ №662 від 26.11.2014р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, які укладені у письмовій формі та нотаріально не посвідчені, є нечинні, а тому повинна була відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України “Про нотаріат”.
Підводячи підсумок викладеному, суд вважає, що при розгляді справи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису №16423 від 12.03.2021р. таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 362 грн. (за подачу позовної заяви - у розмірі 908 грн. та заяви про забезпечення позову - у розмірі 454 грн.) (а.с.№3, 32).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат”, постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/17, від 21.09.2021р. у справі №910/10374/17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” (третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною 12.03.2021р., зареєстрований в реєстрі за №16423, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” (який є правонаступником усіх прав та вимог на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820 від 05.08.2020р.) заборгованість за кредитним договором №286948972 від 29.11.2019р., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” у розмірі 30 105 грн.57коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 7 999грн.20коп., прострочена заборгованість по відсоткам - 14 818грн.71коп., строкова заборгованість за штрафами і пенею - 7 287 грн.66коп., витрати по оплаті за вчинення виконавчого напису - 1 200 грн., а загалом 31 305 грн.57коп. - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” на користь ОСОБА_5 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 362 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.