Провадження 3/760/2188/22
справа № 760/604/22
17.02.2022 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Застрожнікова К.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, -
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №309494 від 15.12.2021 року відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого слідує, що 15.12.2021 о 04:47 годині ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимогу про зупинку транспортного засобу, завчасно подану диском з підсвіткою, та продовжувала рух, збільшуючи швидкість. В подальшому була зупинена під час переслідування на службовому автомобілі, чим порушила п.2.4 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП .
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду протоколу повідомлялася належним чином, завчасно. У письмових поясненнях до протоколу зазначила, що її ніхто не зупиняв.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського.
Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Так, судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №309494 від 15.12.2021 року відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого слідує, що 15.12.2021 о 04:47 годині ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимогу про зупинку транспортного засобу, завчасно подану диском з підсвіткою, та продовжувала рух, збільшуючи швидкість. В подальшому була зупинена під час переслідування на службовому автомобілі /а.с.1/.
Проте, до протоколу не долучено жодних доказів на підтвердження факту невиконання водієм ОСОБА_1 вимоги працівника поліції про зупинку транспортного засобу 15.12.2021 р.
Сама водій ОСОБА_1 у поясненнях зазначила, що її не зупиняли, з протоколом вона не згодна.
Суд звертає увагу на те, що до суду скеровано тільки протокол про адміністративне правопорушення без будь-яких додатків до нього, тобто без будь-яких доказів, на підтвердження обставин, викладених в тексті протоколу.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, не доведена.
Таким чином, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 122-2, ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя К.С. Застрожнікова