справа № 566/1588/21
провадження № 2/566/130/22
11 березня 2022 року смт. Млинів Рівненської області
Млинівський райолнний суд Рівненської області
в складі:
одноособово - головуючого судді Лободзінського А.С.,
при секретарі судового засідання - Драган Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБОР ФАРМІНГ" про розірвання договору оренди земельної ділянки,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБОР ФАРМІНГ" ( надалі Товариство), в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки укладений між нею, ОСОБА_1 , та Товариством від 20 січня 2015 року за №1.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,2763 га, яка розташована на території Млинівської селищної ради Рівненської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вказана земельна ділянка, по договору оренди № 1 від 20.01.2015, тодішнім її власником (орендодавцем) ОСОБА_2 була передана в оренду відповідача строком на 10 років. Запис про право оренди даної земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:22142085 від 17.06.2015.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки №2 від 11.01.2019 року земельна ділянка, яка належить позивачу не обробляється на протязі останніх 3 років та поступово забур'янюється, перебуває в незадовільному стані та потребує проведення агротехнічних заходів для приведення її в стан, придатний для використання за цільовим призначенням. Також, протягом останніх трьох років, відповідач не виплачує орендної плати.
З наведених вище підстав, позивач просила розірвати договір оренди №1 від 20.01.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та відповідачем. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.
В судове засідання позивач не з'явилася, від її представника - адовката Мервінського В.В., через канцелярію суду, надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, в якій також просив позов ОСОБА_1 задовольнити, та зазначив, що не заперечує проти винесення судом заочного рішення у справі (а.с. 19).
Представник відповідача в судове засідання, повторно, не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи ТзОВ "ЮБОР ФАРМІНГ" було повідомлено належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет : http://ml.rv.court.gov.ua/sud1712/. Будь - яких заяв, відзивів на позов, чи пояснень по суті справи, на адресу суду не надіслав. (а.с. 22, 26)
Також, до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою на ньому - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 23-24).
Згідно з п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і дату судового розгляду, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач не з'явився на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив, хоча був завчасно повідомлений про час і дату розгляду справи в суді, заяви про розгляд справи у його відсутності не надав, суд рахує за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 січня 2015 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «ЮБОР ФАРМІНГ» укладено договір оренди землі №1, площею 2,2763 га, яка розташована на території Пітушківської сільської ради Млинівського району Рівненської області строком на 10 років. (а.с. 8)
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцем належної ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2,2763 га, що розташована: Рівненська область, Млинівський район, Пітушківська сільська рада, є його дочка ОСОБА_1 . (а.с. 6)
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом ст.21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.
Відповідно до ч.3 ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов'язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.7 ст.19 ЗУ "Про оренду землі", якщо строк дії договору оренди землі, що не містить умови про його поновлення, закінчився у день або після смерті орендодавця, договір за заявою орендаря поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на земельну ділянку або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Зазначена заява має бути подана до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно протягом одного місяця з дня, коли орендарю стало відомо про смерть орендодавця.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.
Як вбачається з акту обстеження земельних ділянок №2 від 11.01.2019 року, земельні ділянки, які належать на праві приватної власності громадянам с.Тушебин не обробляються протягом останніх 3 років та поступово забур'янюються, перебувають в незадовільному стані та потребують проведення агротехнічних заходів для приведення їх в стан придатний для використання за цільовим призначенням. Орендна плата, відповідно до умов договорів оренди землі не індексується та не виплачується протягом останніх трьох років. (а.с. 9)
Сам факт систематичного порушення умов договорів оренди земельних ділянок щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання таких договорів, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зіст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Крім цього, як видно з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_2 , договір оренди земельної ділянки за заявою відповідача, всупереч ч.7 ст. 19 ЗУ "Про оренди землі", не поновлювався.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем ТзОВ "ЮБОР ФАРМІНГ" неодноразово, грубо порушено строки сплати орендної плати у терміни, визначені договором оренди землі від 20.01.2015 року - до 31 числа місяця останнього календарного року, за який вноситься орендна плата.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв'язку із порушенням ТзОВ "ЮБОР ФАРМІНГ" свого обов'язку щодо систематичної виплати орендної плати на протязі останніх трьох років, оскільки сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримує того, на що він розраховував при укладанні договору.
Таким чином, на підставі достовірних, належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 141 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮБОР ФАРМІНГ" про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.
Розірвати Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮБОР ФАРМІНГ», зареєстрований 17 червня 2015 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за записом про інше речове право №10068839.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮБОР ФАРМІНГ», ЄДРПОУ 38691755, юридична адреса - м.Луцьк вул.Гулака-Артемовського,7/60 Волинської області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя